ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Шунь / Вірші

  Вертаючись у Львів


Вітряки на скаку літака
Порозбивали голови годинникам — і години
Реально зупинилися. Щезник — час моє серце
Вертає на місце своє назад — у Львів.
Із вікна
Небо впилося в очі мені,
Випадковому зороастрічному,
Бо зустріли там
Нез'ясовану тугу для неповернення...
Нез'ясовану тугу для всіх, а коли для всіх,
То для кого ж?..
Процес творчості, значить, зустріли...
Процес творчості — значить
Ні для кого зо всіх —
А тільки задля камінця в Океані
Чи грудки солі, — Soli Deo співають
Солярні знаки на вічних ракушках-рахелях,
Оселях солоспіву — АVE, OKEAN, AVE!
Америко, твій ріг достатку, врешті,
Перейде у свою протилежність —
У східно-європну решту,
У серце бездоріж та сподівань
Зі споду душі
На Велику Дорогу — і радітиме
Зі своєї без'язикості,
Із моєї безликості — високості, я ж людина
Із голокостів, ешафотів — помостів, тостів, злості,
Та все ще я — людина,
Човник-лодина щойно з Америки...
Ті аmo, America,
Із твоїм Америго Віспуччі й Колумбом!
Розпука моя — два твої океани —
Тихий і буремний Атлантний — року, репу і румби!
Тож прощай, Америко,
Повертаюсь назад у Львів —
Між трамваї і дні неживі
Ачи живо-рухомі, —
Бог його знає із перевтоми,
Ми ж живемо, живемо, живемо на зломі
В мета-мета-меті, у гостях у метафори —
В металоломі...
Наші усмішки-смішки, крила, сила агоній
Із хліба до того, що ти їси!
Хто ти єси,
Людино-лодино з мапи Східна Європа?..
Із душею на всі автостопи
Америк, австралій, світу!..
Хто ти, людино з орійського міту!
Що була і є завойовником світу!..
1994 рік.




Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ірина Новіцька 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-05-28 22:41:25
Переглядів сторінки твору 3584
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.066 / 5.5  (4.460 / 5.05)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.791 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-28 22:46:45 ]
Незнаю де писати, тож залишаю інфо в коментарі. Вірші взято З книги Марії Шунь «Верлібріарій Абетка» Видавництво «Факт» Київ 2006 рік.
Шановна редакція, я розумію, що верлібри тут "заборонено", але давайте трохи врахуємо смаки читачів. Можливо для класиків зробити особливий дозвіл?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-05-30 19:47:41 ]
Та це смішно. Вам так залежить на майстеренських рейтингах? "Аби люди читали" (Стефаник). Зрештою, верлібри іноді оцінюються навіть "Майстернями". Але добре, що написали. Може, совість прокинеться. Або відчуття, що живемо таки з верлібром, ось уже від часів Уїтмена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-31 23:49:10 ]
Та якось рейтинг майстерень не дуже турбує. Мене більше турбує те що порядні вірші роблять найслабішими. З цих мотивацій я коли перглядаю, то на найвищі бали заходжу тільки тоді, коли хочу чомусь навчитися. Питання ось в чому ще(це вже до редакції) де почали зникати автори. Наприклад, не бачу Семенко Вячеслава?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-06-01 17:51:50 ]
Пане Володимире, редакція займається тими верлібрами і білими віршами, степінь ритмізації яких достатньо очевидна, і твір з легкістю можна віднести до віршів. Ламати голову над текстовими розломами редактори не мають змоги. Якщо автор допускає для себе такий специфічний світ творчого існування - це не значить, що інші можуть туди втиснутись, чи почувати себе там комфортно. Отож ідеться про акцент діяльності в напрямку природнього (ритмізованого) живого.