ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.12.03 17:10
Єднаймося дорогою у прірву,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*

Єднаймося мерщій, аби спаситися,
а радше – врятувати хоч дітей!
Усе ж допоки будемо трястися,

Юрій Гундарєв
2024.12.03 09:52
Це не просто звичайний художник, а стріт-артист, який перетворив вулиці рідного Харкова на цілу галерею графічних робіт - справді філософських, навіть поетичних.
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап

Віктор Кучерук
2024.12.03 06:19
Чому в далекій юності дівчата
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?

Микола Соболь
2024.12.03 05:55
Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл

Артур Сіренко
2024.12.03 01:33
Портрет намальований зорями
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські

Іван Потьомкін
2024.12.02 22:40
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Борис Костиря
2024.12.02 19:48
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,

Володимир Каразуб
2024.12.02 19:34
Іноді вірш скидається на неприступну фортецю,
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих

Редакція Майстерень
2024.12.02 15:17
В коментарях бажано залишати суто дворядкові композиції ___________________________________________________________ Гекзаметр, або Гексаметр (грец. hexmetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній ст

Ярослав Чорногуз
2024.12.02 11:21
Ця осінь повела мене з собою,
Бо я ж таки Поезії солдат,
І восени я став лауреат,
Забивши на тривоги та відбої.

Пегаса осідлавши у політ,
Ця осінь повела мене з собою.
Домінувала в небі наді мною,

Микола Дудар
2024.12.02 09:08
На порядку денному тривоги
І якого біса, звідкіля?..
Тільки відштовхнешся від порога
Згадуєш потвору-москаля
І сердешно шлеш йому прокляття
По-іменно ен-но сотні раз…
Хлопці — дорогесінькії браття —
Зупиніть маскви звіринний сказ

Віктор Кучерук
2024.12.02 05:40
Є в пам’яті миттєвості війни,
Що блискавками чиркають до смерті
І освітляють вибухами вперто
Ослаблені бідою й страхом сни.
Є в пам’яті миттєвості війни, –
Вони повз мене не проходять мимо,
А щодоби стоять перед очима,
Пояснюючи з’яву сивини.

Микола Соболь
2024.12.02 04:26
Освічує густу пітьму
це золотаве сяйво жовтня,
де неба зоряна безодня
в якій з тобою потону.
Давай пограєм у мовчанку
і будь-що-буде, аж до ранку,
хай заблукають у диму
ще сонні, мов коти, трамваї,

Сонце Місяць
2024.12.01 22:40
чи суттєво — позбутись ніг
адже люди завжди порядні
і навіщо ж тобі перейматися
як заходять сюди з полювання
закинути в себе пиріг

чи суттєво — втратити зір
славна праця є для осліплих

Іван Потьомкін
2024.12.01 21:28
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.
Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов”янський слід,
А повернутися

Борис Костиря
2024.12.01 19:51
Я ходжу в ліс
і шукаю там минулий рік.
Я хочу подолати
розрив часів.
Він повинен пролягати
отут, на цьому пеньку,
ніби по краю серця.
Крижана бурулька стікає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Дмитро Дроздовський (1970) / Вірші

 * * *
Може, в цьому — весь цей сенс безсенсовості,
Сипле вітер із небес випадковості,
І лишається на кілька голів
Солодкавих ще невипитих слів.

Буде завтра день новий — нюансовості,
Все тече на вічнім святі попсовості,
І холодних голосінь хриплий дощ
Виривається із рубки цих площ.

Заметіль холодних літ принциповості
Розчинилась у примарах бідовості,
І не важить ні «тепер» ні «колись»,
Тільки очі замакітрила вись.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-09 00:14:43
Переглядів сторінки твору 3991
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.817 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.721 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2018.10.12 18:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 00:17:47 ]
Пане Дмитре, НЕ ТІКАЙТЕ, поки я вашого вірша не прокоментую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2009-01-09 00:19:39 ]
І Ви ще не спите?! :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2009-01-09 00:21:09 ]
І Ви ще не спите?! :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2009-01-09 00:22:36 ]
І Ви ще не спите?! :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 00:33:14 ]
Ого! Та що ж це Ви, ще ж зовсім рано! я ще довго не спатиму :))) нам, студентам- гуртожитківцям, не звикати :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 00:31:42 ]
Перший рядок не читається, а сичиться. Це не погано, а навпаки файно, бо одразу ж відтворює Ваше ставлення до того, про що пишете.

Асоціативний ряд: Вєрка Сердючка, Микола Басков, Філіп Кіркоров...та інші великі та безсмертні генії несмаку.

Величезне нагромадження іменників на -ість справляє враження, що Ви цим віршем тицяєте читача носом у сучасні проблеми із духовністю, розумінням Мистецтва тощо. Принаймні мій ніс відреагував на то саме так. Може, ми з ним помиляємося?

І справді, справді це є кепсько, якщо вись є такою недосяжною, що від неї аж у голові макітриться...це як до сонця голову задерти...чи до останнього поверху хмарочоса? :)

Холодні голосіння ідуть із самісінького серця забутих "тепер" і "колись"?

І- повірте- свято попсовости- не вічне. Ні, певно, що не вічне.

Будьмо оптимістами!

*ну чому мені так подобається тлумачити ваші вірші на свій лад?*

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2009-01-09 00:40:42 ]
Аню, по-моєму, Ви блискуче відчули цей вірш, деякі пасажі я справді "тримав" перед очима, радий, що вони так легко відчитуються. Я раніше любив поезію інакшу, потім довго не писав, а тепер ось таке чудо вийшло. І Ви все розкусили... Майже, бо забули про ту маленьку дрібничку, що все одно в кожного поета вірш, що заторкає ширші обрії, може бути спричинений маленькими порухами, відомими (відчутними) тільки йому. І про них він уже нікому не розкаже. Та й іншим це не треба. Бо це - його, поетова драма, тобто це його життя, яке випало прожити тільки йому... А поезія - вона універсальна, але вона стає такоє лише тоді, коли проходить через найнайлюдяніше в людині; коли в ній немає фальшвості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 00:45:42 ]
Дякую за "блискуче". Але не так воно все, як видається...

Втім, шити-куховарити я не вмію, то треба ж мені, кінець кінцем, бодай щось уміти? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 11:16:53 ]
Нічого, ще навчитеся і шити, і куховарити.