ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Хо (1990) / Вірші

 ***
Сидів на зупинці,
занурений у проміння
весняного щастя,
аж коло мене сів
людина-кульбаба.
Він розправляв
і простягував до Сонця
соковиті пагони,
під якими вже яріло
жовте його серце.
Ще залишалося багато часу,
поки достиглі
його думки і послання
розлетяться геть під гарячим вітром,
аби проростати в інших ґрунтах,
натомість полишаючи
сухі стебла
під холодною росою.




Найвища оцінка Сонце Місяць 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Наталя Карраско-Косьяненко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-16 19:17:03
Переглядів сторінки твору 6675
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.867 / 5.44  (4.743 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.447 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.09 23:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 22:46:46 ]
Дуже оригінально написано - з сонячним задоволенням читаю про жовте серце, занурення у проміння і людину-кульбабу! Дякую за "достиглі думки і послання")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 23:08:34 ]
Нема за що. Дякую навзаєм;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-17 02:08:00 ]
Ісус як раз поїхав з Чікаго?
Цей старанний гітарний рифф
під який витанцьовували
декілька кораблів і
останній клептоман на
закиданому мотлохом узбережжі..
Думками навздогін
літньому повсякчас неспішно-
танцючому апетиту

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-17 21:09:40 ]
бенд з мі на півтону вгору,
бенд з мі на півтону.
старий чорний
ґандрабатими пальцями
ковзав грифом.
така була його молодість:
бенд з мі на півтону вгору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 00:58:16 ]
з під ніг як нізвідки
(-к бісу двері? люки?
все єдно..)
тут- вигулькнула лазурова
як тут- ящірка з білим плюмажем,
чорною серветкою на шиї
та очиськами 22-го
калібру,
тицьнула кігтем
типу, середнім
й загадково прорипіла:
"Чувак? ти шо,
Девід Кросбі??"

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-18 07:45:11 ]
"Дешеві трюки",
казав тоді старий,
"або, скоріше,
добрий мескалін."
Пах-пах -
із люльки дим.
"Ні, не Девід-кбісу-
не-Кросбі.
Алберт.
Так, Алберт Кінґ.
А це важливо?
Бо я трохи зайнятий -
я вже помер!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 23:11:45 ]
'Король помер? Нехай живе Король!'
видзеленькував, вигрюкував & вигамселював
маленький- потужний
шумовий оркестрик з ящерок
різнобарвних
Король- Ящірка поважно диригував
кігтем, що зблискував наче
найчудовійший
з_дна_пустелі_Смарагд
...
а з обочини, нечутний
вершник, весь у пилюзі
без мула/віслюка
бурмотів під носа,-
"Девід Кросбі.."
"Якби він лише
згадав своє Ймення...."

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 07:57:29 ]
чорно- лискучо- суворий птах
швидким каменем- шулікою
звалився як з чорної діри
вибиваючи порох з плечей
видираючи дзвінке гигикання
і легковажну дзеркальність
з вічей самої душі..

в момент щезання тіней
і оплесків кістлявих долонь
з боку злиднів вкруг кіптявого
слабкого вогнища з іржавої бочки..

сміливість сміху в ґлузді
ні_для_кого..

підбираючи ноти- індиґо..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:24:42 ]
ноти-індиґо.
ноти-індиґо.
паралельними параболами
рідке сонце затікало до рукавів,
і ставало зрозумілим одне -
час підходив до свого
завершення, цього разу вже абсолютно
безповоротного,
безнадійно-тужливого,
як бенд із мі
на півтону вгору,
туди,
в чорну горішню
діряву кишеню Господа.

набирав обертів
старий двигун,
що опускав завісу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-31 13:44:57 ]
.......................
:::::::::::::::::::::::
....запах.. напалму.. з-
рання..................
ані клепки в пустих гаражах
очей..
хай....

ми знову лишилися
назавжди за тим столом
в розкиданих картах і
плямах томатного чогось


..

клацання вінчестера
порох з неіснуючої люльки
вигадкового вельзевула
каданс в сі

твоя роль ля- дієзова
ом на ескімоське весілля
лейба вічного нізвідки
пожежний дезодорант
капронові нігті до смаку
порубані сфери порожнечі
пляма гіркого розуму.....
..............................

зі скаженим гуркотом на сцену
викочують гелікоптер



паскудний лядієзовий присмак, угу

величний мертвий березень,

фенобарбіталовий секонал

ямайський F-подих

мерехТінь

AUS


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 21:40:47 ]
аааа Оо
що коментити?
тут стільки шедеврівв ^_^
УуУУуУуу....)))просто клас))))
у шоці у завхваті!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:16:50 ]
Боже мій, я аж зашарівся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 22:03:59 ]
Мені чомусь здавалося, що людина і кульбаба - жіночо роду.
Коли так то чому звертання до неї на "він"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 22:09:31 ]
Юрчику, а чоловік - шо, по-твоєму, не людина??? :)
я от, наприклад, дуже яскраво уявляю людину-кульбабу-чоловіка. смішний такий - жовтенький і пухнастий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 22:12:59 ]
Та ніби так, але воно якось звучить натуральніше в жіночому...
Навіть цікавіше - бо читач може собі додумати - чоловік то чи хтось інший :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:16:09 ]
Хм.. Цікаво.
Просто образ у мене виник скоріш чоловічий, ніж жіночий. Та й сказати чоловік-кульбаба за сучасними нормами було б не зовсім коректно.
Це як чоловік-павук;)