Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.17
07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
2026.02.16
22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
2026.02.16
20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
2026.02.16
20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2026.02.16
20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
2026.02.16
17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
2026.02.16
12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
2026.02.15
23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
2026.02.15
17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
2026.02.15
16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
2026.02.15
15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
2026.02.15
14:17
Із Леоніда Сергєєва
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
2026.02.15
11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
2026.02.15
10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі!
В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!»
Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур.
Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква
2026.02.14
19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Диковинка Лісова (1991) /
Поеми
СПОКУСА
Світало...
Свідомість прокидалася від сну,
будила сонне тіло
встало...
В садку, де світ боготворить весну,
піднялось сонце,
там... Світало...
СВІДОМІСТЬ: Єво, вставай, буди земні зірки,
які ще сонце спати не поклало,
твоя свідомість буде у тобі
твоїми керувати небесами!
ЄВА: Я є в Раю, чому мене пильнуєш?
СВІДОМІСТЬ:Я совість є, а ти мене не чуєш!
ЄВА: Я є така, яку мене створили!
СВІДОМІСТЬ: Поглянь, доки ми говорили
з-за горизонту сонечко вставало!
Світало...
ЄВА: Раптове чудо, диво у гіллі!
Незнаний плід, його б покуштувати!
СВІДОМІСТЬ:Спинись, згадай слова святі,
тобі тут заборонено й гуляти!
ЄВА:Благаю, цих слів мені б не знати,
йогоб зірвати
потримати в руці...
СВІДОМІСТЬ:...І покарати
майбутній рід за дії ці твої?
ЄВА:Давай мовчати,
часу залишилось так мало.
Поглянь на небосхил,
уже мабуть
світало...
ЄВА:І все ж зірву,
спокуса нездоланна!
Лише шматок відкýшу і ковтну,
а ще шматок залишу я Адаму!
СВІДОМІСТЬ:...блаженний муж
допитливу жону
придбав собі з ребра!
ЄВА:Хай бачать небеса
моя душа
утриматись не в силі,
спокуси теплі хвилі...
...там сонечко вставало...
Поглянь, майже
світало...
ЄВА:Прийнов?
АДАМ:Почув я грім і блискавиці.
Лукавістю твої зіниці
у серце б'ють моє!
ЄВА:Бажання тут твоє
мене прийняти взагалі,
чи відштовхнути.
АДАМ:В свому бажанні потонути
ти змушуєш мою мінливу душу.
ЄВА:В докорах я своє сумління душу!
Візьми,
вкуси і будь такий, як я!
Не чиста й не свята!
АДАМ:Твоя вина!
ЄВА:Твоя вина!
СВІДОМІСТЬ:Й забракло волі...
Сонце поволі
уже вставало...
ЄВА:Тушіть вогні,
піддався він мені,
уже й
світало!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СПОКУСА
Свідомість прокидалася від сну,
будила сонне тіло
встало...
В садку, де світ боготворить весну,
піднялось сонце,
там... Світало...
СВІДОМІСТЬ: Єво, вставай, буди земні зірки,
твоя свідомість буде у тобі
твоїми керувати небесами!
ЄВА: Я є в Раю, чому мене пильнуєш?
СВІДОМІСТЬ:Я совість є, а ти мене не чуєш!
ЄВА: Я є така, яку мене створили!
СВІДОМІСТЬ: Поглянь, доки ми говорили
Світало...
ЄВА: Раптове чудо, диво у гіллі!
СВІДОМІСТЬ:Спинись, згадай слова святі,
ЄВА:Благаю, цих слів мені б не знати,
потримати в руці...
СВІДОМІСТЬ:...І покарати
ЄВА:Давай мовчати,
Поглянь на небосхил,
уже мабуть
світало...
ЄВА:І все ж зірву,
Лише шматок відкýшу і ковтну,
а ще шматок залишу я Адаму!
СВІДОМІСТЬ:...блаженний муж
придбав собі з ребра!
ЄВА:Хай бачать небеса
утриматись не в силі,
спокуси теплі хвилі...
...там сонечко вставало...
Поглянь, майже
світало...
ЄВА:Прийнов?
АДАМ:Почув я грім і блискавиці.
у серце б'ють моє!
ЄВА:Бажання тут твоє
чи відштовхнути.
АДАМ:В свому бажанні потонути
ЄВА:В докорах я своє сумління душу!
вкуси і будь такий, як я!
Не чиста й не свята!
АДАМ:Твоя вина!
ЄВА:Твоя вина!
СВІДОМІСТЬ:Й забракло волі...
уже вставало...
ЄВА:Тушіть вогні,
уже й
світало!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
