ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Хо (1990) / Вірші

 ***
Сидів на зупинці,
занурений у проміння
весняного щастя,
аж коло мене сів
людина-кульбаба.
Він розправляв
і простягував до Сонця
соковиті пагони,
під якими вже яріло
жовте його серце.
Ще залишалося багато часу,
поки достиглі
його думки і послання
розлетяться геть під гарячим вітром,
аби проростати в інших ґрунтах,
натомість полишаючи
сухі стебла
під холодною росою.




Найвища оцінка Сонце Місяць 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Наталя Карраско-Косьяненко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-16 19:17:03
Переглядів сторінки твору 6052
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.867 / 5.44  (4.743 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.447 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.09 23:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 22:46:46 ]
Дуже оригінально написано - з сонячним задоволенням читаю про жовте серце, занурення у проміння і людину-кульбабу! Дякую за "достиглі думки і послання")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 23:08:34 ]
Нема за що. Дякую навзаєм;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-17 02:08:00 ]
Ісус як раз поїхав з Чікаго?
Цей старанний гітарний рифф
під який витанцьовували
декілька кораблів і
останній клептоман на
закиданому мотлохом узбережжі..
Думками навздогін
літньому повсякчас неспішно-
танцючому апетиту

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-17 21:09:40 ]
бенд з мі на півтону вгору,
бенд з мі на півтону.
старий чорний
ґандрабатими пальцями
ковзав грифом.
така була його молодість:
бенд з мі на півтону вгору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 00:58:16 ]
з під ніг як нізвідки
(-к бісу двері? люки?
все єдно..)
тут- вигулькнула лазурова
як тут- ящірка з білим плюмажем,
чорною серветкою на шиї
та очиськами 22-го
калібру,
тицьнула кігтем
типу, середнім
й загадково прорипіла:
"Чувак? ти шо,
Девід Кросбі??"

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-18 07:45:11 ]
"Дешеві трюки",
казав тоді старий,
"або, скоріше,
добрий мескалін."
Пах-пах -
із люльки дим.
"Ні, не Девід-кбісу-
не-Кросбі.
Алберт.
Так, Алберт Кінґ.
А це важливо?
Бо я трохи зайнятий -
я вже помер!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 23:11:45 ]
'Король помер? Нехай живе Король!'
видзеленькував, вигрюкував & вигамселював
маленький- потужний
шумовий оркестрик з ящерок
різнобарвних
Король- Ящірка поважно диригував
кігтем, що зблискував наче
найчудовійший
з_дна_пустелі_Смарагд
...
а з обочини, нечутний
вершник, весь у пилюзі
без мула/віслюка
бурмотів під носа,-
"Девід Кросбі.."
"Якби він лише
згадав своє Ймення...."

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 07:57:29 ]
чорно- лискучо- суворий птах
швидким каменем- шулікою
звалився як з чорної діри
вибиваючи порох з плечей
видираючи дзвінке гигикання
і легковажну дзеркальність
з вічей самої душі..

в момент щезання тіней
і оплесків кістлявих долонь
з боку злиднів вкруг кіптявого
слабкого вогнища з іржавої бочки..

сміливість сміху в ґлузді
ні_для_кого..

підбираючи ноти- індиґо..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:24:42 ]
ноти-індиґо.
ноти-індиґо.
паралельними параболами
рідке сонце затікало до рукавів,
і ставало зрозумілим одне -
час підходив до свого
завершення, цього разу вже абсолютно
безповоротного,
безнадійно-тужливого,
як бенд із мі
на півтону вгору,
туди,
в чорну горішню
діряву кишеню Господа.

набирав обертів
старий двигун,
що опускав завісу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-31 13:44:57 ]
.......................
:::::::::::::::::::::::
....запах.. напалму.. з-
рання..................
ані клепки в пустих гаражах
очей..
хай....

ми знову лишилися
назавжди за тим столом
в розкиданих картах і
плямах томатного чогось


..

клацання вінчестера
порох з неіснуючої люльки
вигадкового вельзевула
каданс в сі

твоя роль ля- дієзова
ом на ескімоське весілля
лейба вічного нізвідки
пожежний дезодорант
капронові нігті до смаку
порубані сфери порожнечі
пляма гіркого розуму.....
..............................

зі скаженим гуркотом на сцену
викочують гелікоптер



паскудний лядієзовий присмак, угу

величний мертвий березень,

фенобарбіталовий секонал

ямайський F-подих

мерехТінь

AUS


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 21:40:47 ]
аааа Оо
що коментити?
тут стільки шедеврівв ^_^
УуУУуУуу....)))просто клас))))
у шоці у завхваті!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:16:50 ]
Боже мій, я аж зашарівся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 22:03:59 ]
Мені чомусь здавалося, що людина і кульбаба - жіночо роду.
Коли так то чому звертання до неї на "він"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 22:09:31 ]
Юрчику, а чоловік - шо, по-твоєму, не людина??? :)
я от, наприклад, дуже яскраво уявляю людину-кульбабу-чоловіка. смішний такий - жовтенький і пухнастий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 22:12:59 ]
Та ніби так, але воно якось звучить натуральніше в жіночому...
Навіть цікавіше - бо читач може собі додумати - чоловік то чи хтось інший :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:16:09 ]
Хм.. Цікаво.
Просто образ у мене виник скоріш чоловічий, ніж жіночий. Та й сказати чоловік-кульбаба за сучасними нормами було б не зовсім коректно.
Це як чоловік-павук;)