Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.04
14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
2026.04.04
13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.
У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.
У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,
2026.04.04
11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
2026.04.04
09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.
Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.
Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий
2026.04.04
07:08
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені
Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені
Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би
2026.04.04
07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.
2026.04.03
23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.
Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.
Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи
2026.04.03
22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.
Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.
Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,
2026.04.03
21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
Коли нічого лишнього не просим.
Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
Коли нічого лишнього не просим.
Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,
2026.04.03
21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах.
«Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина.
«Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні».
***
В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р
2026.04.03
16:03
На незайманій кухні не вариш під музику добрі обіди.
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.
На засніженій вулиці змерзлі машини по
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.
На засніженій вулиці змерзлі машини по
2026.04.03
11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.
Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.
Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
2026.04.03
05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
2026.04.02
19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
2026.04.02
17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс
2026.04.02
16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Диковинка Лісова (1991) /
Поеми
СПОКУСА
Світало...
Свідомість прокидалася від сну,
будила сонне тіло
встало...
В садку, де світ боготворить весну,
піднялось сонце,
там... Світало...
СВІДОМІСТЬ: Єво, вставай, буди земні зірки,
які ще сонце спати не поклало,
твоя свідомість буде у тобі
твоїми керувати небесами!
ЄВА: Я є в Раю, чому мене пильнуєш?
СВІДОМІСТЬ:Я совість є, а ти мене не чуєш!
ЄВА: Я є така, яку мене створили!
СВІДОМІСТЬ: Поглянь, доки ми говорили
з-за горизонту сонечко вставало!
Світало...
ЄВА: Раптове чудо, диво у гіллі!
Незнаний плід, його б покуштувати!
СВІДОМІСТЬ:Спинись, згадай слова святі,
тобі тут заборонено й гуляти!
ЄВА:Благаю, цих слів мені б не знати,
йогоб зірвати
потримати в руці...
СВІДОМІСТЬ:...І покарати
майбутній рід за дії ці твої?
ЄВА:Давай мовчати,
часу залишилось так мало.
Поглянь на небосхил,
уже мабуть
світало...
ЄВА:І все ж зірву,
спокуса нездоланна!
Лише шматок відкýшу і ковтну,
а ще шматок залишу я Адаму!
СВІДОМІСТЬ:...блаженний муж
допитливу жону
придбав собі з ребра!
ЄВА:Хай бачать небеса
моя душа
утриматись не в силі,
спокуси теплі хвилі...
...там сонечко вставало...
Поглянь, майже
світало...
ЄВА:Прийнов?
АДАМ:Почув я грім і блискавиці.
Лукавістю твої зіниці
у серце б'ють моє!
ЄВА:Бажання тут твоє
мене прийняти взагалі,
чи відштовхнути.
АДАМ:В свому бажанні потонути
ти змушуєш мою мінливу душу.
ЄВА:В докорах я своє сумління душу!
Візьми,
вкуси і будь такий, як я!
Не чиста й не свята!
АДАМ:Твоя вина!
ЄВА:Твоя вина!
СВІДОМІСТЬ:Й забракло волі...
Сонце поволі
уже вставало...
ЄВА:Тушіть вогні,
піддався він мені,
уже й
світало!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СПОКУСА
Свідомість прокидалася від сну,
будила сонне тіло
встало...
В садку, де світ боготворить весну,
піднялось сонце,
там... Світало...
СВІДОМІСТЬ: Єво, вставай, буди земні зірки,
твоя свідомість буде у тобі
твоїми керувати небесами!
ЄВА: Я є в Раю, чому мене пильнуєш?
СВІДОМІСТЬ:Я совість є, а ти мене не чуєш!
ЄВА: Я є така, яку мене створили!
СВІДОМІСТЬ: Поглянь, доки ми говорили
Світало...
ЄВА: Раптове чудо, диво у гіллі!
СВІДОМІСТЬ:Спинись, згадай слова святі,
ЄВА:Благаю, цих слів мені б не знати,
потримати в руці...
СВІДОМІСТЬ:...І покарати
ЄВА:Давай мовчати,
Поглянь на небосхил,
уже мабуть
світало...
ЄВА:І все ж зірву,
Лише шматок відкýшу і ковтну,
а ще шматок залишу я Адаму!
СВІДОМІСТЬ:...блаженний муж
придбав собі з ребра!
ЄВА:Хай бачать небеса
утриматись не в силі,
спокуси теплі хвилі...
...там сонечко вставало...
Поглянь, майже
світало...
ЄВА:Прийнов?
АДАМ:Почув я грім і блискавиці.
у серце б'ють моє!
ЄВА:Бажання тут твоє
чи відштовхнути.
АДАМ:В свому бажанні потонути
ЄВА:В докорах я своє сумління душу!
вкуси і будь такий, як я!
Не чиста й не свята!
АДАМ:Твоя вина!
ЄВА:Твоя вина!
СВІДОМІСТЬ:Й забракло волі...
уже вставало...
ЄВА:Тушіть вогні,
уже й
світало!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
