ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Хо (1990) / Вірші

 ***
Сидів на зупинці,
занурений у проміння
весняного щастя,
аж коло мене сів
людина-кульбаба.
Він розправляв
і простягував до Сонця
соковиті пагони,
під якими вже яріло
жовте його серце.
Ще залишалося багато часу,
поки достиглі
його думки і послання
розлетяться геть під гарячим вітром,
аби проростати в інших ґрунтах,
натомість полишаючи
сухі стебла
під холодною росою.




Найвища оцінка Сонце Місяць 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Наталя Карраско-Косьяненко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-16 19:17:03
Переглядів сторінки твору 5984
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.867 / 5.44  (4.743 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.447 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.09 23:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 22:46:46 ]
Дуже оригінально написано - з сонячним задоволенням читаю про жовте серце, занурення у проміння і людину-кульбабу! Дякую за "достиглі думки і послання")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 23:08:34 ]
Нема за що. Дякую навзаєм;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-17 02:08:00 ]
Ісус як раз поїхав з Чікаго?
Цей старанний гітарний рифф
під який витанцьовували
декілька кораблів і
останній клептоман на
закиданому мотлохом узбережжі..
Думками навздогін
літньому повсякчас неспішно-
танцючому апетиту

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-17 21:09:40 ]
бенд з мі на півтону вгору,
бенд з мі на півтону.
старий чорний
ґандрабатими пальцями
ковзав грифом.
така була його молодість:
бенд з мі на півтону вгору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 00:58:16 ]
з під ніг як нізвідки
(-к бісу двері? люки?
все єдно..)
тут- вигулькнула лазурова
як тут- ящірка з білим плюмажем,
чорною серветкою на шиї
та очиськами 22-го
калібру,
тицьнула кігтем
типу, середнім
й загадково прорипіла:
"Чувак? ти шо,
Девід Кросбі??"

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-18 07:45:11 ]
"Дешеві трюки",
казав тоді старий,
"або, скоріше,
добрий мескалін."
Пах-пах -
із люльки дим.
"Ні, не Девід-кбісу-
не-Кросбі.
Алберт.
Так, Алберт Кінґ.
А це важливо?
Бо я трохи зайнятий -
я вже помер!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 23:11:45 ]
'Король помер? Нехай живе Король!'
видзеленькував, вигрюкував & вигамселював
маленький- потужний
шумовий оркестрик з ящерок
різнобарвних
Король- Ящірка поважно диригував
кігтем, що зблискував наче
найчудовійший
з_дна_пустелі_Смарагд
...
а з обочини, нечутний
вершник, весь у пилюзі
без мула/віслюка
бурмотів під носа,-
"Девід Кросбі.."
"Якби він лише
згадав своє Ймення...."

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 07:57:29 ]
чорно- лискучо- суворий птах
швидким каменем- шулікою
звалився як з чорної діри
вибиваючи порох з плечей
видираючи дзвінке гигикання
і легковажну дзеркальність
з вічей самої душі..

в момент щезання тіней
і оплесків кістлявих долонь
з боку злиднів вкруг кіптявого
слабкого вогнища з іржавої бочки..

сміливість сміху в ґлузді
ні_для_кого..

підбираючи ноти- індиґо..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:24:42 ]
ноти-індиґо.
ноти-індиґо.
паралельними параболами
рідке сонце затікало до рукавів,
і ставало зрозумілим одне -
час підходив до свого
завершення, цього разу вже абсолютно
безповоротного,
безнадійно-тужливого,
як бенд із мі
на півтону вгору,
туди,
в чорну горішню
діряву кишеню Господа.

набирав обертів
старий двигун,
що опускав завісу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-31 13:44:57 ]
.......................
:::::::::::::::::::::::
....запах.. напалму.. з-
рання..................
ані клепки в пустих гаражах
очей..
хай....

ми знову лишилися
назавжди за тим столом
в розкиданих картах і
плямах томатного чогось


..

клацання вінчестера
порох з неіснуючої люльки
вигадкового вельзевула
каданс в сі

твоя роль ля- дієзова
ом на ескімоське весілля
лейба вічного нізвідки
пожежний дезодорант
капронові нігті до смаку
порубані сфери порожнечі
пляма гіркого розуму.....
..............................

зі скаженим гуркотом на сцену
викочують гелікоптер



паскудний лядієзовий присмак, угу

величний мертвий березень,

фенобарбіталовий секонал

ямайський F-подих

мерехТінь

AUS


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 21:40:47 ]
аааа Оо
що коментити?
тут стільки шедеврівв ^_^
УуУУуУуу....)))просто клас))))
у шоці у завхваті!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:16:50 ]
Боже мій, я аж зашарівся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 22:03:59 ]
Мені чомусь здавалося, що людина і кульбаба - жіночо роду.
Коли так то чому звертання до неї на "він"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 22:09:31 ]
Юрчику, а чоловік - шо, по-твоєму, не людина??? :)
я от, наприклад, дуже яскраво уявляю людину-кульбабу-чоловіка. смішний такий - жовтенький і пухнастий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 22:12:59 ]
Та ніби так, але воно якось звучить натуральніше в жіночому...
Навіть цікавіше - бо читач може собі додумати - чоловік то чи хтось інший :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:16:09 ]
Хм.. Цікаво.
Просто образ у мене виник скоріш чоловічий, ніж жіночий. Та й сказати чоловік-кульбаба за сучасними нормами було б не зовсім коректно.
Це як чоловік-павук;)