ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 КИЛИМНИК
Щастя їм дісталося вро́здріб,
Юність - на́різно, інше - ра́зом,
Ось і тчуть килимок на кро́сні*
І нікому ніби не заздрять.
Кольори підбирати ні́як,
Час - в обличчя, вітер -у спину,
Сухозлітка* – і та тьмяніє,
Доля в часі - тонка билина.
Увсебі́ч бажання зухвалі
На цілком аскетичні звички
Пересіє час- розсівальник
Через сито з маленьким вічком.
Килимок усмі́шкою блимне -
Хтось щасливий і тим, що має.
А комусь насниться килимник,
Що квітчає килим розмаєм...

сухозлітка * Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини
Кросно* Ручний ткацький верстат.





Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юлія Івченко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-14 14:13:16
Переглядів сторінки твору 4462
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.954 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 16:16:16 ]
У мене зразу таке відчуття виникло - потрапляння до суто жіночого світу, що від ткацтва Пенелопи до наших часів так і залишається незмінним. І хоча у вірші, здається, зроблена спроба долучити і Героїв до цієї, благородної справи - ткацтва живого, але хто зна, що в Героїв на умі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 16:17:51 ]
Сумний вірш.:(. Хоча може ліричним героям і насниться щось добре, адже свято! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:00:31 ]
А здається, головний таки килимник, а не Вона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-14 19:09:02 ]
вірш класнючий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 22:42:11 ]
Володимире, Василинко, Кішечко, Костю!
Усім щиро дякую за увагу і відгуки.
З теплом, Наталя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-14 23:14:53 ]
Наталю, вірш гарний, мені подобається, як Ви пишете. Але інші вірші у Вас предметніші. В цьому - важко створити картинку, і тому він мабуть не так закарбується у пам"яті, як, скажімо, попередній Ваш вірш - Передвесняне. Але це так, думки вголос. Бо й тут є образи, знахідки, майстерність. З повагою, Еля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 19:19:59 ]
Еліночко, однаково щиро дякую за думки й слова.
А я й рада, що у вас картинка не склалася, бо вона досить сумна: коли за щоденною суєтністю хтось забуває про маленькі (і великі) радості життя. І двоє близьких людей втрачають щось дуже і дуже цінне - при зовнішньому благополуччі
не вміють бути щасливими...
Знаєте, одна моя знайома, середнього віку жінка
з прикрістю й сумом розповіла мені, що її чоловік не сприймає Свято закоханих всерйоз і взагалі прийняв її поздоровлення з іронією.
А одна дівчинка, школярка, якій я даю приватні уроки іноз. мови, просто невтішно плакала, бо їй у школі подарували найменше валентинок.
Усі ми вразливі і усім хочеться уваги й "розмаю".
З таких вражень і народився вірш.

З теплом, Наталя.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-15 20:42:44 ]
Після Вашої відповіді знову перечитала вірш - зовсім інше враження. :) Це класно, коли при кожному прочитанні приходить інше розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 10:11:46 ]
Червоне - то любов, а чорне... А якщо кольори не вибирати... Глибокий вірш, Наталю, оригінальний у задумі і втіленні, первинний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 19:22:31 ]
Кожне словечко - як у "яблучко", Лесю.
Дякую, що розумієш. З повагою, Наталя.