ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.18 06:11
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 1)
Александрійське полум'я …Холод. Мармур під моїми босими ногами завжди був холодним, але сьогодні він здається крижаним. Я чую цей звук. Його ні з чим не переплутаєш. Важкий, ритмічний брязкіт залізних римських каліг об священні сходи храму Артеміди.

С М
2026.08.17 20:56
Матуся Гуска (Jethro Tull)
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Піккадільським?

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Диво з-за Дніпра
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
* 176 *
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Понеділок
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Між меланхолії невпізнаних
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Нетривіальні думки - 10
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Федір Паламар
2026.08.17 09:19
***
Моє м'язисте тіло
На пляжі загоріло.

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ПОСТРІЗДВЯНА МЕДИТАЦІЯ
Образ твору Глинобитна печаль.
І безлюддя нестерпна потреба…
Сиві крила зими.
Розмагнічений голос води.
Серцем вивчений світ.
Запах меду, що кличе до неба,
І багато-багато чого,
Що ще кличе туди.

Нерви й жили тугі
У томаті гарячої крові.
Сиві крила зими…
Неприкаяне синє вино.
Слід сльози на вині,
Побажаннячко "бути здоровим"…
І небесних полів
Немолочене срібне зерно.

Горизонту коса,
Що бунтарськи надрізує жили,
І велика космічна,
Задавнена втома душі,
У якій ми нічого нового
Також не відкрили.
Тільки й того, що кожен
До виходу-входу спішив.

На дорозі Туди
То горілка, то слава, то гроші…
То кохання терпке й нетутешнє,
Як білий граніт.

І апостол Петро
Самотинно стоїть на сторожі
Того світу,
Що зрікся він тричі.
Тому і стоїть…

Темно-темно Йому,
Немов у стволі автомата.

Лиш веселий сніжок
На квітчасті торти опада.

Глинобитна печаль.
Розмальована півником хата…

І велика, як тайна,
Мальована слізьми вода.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-12 22:08:31
Переглядів сторінки твору 7779
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.503 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 22:20:50 ]
"Глинобитна печаль", "Розмагнічений голос води", "Темно-темно Йому, Немов у стволі автомата" - нові, густі, потужні образи і порівння!!! Ну, що я можу сказати - відразу (навіть, якби не підписувались) - видно руку майстра.

Дозвольте запропонувати у кінцівці:

І велика, як тайна,
Мальована слізьми вода - мені особисто відчувається, якби замість слова "мальована" - "наплакана"? (але не сприйміть дані слова як...)
З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 23:07:53 ]
Ні, краще таки "мальована".

І справді: хіба не стане все людство в мільйони разів щасливішим, якщо зрозуміє, що горе, котре сприймається яко наука- гартує нас і лишає на воді-пам"яті тільки прекрасні візерунки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:13:20 ]
Ой, Ганю! Дякую за розуміння і співвідчуття ще раз!
У Вас, бачу, інше фото на сайті.
І на обох Ви така ж чарівна, як і Ваша лірика! :)

Удачі Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 23:19:05 ]
:))) Знаю, що я чарівна :) Але моїй ліриці до мене ще далеченько...

Світла Вам! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:37:32 ]
І Вам світла... такого, Аню, як... інтимне дихання квітневих вишень! О.
Впевнений, що Ви особа гармонійна! :)

Отож, добраніч...
Нехай Вам присняться голі... їжачатка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 22:33:13 ]
Доки Костик ще не розбив чоло від восторгів, хочу встигнути задати два питання Вам, Ігоре :)

1) хто стоїть - світ чи Петро, який зрікся його тричі? І чому, вдасне, "тому"?
2) "Темно-темно Йому, Немов у стволі автомата" - покоробило трішки. Згадався гарний анекдот про Пєтьку і Чапая зі зрівняннм "темно, як у..." (може, чули?)
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:09:09 ]
А щоби Ви здорові були, Костянтине і Чорнява Жінко!
Потішили старого. :)

Вам, Костю, тисну руку із взаємною повагою, а Вам, представнице кращої половини людства - Чорнява Жінко... цілую... за ніжну увагу до моєї скромної творчості.

Змінювати щось чи пояснювати наразі мені лінь...
Та й неприродне це діло поезію (музику, написану словами) пояснювати. Що ж до анекдотів, Чорнява Жінко, які я люблю і вмію :) розповідати, то давайте при нагоді на каві... Про "темно, як..." - це, до речі в анекдоті про Ржевського. Темно і вишнево - як між тими устоньками, що на Вашому образі... :) Але у "стволі автомата", чесно скажу Вам як колишній курсант військового училища, темно по-іншому... :)
Отож, натхнення Вам, Муз і Муз-чин, шановні побратими!

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:18:19 ]
Хто ж анекдоти на каві розповідає? Чи то високоградусна кава? :) А Ваш поручик порівняно з ВасильІваничем - просто тургенівська баришня :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:32:48 ]
Ой, Чорнява Жінко, бачу Вам треба майстер-клас дати із західноукраїнського етикету! :) Пояснюю (це не вірш - тому можна пояснити:): "кава" по-львівськи - це не лише напій, а цілий комплекс ритуалів, включаючи навіть... каву в ліжко при бажанні. Це не менш поетично, як, скажімо, чайна церемонія...
Анекдотичні ж персонажі хай самі розбираються між собою: вони ж безсмертні... А ми з Вами... :)
Все. Добраніч. Скоро північ. Лягаймо спати. Спокійної. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-13 10:13:03 ]
Ігоре, чому у Вас стільки туги? Невже вся українська поезія минулого і сучасного просякнута тугою. Тільки Еней Котляревського щось робить... Це просто питання від читача, а не коментар. Щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 10:39:35 ]
Чому туги багато, запитуєте?.. Від бідності, від бідності, Олександре... :)

Хоча тему Ви підняли, як модно ниньки казати, знакову.
Пропоную подискутувати про тугу і "цирк на дроті" у "Майстернях".
Є про що поговорити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2009-01-13 11:04:53 ]
Хоча з жінками не варто сперечатись, але абсолютно незгодний з Чорнявою Жінкою :) Може тому, що мені більше білявки подобаються? :)))))
Але якщо серйозно, то мене особисто чи не найбільше зачепили саме рядки «Темно-темно Йому, / Немов у стволі автомату». Вже потім прочитав комент ЧЖ і подумав: її теж зачепило. Щоправда, трохи з іншого боку. З жіночого. Бо (як мені здається) жінки інстинктивно бояться зброї :)
Адже річ в тому, що, як на мене, увесь цей вірш – медитація кулі. Ще непорушної кулі в стволі зброї. Яка ще не вирішила («І безлюддя нестерпна потреба…») чи створена вона для нападу («Горизонту коса, / Що бунтарські надрізує жили…»), а чи для захисту («Мальована слізьми вода…»).
А самий апостол Петро і є та сама куля в незграбному автоматі, що зробив вже три осічки :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 11:53:42 ]
Класний у Вас, Олексію, коментар-інтерпретація мого вірша. І про кулю мені сподобалося. Ось що робить із ними заклята підсвідомість, прасвідомість...
Снайпер снайпера завжди зрозуміє! :)
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 12:27:42 ]
От що б автор робив без читачів :) Хто б ще пояснив йому, що він насправді мав на увазі, коли писав і створював образи :) Зізнайтеся, Ігорю, хіба Ви думали про кулю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 12:32:56 ]
Про щось кулясте справжній чоловік, який любить зброю і жінок, справжня Чорнява Жінко, завжди думає-мріє... Чого гріха таїти?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 13:15:14 ]
"Кулясте" - це щось таке маленьке і швидке? Я думала, що справжній поліський вовк має хист до чогось більш могутнього :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 13:42:13 ]
Все могутнє він уже давно має! Та подивіться ж уважніше! - невже воно все таке маленьке і швидке?.. А я то надіявся! :)Про кулю мисливську, яка, до речі, хоч і важить всього девять грам, але могутня, як сама Смерть, поліський вовк не мріє, природно, хоча й не тремтить перед нею...
Колись візьму Вас, Чорнява Жнко, на полювання, то Ви й смішні запитання перестанете ставити... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-13 13:51:02 ]
Ви краще інших знаєте, бідність - не розпуста. Якщо РМ не проти, то давайте подискутуєм. В мене правда не завжди є можливість доступу до нету, у Вас певно теж. Я не спеціаліст в галузі літератури чи мистецтва взагалі, так собі, але те що прочитав і з чого зробив висновки поки вистачає. Ви як нормальний мужик не станете в голову пускати якісь думки несусвітні. Туга про бідність всерівно, що думка про несправедливість в житті і побудова насильним методом ідеального суспільства. Хоч Ви зразу сказали, що погнало Колумба в океан.