ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Натуралістичні думки – 5
Не хочете стати овочем на старісті – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
* * *
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 1)
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
* 118 *
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
* * *
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
1937. Прощальна комсомольська
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
На часі (Jefferson Airplane)
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
8. Проща. Переспіви.Б.К. Спіралі
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Керченська катастрофа 1942 року
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
* * *
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
Наднова
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Хо (1990) / Вірші

 ***
Сидів на зупинці,
занурений у проміння
весняного щастя,
аж коло мене сів
людина-кульбаба.
Він розправляв
і простягував до Сонця
соковиті пагони,
під якими вже яріло
жовте його серце.
Ще залишалося багато часу,
поки достиглі
його думки і послання
розлетяться геть під гарячим вітром,
аби проростати в інших ґрунтах,
натомість полишаючи
сухі стебла
під холодною росою.




Найвища оцінка Сонце Місяць 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Наталя Карраско-Косьяненко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-16 19:17:03
Переглядів сторінки твору 6397
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.867 / 5.44  (4.743 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.447 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.09 23:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 22:46:46 ]
Дуже оригінально написано - з сонячним задоволенням читаю про жовте серце, занурення у проміння і людину-кульбабу! Дякую за "достиглі думки і послання")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 23:08:34 ]
Нема за що. Дякую навзаєм;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-17 02:08:00 ]
Ісус як раз поїхав з Чікаго?
Цей старанний гітарний рифф
під який витанцьовували
декілька кораблів і
останній клептоман на
закиданому мотлохом узбережжі..
Думками навздогін
літньому повсякчас неспішно-
танцючому апетиту

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-17 21:09:40 ]
бенд з мі на півтону вгору,
бенд з мі на півтону.
старий чорний
ґандрабатими пальцями
ковзав грифом.
така була його молодість:
бенд з мі на півтону вгору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 00:58:16 ]
з під ніг як нізвідки
(-к бісу двері? люки?
все єдно..)
тут- вигулькнула лазурова
як тут- ящірка з білим плюмажем,
чорною серветкою на шиї
та очиськами 22-го
калібру,
тицьнула кігтем
типу, середнім
й загадково прорипіла:
"Чувак? ти шо,
Девід Кросбі??"

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-18 07:45:11 ]
"Дешеві трюки",
казав тоді старий,
"або, скоріше,
добрий мескалін."
Пах-пах -
із люльки дим.
"Ні, не Девід-кбісу-
не-Кросбі.
Алберт.
Так, Алберт Кінґ.
А це важливо?
Бо я трохи зайнятий -
я вже помер!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 23:11:45 ]
'Король помер? Нехай живе Король!'
видзеленькував, вигрюкував & вигамселював
маленький- потужний
шумовий оркестрик з ящерок
різнобарвних
Король- Ящірка поважно диригував
кігтем, що зблискував наче
найчудовійший
з_дна_пустелі_Смарагд
...
а з обочини, нечутний
вершник, весь у пилюзі
без мула/віслюка
бурмотів під носа,-
"Девід Кросбі.."
"Якби він лише
згадав своє Ймення...."

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 07:57:29 ]
чорно- лискучо- суворий птах
швидким каменем- шулікою
звалився як з чорної діри
вибиваючи порох з плечей
видираючи дзвінке гигикання
і легковажну дзеркальність
з вічей самої душі..

в момент щезання тіней
і оплесків кістлявих долонь
з боку злиднів вкруг кіптявого
слабкого вогнища з іржавої бочки..

сміливість сміху в ґлузді
ні_для_кого..

підбираючи ноти- індиґо..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:24:42 ]
ноти-індиґо.
ноти-індиґо.
паралельними параболами
рідке сонце затікало до рукавів,
і ставало зрозумілим одне -
час підходив до свого
завершення, цього разу вже абсолютно
безповоротного,
безнадійно-тужливого,
як бенд із мі
на півтону вгору,
туди,
в чорну горішню
діряву кишеню Господа.

набирав обертів
старий двигун,
що опускав завісу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-31 13:44:57 ]
.......................
:::::::::::::::::::::::
....запах.. напалму.. з-
рання..................
ані клепки в пустих гаражах
очей..
хай....

ми знову лишилися
назавжди за тим столом
в розкиданих картах і
плямах томатного чогось

..

клацання вінчестера
порох з неіснуючої люльки
вигадкового вельзевула
каданс в сі

твоя роль ля- дієзова
ом на ескімоське весілля
лейба вічного нізвідки
пожежний дезодорант
капронові нігті до смаку
порубані сфери порожнечі
пляма гіркого розуму.....
..............................

зі скаженим гуркотом на сцену
викочують гелікоптер


паскудний лядієзовий присмак, угу

величний мертвий березень,

фенобарбіталовий секонал

ямайський F-подих

мерехТінь

AUS


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 21:40:47 ]
аааа Оо
що коментити?
тут стільки шедеврівв ^_^
УуУУуУуу....)))просто клас))))
у шоці у завхваті!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:16:50 ]
Боже мій, я аж зашарівся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 22:03:59 ]
Мені чомусь здавалося, що людина і кульбаба - жіночо роду.
Коли так то чому звертання до неї на "він"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 22:09:31 ]
Юрчику, а чоловік - шо, по-твоєму, не людина??? :)
я от, наприклад, дуже яскраво уявляю людину-кульбабу-чоловіка. смішний такий - жовтенький і пухнастий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 22:12:59 ]
Та ніби так, але воно якось звучить натуральніше в жіночому...
Навіть цікавіше - бо читач може собі додумати - чоловік то чи хтось інший :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:16:09 ]
Хм.. Цікаво.
Просто образ у мене виник скоріш чоловічий, ніж жіночий. Та й сказати чоловік-кульбаба за сучасними нормами було б не зовсім коректно.
Це як чоловік-павук;)