ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Про ворону, вербу і молодість
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
***
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
* * *
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
* * *
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Нестямний час (Jefferson Airplane)
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
По-англійськи
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
У чистоти політ
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
Кишеня
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
***
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
-- Путіну за обстріли --
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Зміни
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Хоча б...
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Прозріння
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав

Ярослав Чорногуз
2025.11.10 23:45
Осінній день
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.

Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі

Олександр Буй
2025.11.10 22:37
Теорія зради
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?

Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ПОСТРІЗДВЯНА МЕДИТАЦІЯ
Образ твору Глинобитна печаль.
І безлюддя нестерпна потреба…
Сиві крила зими.
Розмагнічений голос води.
Серцем вивчений світ.
Запах меду, що кличе до неба,
І багато-багато чого,
Що ще кличе туди.

Нерви й жили тугі
У томаті гарячої крові.
Сиві крила зими…
Неприкаяне синє вино.
Слід сльози на вині,
Побажаннячко "бути здоровим"…
І небесних полів
Немолочене срібне зерно.

Горизонту коса,
Що бунтарськи надрізує жили,
І велика космічна,
Задавнена втома душі,
У якій ми нічого нового
Також не відкрили.
Тільки й того, що кожен
До виходу-входу спішив.

На дорозі Туди
То горілка, то слава, то гроші…
То кохання терпке й нетутешнє,
Як білий граніт.

І апостол Петро
Самотинно стоїть на сторожі
Того світу,
Що зрікся він тричі.
Тому і стоїть…

Темно-темно Йому,
Немов у стволі автомата.

Лиш веселий сніжок
На квітчасті торти опада.

Глинобитна печаль.
Розмальована півником хата…

І велика, як тайна,
Мальована слізьми вода.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-12 22:08:31
Переглядів сторінки твору 7327
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.503 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 22:20:50 ]
"Глинобитна печаль", "Розмагнічений голос води", "Темно-темно Йому, Немов у стволі автомата" - нові, густі, потужні образи і порівння!!! Ну, що я можу сказати - відразу (навіть, якби не підписувались) - видно руку майстра.

Дозвольте запропонувати у кінцівці:

І велика, як тайна,
Мальована слізьми вода - мені особисто відчувається, якби замість слова "мальована" - "наплакана"? (але не сприйміть дані слова як...)
З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 23:07:53 ]
Ні, краще таки "мальована".

І справді: хіба не стане все людство в мільйони разів щасливішим, якщо зрозуміє, що горе, котре сприймається яко наука- гартує нас і лишає на воді-пам"яті тільки прекрасні візерунки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:13:20 ]
Ой, Ганю! Дякую за розуміння і співвідчуття ще раз!
У Вас, бачу, інше фото на сайті.
І на обох Ви така ж чарівна, як і Ваша лірика! :)

Удачі Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 23:19:05 ]
:))) Знаю, що я чарівна :) Але моїй ліриці до мене ще далеченько...

Світла Вам! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:37:32 ]
І Вам світла... такого, Аню, як... інтимне дихання квітневих вишень! О.
Впевнений, що Ви особа гармонійна! :)

Отож, добраніч...
Нехай Вам присняться голі... їжачатка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 22:33:13 ]
Доки Костик ще не розбив чоло від восторгів, хочу встигнути задати два питання Вам, Ігоре :)

1) хто стоїть - світ чи Петро, який зрікся його тричі? І чому, вдасне, "тому"?
2) "Темно-темно Йому, Немов у стволі автомата" - покоробило трішки. Згадався гарний анекдот про Пєтьку і Чапая зі зрівняннм "темно, як у..." (може, чули?)
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:09:09 ]
А щоби Ви здорові були, Костянтине і Чорнява Жінко!
Потішили старого. :)

Вам, Костю, тисну руку із взаємною повагою, а Вам, представнице кращої половини людства - Чорнява Жінко... цілую... за ніжну увагу до моєї скромної творчості.

Змінювати щось чи пояснювати наразі мені лінь...
Та й неприродне це діло поезію (музику, написану словами) пояснювати. Що ж до анекдотів, Чорнява Жінко, які я люблю і вмію :) розповідати, то давайте при нагоді на каві... Про "темно, як..." - це, до речі в анекдоті про Ржевського. Темно і вишнево - як між тими устоньками, що на Вашому образі... :) Але у "стволі автомата", чесно скажу Вам як колишній курсант військового училища, темно по-іншому... :)
Отож, натхнення Вам, Муз і Муз-чин, шановні побратими!

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:18:19 ]
Хто ж анекдоти на каві розповідає? Чи то високоградусна кава? :) А Ваш поручик порівняно з ВасильІваничем - просто тургенівська баришня :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:32:48 ]
Ой, Чорнява Жінко, бачу Вам треба майстер-клас дати із західноукраїнського етикету! :) Пояснюю (це не вірш - тому можна пояснити:): "кава" по-львівськи - це не лише напій, а цілий комплекс ритуалів, включаючи навіть... каву в ліжко при бажанні. Це не менш поетично, як, скажімо, чайна церемонія...
Анекдотичні ж персонажі хай самі розбираються між собою: вони ж безсмертні... А ми з Вами... :)
Все. Добраніч. Скоро північ. Лягаймо спати. Спокійної. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-13 10:13:03 ]
Ігоре, чому у Вас стільки туги? Невже вся українська поезія минулого і сучасного просякнута тугою. Тільки Еней Котляревського щось робить... Це просто питання від читача, а не коментар. Щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 10:39:35 ]
Чому туги багато, запитуєте?.. Від бідності, від бідності, Олександре... :)

Хоча тему Ви підняли, як модно ниньки казати, знакову.
Пропоную подискутувати про тугу і "цирк на дроті" у "Майстернях".
Є про що поговорити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2009-01-13 11:04:53 ]
Хоча з жінками не варто сперечатись, але абсолютно незгодний з Чорнявою Жінкою :) Може тому, що мені більше білявки подобаються? :)))))
Але якщо серйозно, то мене особисто чи не найбільше зачепили саме рядки «Темно-темно Йому, / Немов у стволі автомату». Вже потім прочитав комент ЧЖ і подумав: її теж зачепило. Щоправда, трохи з іншого боку. З жіночого. Бо (як мені здається) жінки інстинктивно бояться зброї :)
Адже річ в тому, що, як на мене, увесь цей вірш – медитація кулі. Ще непорушної кулі в стволі зброї. Яка ще не вирішила («І безлюддя нестерпна потреба…») чи створена вона для нападу («Горизонту коса, / Що бунтарські надрізує жили…»), а чи для захисту («Мальована слізьми вода…»).
А самий апостол Петро і є та сама куля в незграбному автоматі, що зробив вже три осічки :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 11:53:42 ]
Класний у Вас, Олексію, коментар-інтерпретація мого вірша. І про кулю мені сподобалося. Ось що робить із ними заклята підсвідомість, прасвідомість...
Снайпер снайпера завжди зрозуміє! :)
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 12:27:42 ]
От що б автор робив без читачів :) Хто б ще пояснив йому, що він насправді мав на увазі, коли писав і створював образи :) Зізнайтеся, Ігорю, хіба Ви думали про кулю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 12:32:56 ]
Про щось кулясте справжній чоловік, який любить зброю і жінок, справжня Чорнява Жінко, завжди думає-мріє... Чого гріха таїти?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 13:15:14 ]
"Кулясте" - це щось таке маленьке і швидке? Я думала, що справжній поліський вовк має хист до чогось більш могутнього :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 13:42:13 ]
Все могутнє він уже давно має! Та подивіться ж уважніше! - невже воно все таке маленьке і швидке?.. А я то надіявся! :)Про кулю мисливську, яка, до речі, хоч і важить всього девять грам, але могутня, як сама Смерть, поліський вовк не мріє, природно, хоча й не тремтить перед нею...
Колись візьму Вас, Чорнява Жнко, на полювання, то Ви й смішні запитання перестанете ставити... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-13 13:51:02 ]
Ви краще інших знаєте, бідність - не розпуста. Якщо РМ не проти, то давайте подискутуєм. В мене правда не завжди є можливість доступу до нету, у Вас певно теж. Я не спеціаліст в галузі літератури чи мистецтва взагалі, так собі, але те що прочитав і з чого зробив висновки поки вистачає. Ви як нормальний мужик не станете в голову пускати якісь думки несусвітні. Туга про бідність всерівно, що думка про несправедливість в житті і побудова насильним методом ідеального суспільства. Хоч Ви зразу сказали, що погнало Колумба в океан.