ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.

Сергій СергійКо
2025.11.04 12:43
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.

Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *

Почався сніг...
Стежина обірвалась –
Мов тріщина в алмазі,
Мов шнурок...
Душа душі, рука руки шукала.
Сміявся вітер голосом зірок.

Азартна доля плакала від щастя,
Бо серце чуло радість «битія»,
Тому і билось чисто, часто-часто
У цих снігах, де тільки ти і я
І ще – туманні верби, наче відьми,
Що соки п’ють не тільки із землі...
Страшні для когось,
А для мене рідні –
Як дим вітчизни,
Пір’я журавлів.

Почався вітер...
Сніг красиво здимів –
Немов козацькі «чайки» у сльозі.
А ми стаєм душевними й простими –
Як півники дитячі у фользі.

А стежка наша –
Тріщина в алмазі –
Запахла знову цвітом сон-трави...

Оце й усе.
Почався біль, зарраза...

Зате я знаю,
Що іще
Живий.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Епіграми, Наслідування Пародії, 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-17 10:58:51
Переглядів сторінки твору 4266
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.188 / 5.75  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-17 14:06:22 ]
А мені оце заімпонувало, пане Ігоре:
Оце й усе.
Почався біль, зарраза...
Зате я знаю,
Що іще
Живий.

Ну, звичайно, не не в тому сенсі, що не співчуваю болю, а в тому, що подобається, коли людина вміє бути для себе лікарем, через самоіронію і славне почуття гумору. Ось таке, як у Вас.
Міцного здоров'я Вам! З повагою, Наталя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-17 15:01:16 ]
Сильнющий образ:

Стежина обірвалась –
Мов тріщина в алмазі


Вірш - !!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-17 15:15:49 ]
Це один із небагатьох випадків на ПМ, коли Костянтинова "6" себе виправдовує (це був такий собі невеличкий і дружній, мов пекінес, натяк-порада).

Пане Ігорю, дякую за насолоду від твору. Це одна з найкращих Ваших речей...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2009-01-17 15:35:40 ]
"А ми стаєм душевними й простими, як півники дитячі у фользі" - сила! (підтримую пані Олену)

Справжній вірш ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-17 15:39:48 ]
Приємно, що й класики трохи відходять від вовчо-козацької тематики і пишуть дитинно-ніжно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2009-01-17 16:33:09 ]
Стильно і сильно!
Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-17 17:23:09 ]
"Запах Отечества..." - дим вітчизни... калька?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-17 18:53:22 ]
Дякую, Вам усі, дорогі мої хороші!

Хочеться чимось теплим віддячити Вам усім за тепло, просто високих балів навиставляти!.. :) Але ж це буде банальна корупція з мого боку... :) Тому я просто запамятаю Ваші імена в найкращому розумінні ситуації... :)

І нехай наразі справді усім нам найбільшою вдячністю буде сама наша Поезія!

Будьмо і тримаймося, Побратими по перу і чорнилу, і... компікові!
Безсмертя нам усім+вірних Муз!

Ваш Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-19 11:51:51 ]
Ігоре не ясно з тріщиною в алмазі, це фата моргана? Із пір'ям журавлів вийшло не дуже. Ви не не станете звичайно, а бригада журавля зжує, навіть не поперхнеться. Сподіваюсь і надіюсь біль мине, люди з осколками в серці до глибокої старості доживали. Щиро.