ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Шишкіна / Проза

 Zefir-Хтиво-бісексуальне
…надто червоно. Червоно й шорстко. Долоні пітніють, підпахви пітніють, їдкий піт розїдає очі. Облизую солоні потріскані губи. Неймовірна спека й задуха в салоні цього совкового пережитку на колесах. Фак, абсолютно не розумію, що тут коїться, але шкірою відчуваю: подія нависла у повітрі перестиглим огірком, що загрожує врешті-решт луснути і заляпати дах цієї грьобаної автівки слизьким зеленавим насінням. Якого біса я роблю в салоні цього задрипаного жигульця, і з якого б це часу салони жигулів обтягують червоним вельветом – чисто тобі кітчова канапа в одному з типових борделів вітчизняних вулиць червоних ліхтарів. Хм, то ж достоту непрактично – вельветові сидіння. Непрактично і навіть трохи боляче, коли вузькі рельєфні смужки вельвету вгризаються в делікатну шкіру, надто в таку теплу й хтиво-чутливу, як у мешканок заборонених кварталів. Тим часом, поки я хаотично й безуспішно намагаюсь відтворити у свідомості причиново-наслідкові зв’язки, що привели до появи мене в цій бляшанці, повітря в автівці загусає і наповнюється солодким запахом щойно спечених маффінів. Запах загусає, карамелізується, і я відчуваю, як альвеоли легенів наповнюються страшенно солодким і липким сиропом. Горло починає дерти, хочеться роздерти грудну клітку, вирвати легені, і вичавити з них цю солодкаву байду, наче з пари випраних шкарпеток. Рефлекторно кидаюсь в темноту салону й в надії наосліп намацати дверну клямку, і з жахом відчуваю дотик до розпашілої шкіри, що злегка здригається від мого дотику. Усвідомлення того, що я тут не сама, не встигає налякати й без того ошалілу від ситуації мою сутність, бо чиясь тонка рука з маленькими кігтиками, різко хапає за зап’ястя і з силою притягує до себе. І ось я дивлюсь на неї. То беззаперечно вона: тепер я чітко розрізняю обриси обличчя, тонкої шиї, і навіть заглибинки над ключицею. По-дитячому підпухле обличчя. Щось шепоче. Я намагаюсь розрізнити слова, але мої намагання марні, бо її швидке белькотіння скидається швидше на діалект австралійського племені маорі, ін’язом в школі якось не захоплювалась. Хапає мою руку і кладе собі на коліно. Мені, звісно, не до вподоби її перехід до мови жестів, але я не в силі пручатися. Стискаючи мої зап’ястя, водить моїми ж пальцями по своїх стегнах. Від колін і глибше, під ситцеву літню спідничку. Дихати стає все важче. Її шкіра чимось нагадує глянець журналу: холодна і слизька. А я не люблю зиму й ожеледицю, але коли мої пальці мимоволі торкаються шовкових країв її майточок, і темноту прорізає хтивий тихий зойк , я миттєво послизаюсь: «Буде тобі те, чого прагнеш, мала хвойдо. За гріхи твої тобі воздасться,»- грубо штовхаю її і втискаю вагою власного тіла в передбачуваність червоного вельвету. Вона скрикує. Беззвучно: я не чую. Нічого не розумію. Але то потім. Зараз я не здатна думати. Роздираю різким рухом бретельку її позерської маєчки і лічені секунди спостерігаю брунату настовбурченість пипок. Соковиті, як перестиглі вишні. Хочеться стиснути їх до болю, щоб навсібіч бризнув вишневий сік Стискаю їх руками – і жахаюся: то не мої руки. Чужі тлусті пальці, фаланги вкриті жорстким волоссям. Чужі пальці з грубою кутикулою і коротко обрізаними нігтями пестять липкі, наче вимащені медом, перса молодої незнайомки, і безсумнівно, не не займанки. Тлусті пальці. Не мої-чужі. Незрозуміла агресія, впереміш з хіттю і шоком від нерозуміння вдаряє в голову. Я скрикую і вгризаюсь в її оголені груди. Зуби підозріло легко увійшли в плоть і зімкнулись. Нажахано відчуваю, як тане в роті щось тягуче і солодке, і розтала цукрова патока стікає підборіддям. Зефір.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-30 02:24:45
Переглядів сторінки твору 934
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.376 / 5.09)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.270 / 5.04)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.01.03 11:02
Автор у цю хвилину відсутній