ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотнім і голим алеям,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Назар Назаров / Вірші

 Emporte-moi
Я підхопив тугу неначе нежить
Життя минає і це не бентежить
Ще сміх є який мене звеселя
Мій друже забери мене звідсіля

Бо з кожним кроком втрачаю нитку
На небі сірім вже зір не видко
Обов'язок пильний за мною стежить
В житті випадковім неначе нежить

Як спогад про ранні двори споришеві
В тобі не загинув як дихає ще він
Мов мрія що мчить у блакитні поля
Мій друже забери мене звідсіля




Найвища оцінка Сергій Гірік 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Людмила Юрчак 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-20 00:08:21
Переглядів сторінки твору 4230
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.688 / 5.31  (4.809 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 4.547 / 5.25  (4.738 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2014.05.20 22:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 00:13:51 ]
Ой, вибачте, згадалося так невчасно Скунцеве:
Хоч достатньо є одягу
(світ гуманний несе),
маю нежить від протягу
і чихаю на все...
:)) З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар Назаров (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:52:10 ]
дєкую файно за шпетиний коментар )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 22:55:04 ]
До речі, Петро Скунць- улюблений поет Василини. А якщо під твором автора цитують дорогих серцю авторів, то це означає, що твір- зачепив, хіба ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 17:43:26 ]
Дуже цікавий твір, як і вся творчість автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар Назаров (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:55:04 ]
Дякую Вам, Вандо, за поцінування! ) мені приємно і почути Вашу схвальну думку про скромний вірш )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 17:51:11 ]
Назаре, ну де ж це тобі так набридло, га? Розповісти, як там погано, ти розповів, а ось ЩО це за місце- так і не зрозуміло... Може, йдеться про весь наш Божий світ?

вийшла б гарна меланхолійна пісня, як на мене.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар Назаров (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:56:59 ]
риба мОя, спсб )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гірік (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 22:44:16 ]
Гарно. Тіки от поясни, нежить минає за 4-5 днів. Невже й від туги можна вилікуватися так само швидко? Рецептик маєш?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар Назаров (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:58:51 ]
На щастя, не маю. Я мав на увазі, що від життя можна вилікуватися ще швидше, ніж від нежитю.