ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Ти і я
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої…
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
* * *
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Опанувати Галактику
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Сягнемо ж!
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
***
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
Найперша християнка з-поміж неюдеїв
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
* * *
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Контроверсійне - 3
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
Лиха Кохана (The Doors)
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Художнику (рондель)
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,

Віктор Кучерук
2025.12.08 06:50
* * *
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Надія
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ПОСТРІЗДВЯНА МЕДИТАЦІЯ
Образ твору Глинобитна печаль.
І безлюддя нестерпна потреба…
Сиві крила зими.
Розмагнічений голос води.
Серцем вивчений світ.
Запах меду, що кличе до неба,
І багато-багато чого,
Що ще кличе туди.

Нерви й жили тугі
У томаті гарячої крові.
Сиві крила зими…
Неприкаяне синє вино.
Слід сльози на вині,
Побажаннячко "бути здоровим"…
І небесних полів
Немолочене срібне зерно.

Горизонту коса,
Що бунтарськи надрізує жили,
І велика космічна,
Задавнена втома душі,
У якій ми нічого нового
Також не відкрили.
Тільки й того, що кожен
До виходу-входу спішив.

На дорозі Туди
То горілка, то слава, то гроші…
То кохання терпке й нетутешнє,
Як білий граніт.

І апостол Петро
Самотинно стоїть на сторожі
Того світу,
Що зрікся він тричі.
Тому і стоїть…

Темно-темно Йому,
Немов у стволі автомата.

Лиш веселий сніжок
На квітчасті торти опада.

Глинобитна печаль.
Розмальована півником хата…

І велика, як тайна,
Мальована слізьми вода.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-12 22:08:31
Переглядів сторінки твору 7343
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.503 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 22:20:50 ]
"Глинобитна печаль", "Розмагнічений голос води", "Темно-темно Йому, Немов у стволі автомата" - нові, густі, потужні образи і порівння!!! Ну, що я можу сказати - відразу (навіть, якби не підписувались) - видно руку майстра.

Дозвольте запропонувати у кінцівці:

І велика, як тайна,
Мальована слізьми вода - мені особисто відчувається, якби замість слова "мальована" - "наплакана"? (але не сприйміть дані слова як...)
З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 23:07:53 ]
Ні, краще таки "мальована".

І справді: хіба не стане все людство в мільйони разів щасливішим, якщо зрозуміє, що горе, котре сприймається яко наука- гартує нас і лишає на воді-пам"яті тільки прекрасні візерунки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:13:20 ]
Ой, Ганю! Дякую за розуміння і співвідчуття ще раз!
У Вас, бачу, інше фото на сайті.
І на обох Ви така ж чарівна, як і Ваша лірика! :)

Удачі Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 23:19:05 ]
:))) Знаю, що я чарівна :) Але моїй ліриці до мене ще далеченько...

Світла Вам! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:37:32 ]
І Вам світла... такого, Аню, як... інтимне дихання квітневих вишень! О.
Впевнений, що Ви особа гармонійна! :)

Отож, добраніч...
Нехай Вам присняться голі... їжачатка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 22:33:13 ]
Доки Костик ще не розбив чоло від восторгів, хочу встигнути задати два питання Вам, Ігоре :)

1) хто стоїть - світ чи Петро, який зрікся його тричі? І чому, вдасне, "тому"?
2) "Темно-темно Йому, Немов у стволі автомата" - покоробило трішки. Згадався гарний анекдот про Пєтьку і Чапая зі зрівняннм "темно, як у..." (може, чули?)
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:09:09 ]
А щоби Ви здорові були, Костянтине і Чорнява Жінко!
Потішили старого. :)

Вам, Костю, тисну руку із взаємною повагою, а Вам, представнице кращої половини людства - Чорнява Жінко... цілую... за ніжну увагу до моєї скромної творчості.

Змінювати щось чи пояснювати наразі мені лінь...
Та й неприродне це діло поезію (музику, написану словами) пояснювати. Що ж до анекдотів, Чорнява Жінко, які я люблю і вмію :) розповідати, то давайте при нагоді на каві... Про "темно, як..." - це, до речі в анекдоті про Ржевського. Темно і вишнево - як між тими устоньками, що на Вашому образі... :) Але у "стволі автомата", чесно скажу Вам як колишній курсант військового училища, темно по-іншому... :)
Отож, натхнення Вам, Муз і Муз-чин, шановні побратими!

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:18:19 ]
Хто ж анекдоти на каві розповідає? Чи то високоградусна кава? :) А Ваш поручик порівняно з ВасильІваничем - просто тургенівська баришня :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-12 23:32:48 ]
Ой, Чорнява Жінко, бачу Вам треба майстер-клас дати із західноукраїнського етикету! :) Пояснюю (це не вірш - тому можна пояснити:): "кава" по-львівськи - це не лише напій, а цілий комплекс ритуалів, включаючи навіть... каву в ліжко при бажанні. Це не менш поетично, як, скажімо, чайна церемонія...
Анекдотичні ж персонажі хай самі розбираються між собою: вони ж безсмертні... А ми з Вами... :)
Все. Добраніч. Скоро північ. Лягаймо спати. Спокійної. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-13 10:13:03 ]
Ігоре, чому у Вас стільки туги? Невже вся українська поезія минулого і сучасного просякнута тугою. Тільки Еней Котляревського щось робить... Це просто питання від читача, а не коментар. Щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 10:39:35 ]
Чому туги багато, запитуєте?.. Від бідності, від бідності, Олександре... :)

Хоча тему Ви підняли, як модно ниньки казати, знакову.
Пропоную подискутувати про тугу і "цирк на дроті" у "Майстернях".
Є про що поговорити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2009-01-13 11:04:53 ]
Хоча з жінками не варто сперечатись, але абсолютно незгодний з Чорнявою Жінкою :) Може тому, що мені більше білявки подобаються? :)))))
Але якщо серйозно, то мене особисто чи не найбільше зачепили саме рядки «Темно-темно Йому, / Немов у стволі автомату». Вже потім прочитав комент ЧЖ і подумав: її теж зачепило. Щоправда, трохи з іншого боку. З жіночого. Бо (як мені здається) жінки інстинктивно бояться зброї :)
Адже річ в тому, що, як на мене, увесь цей вірш – медитація кулі. Ще непорушної кулі в стволі зброї. Яка ще не вирішила («І безлюддя нестерпна потреба…») чи створена вона для нападу («Горизонту коса, / Що бунтарські надрізує жили…»), а чи для захисту («Мальована слізьми вода…»).
А самий апостол Петро і є та сама куля в незграбному автоматі, що зробив вже три осічки :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 11:53:42 ]
Класний у Вас, Олексію, коментар-інтерпретація мого вірша. І про кулю мені сподобалося. Ось що робить із ними заклята підсвідомість, прасвідомість...
Снайпер снайпера завжди зрозуміє! :)
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 12:27:42 ]
От що б автор робив без читачів :) Хто б ще пояснив йому, що він насправді мав на увазі, коли писав і створював образи :) Зізнайтеся, Ігорю, хіба Ви думали про кулю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 12:32:56 ]
Про щось кулясте справжній чоловік, який любить зброю і жінок, справжня Чорнява Жінко, завжди думає-мріє... Чого гріха таїти?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 13:15:14 ]
"Кулясте" - це щось таке маленьке і швидке? Я думала, що справжній поліський вовк має хист до чогось більш могутнього :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-13 13:42:13 ]
Все могутнє він уже давно має! Та подивіться ж уважніше! - невже воно все таке маленьке і швидке?.. А я то надіявся! :)Про кулю мисливську, яка, до речі, хоч і важить всього девять грам, але могутня, як сама Смерть, поліський вовк не мріє, природно, хоча й не тремтить перед нею...
Колись візьму Вас, Чорнява Жнко, на полювання, то Ви й смішні запитання перестанете ставити... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-13 13:51:02 ]
Ви краще інших знаєте, бідність - не розпуста. Якщо РМ не проти, то давайте подискутуєм. В мене правда не завжди є можливість доступу до нету, у Вас певно теж. Я не спеціаліст в галузі літератури чи мистецтва взагалі, так собі, але те що прочитав і з чого зробив висновки поки вистачає. Ви як нормальний мужик не станете в голову пускати якісь думки несусвітні. Туга про бідність всерівно, що думка про несправедливість в житті і побудова насильним методом ідеального суспільства. Хоч Ви зразу сказали, що погнало Колумба в океан.