ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Диковинка Лісова (1991) / Поеми

 СПОКУСА
Світало...
Свідомість прокидалася від сну,
будила сонне тіло
встало...
В садку, де світ боготворить весну,
піднялось сонце,
там... Світало...


СВІДОМІСТЬ: Єво, вставай, буди земні зірки,
які ще сонце спати не поклало,
твоя свідомість буде у тобі
твоїми керувати небесами!

ЄВА: Я є в Раю, чому мене пильнуєш?
СВІДОМІСТЬ:Я совість є, а ти мене не чуєш!
ЄВА: Я є така, яку мене створили!
СВІДОМІСТЬ: Поглянь, доки ми говорили
з-за горизонту сонечко вставало!
Світало...


ЄВА: Раптове чудо, диво у гіллі!
Незнаний плід, його б покуштувати!

СВІДОМІСТЬ:Спинись, згадай слова святі,
тобі тут заборонено й гуляти!

ЄВА:Благаю, цих слів мені б не знати,
йогоб зірвати
потримати в руці...

СВІДОМІСТЬ:...І покарати
майбутній рід за дії ці твої?

ЄВА:Давай мовчати,
часу залишилось так мало.
Поглянь на небосхил,
уже мабуть
світало...


ЄВА:І все ж зірву,
спокуса нездоланна!
Лише шматок відкýшу і ковтну,
а ще шматок залишу я Адаму!

СВІДОМІСТЬ:...блаженний муж
допитливу жону
придбав собі з ребра!

ЄВА:Хай бачать небеса
моя душа
утриматись не в силі,
спокуси теплі хвилі...
...там сонечко вставало...
Поглянь, майже
світало...


ЄВА:Прийнов?
АДАМ:Почув я грім і блискавиці.
Лукавістю твої зіниці
у серце б'ють моє!

ЄВА:Бажання тут твоє
мене прийняти взагалі,
чи відштовхнути.

АДАМ:В свому бажанні потонути
ти змушуєш мою мінливу душу.

ЄВА:В докорах я своє сумління душу!
Візьми,
вкуси і будь такий, як я!
Не чиста й не свята!

АДАМ:Твоя вина!
ЄВА:Твоя вина!

СВІДОМІСТЬ:Й забракло волі...
Сонце поволі
уже вставало...

ЄВА:Тушіть вогні,
піддався він мені,
уже й
світало!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-15 17:53:37
Переглядів сторінки твору 2854
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.433 / 5  (4.530 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.280 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Композиції для сцени
Автор востаннє на сайті 2009.11.17 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 23:50:41 ]
"Поглянь на небосхил
уже мабуть
світало"
Вони сліпі?Не бачать, чи світало, і кажуть "мабуть" :)Якщо вже світало, то видно.
А чого вони так часто єкають (я є, я є)? :)
Боюсь Вас образити, але так усі пишуть - у дитинстві:)Потім буде щось оригінальне,не таке наївне...
До речі, у Вас там у назві рідного Кам'янця описка вкралась. Успіхів у творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Диковинка Лісова (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-23 00:57:39 ]
Жаль, що ви не можете подивитися як усе це буде на сцені!
я придумала це (я є) для того щоб глядач зрозумів персонажів...це лише на письмі видно хто є хто)
а Світало - це акцент на початок життя і роду, і краху саме з цієї події... з світанку людства)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2009-07-09 16:47:41 ]
"блаженний муж

допитливу жону
придбав собі з ребра!"

Дуже влучно! Якби не жінки і не їхня допитливість, ми б захрясли у блаженному нічогонеробленні.