ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сегеда / Проза

 Бабуня розказує серіал
У Бена найшовся брат. Близнюк. Но на п’ять років молодчий. А він же втратив памнять і думав, шо то його син. Бо в нього ж родімка на спині така сама. І тоже на нозі, як в нього. А Джулія це побачила. Ну тоді, як його тягнули з річки. Ну як всі думали, шо він втопився. З парашутом. Шо, не помниш? – позавторік, якраз як ми бараболю копали, він саме топився.
А тут приходе Дуріта. Ну, вона ше в тій серії приходе, а в цій серії вже заходе. А там же ж тойго, шо втопився, разом з Джулією. Прамо на полу. А то ж така погань! Ну і вона ж побачила це всьо. Ну шо в нього родімка. І шо він живий. А він же ж хтів її тойго... спаплюжити, значить. А тут ця прийшла. Ну і шо йому робити? Він взяв визвав міліцію і втік. А вона йому каже: „Ти вчинив непорядно. Мать твоя тебе засуджує. Більше шоб так не робив. Бо як я, каже, вдару тіліграму до Антоніо, то він з тобою з цього приводу буде мати розмову”. Заб’є, значить, якшо по-простому.
І тут зразу показуют Антоніо. А його ж давно вже не показували. Я оце здибала вчора на базарі Палажку та й питаю: „Шо це чось Антоніо давно не видко? Може, не дай бо, заслаб?” А тут його показуют: схуд, бідний,не брився. Він же ж з’язався з тимго, чорним, і став тяжко пити. А вона його скрізь шукає. Вона ж не знає, шо він з нею вже не живе. А він з тим чорним сидят в кафе чи в столовці і нюхают кока-колу. Це така трава, наркотік називається.
А тут саме Джулія йому дзвоне, шо приїдь, бо в Бена памнять вернулася. А в неї якраз води відходят. І він сідає на машину, іномарку. У них же ж там чисто всі машини іномарки. А він же ж накурився кока-коли і вже себе не помнит. Ну і показуют, шо він їде дуже хутко, а дорога слизька, голольод. Ну да, в них же ж там літом голольод, а на новий рік червень місяць. Ну і в нього запаморочення, і він падає в кувейт. Тут показуют її, а вона вже родит, прамо на полу. А Бен помагає. Бо він же ж поняв, шо це його дитина.
А тут показуют Антоніо, він лежит, а машина зверха. А тут вже люди такі маленькі танцюють і скачуть – реклама, значить, на один плюс один почалася. Певно на тому тижні покажут, шо той вже вбився, бо скільки ж можна?! А в неї знов дитину вкрадут. В неї обично крадут. Бо той же ж маняк, ну шо притворився, шо втопився, шо буцім його брат – він же ж поклявся помститися. А то ж така погань, я його знаю!
Я переживаю, хоть би Келлі впізнала свого тата. Келлі хароша дєвочка, тиха, некураща. А тата вже грає другий артіст! Вона може його не впізнати. Я сама його зразу не впізнала… Ну, в понеділок побачимо, як воно дальше буде. Шо вони там видумали. Тако тулят горбатого до стіни – таке вже закрутили, шо не розбереш, хто кому шо винен, хто кому тато, а хто кому тьотя. Але мусим дивитися, не покинути ж. Шо ж ми – дурно десять років дивилися і шоб кінця їхнього не побачити?!




• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-05 16:19:03
Переглядів сторінки твору 5846
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.066 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.960 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2026.11.17 23:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-05 21:05:33 ]
Юрію, як згадаю цей твір у Вашому виконанні, то аж знову сміятися хочеться. Бо слухати його - це ще більше задоволення, ніж читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-05 22:03:39 ]
Ви чули в Коростені?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-06 12:47:41 ]
Ага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2009-03-29 14:57:15 ]
ахахахах)))оце так=)))
я читала і сміялася....
а хто почув той щасливий))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Вілінська (М.К./Л.П.) [ 2009-04-26 00:58:29 ]
чесно кажучи, трохи не звично.... бо мої бабусі харків"янки.... і тому від них такого не почуєш....Мені сподобалось:) якось правдиво вийшло:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-26 14:24:30 ]
Подільський колорит.А у вас слобожанський?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Гальянова (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-07 14:30:30 ]
Вкотре перечитую цей твір і не можу стримати сліз від сміху. Ну, просто списано з моєї бабусі. Правда, вона переповідає російські серіали, а це ще смішніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Сінькова (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-18 09:50:00 ]
майстерно... запрошую у гості: http://proza.ru/avtor/ksusha1919 з повагою, колишня Ваша студентка