ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Хо (1990) / Вірші

 ***
Сидів на зупинці,
занурений у проміння
весняного щастя,
аж коло мене сів
людина-кульбаба.
Він розправляв
і простягував до Сонця
соковиті пагони,
під якими вже яріло
жовте його серце.
Ще залишалося багато часу,
поки достиглі
його думки і послання
розлетяться геть під гарячим вітром,
аби проростати в інших ґрунтах,
натомість полишаючи
сухі стебла
під холодною росою.




Найвища оцінка Сонце Місяць 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Наталя Карраско-Косьяненко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-16 19:17:03
Переглядів сторінки твору 6566
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.867 / 5.44  (4.743 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.447 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.09 23:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 22:46:46 ]
Дуже оригінально написано - з сонячним задоволенням читаю про жовте серце, занурення у проміння і людину-кульбабу! Дякую за "достиглі думки і послання")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-16 23:08:34 ]
Нема за що. Дякую навзаєм;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-17 02:08:00 ]
Ісус як раз поїхав з Чікаго?
Цей старанний гітарний рифф
під який витанцьовували
декілька кораблів і
останній клептоман на
закиданому мотлохом узбережжі..
Думками навздогін
літньому повсякчас неспішно-
танцючому апетиту

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-17 21:09:40 ]
бенд з мі на півтону вгору,
бенд з мі на півтону.
старий чорний
ґандрабатими пальцями
ковзав грифом.
така була його молодість:
бенд з мі на півтону вгору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 00:58:16 ]
з під ніг як нізвідки
(-к бісу двері? люки?
все єдно..)
тут- вигулькнула лазурова
як тут- ящірка з білим плюмажем,
чорною серветкою на шиї
та очиськами 22-го
калібру,
тицьнула кігтем
типу, середнім
й загадково прорипіла:
"Чувак? ти шо,
Девід Кросбі??"

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-18 07:45:11 ]
"Дешеві трюки",
казав тоді старий,
"або, скоріше,
добрий мескалін."
Пах-пах -
із люльки дим.
"Ні, не Девід-кбісу-
не-Кросбі.
Алберт.
Так, Алберт Кінґ.
А це важливо?
Бо я трохи зайнятий -
я вже помер!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 23:11:45 ]
'Король помер? Нехай живе Король!'
видзеленькував, вигрюкував & вигамселював
маленький- потужний
шумовий оркестрик з ящерок
різнобарвних
Король- Ящірка поважно диригував
кігтем, що зблискував наче
найчудовійший
з_дна_пустелі_Смарагд
...
а з обочини, нечутний
вершник, весь у пилюзі
без мула/віслюка
бурмотів під носа,-
"Девід Кросбі.."
"Якби він лише
згадав своє Ймення...."

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 07:57:29 ]
чорно- лискучо- суворий птах
швидким каменем- шулікою
звалився як з чорної діри
вибиваючи порох з плечей
видираючи дзвінке гигикання
і легковажну дзеркальність
з вічей самої душі..

в момент щезання тіней
і оплесків кістлявих долонь
з боку злиднів вкруг кіптявого
слабкого вогнища з іржавої бочки..

сміливість сміху в ґлузді
ні_для_кого..

підбираючи ноти- індиґо..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:24:42 ]
ноти-індиґо.
ноти-індиґо.
паралельними параболами
рідке сонце затікало до рукавів,
і ставало зрозумілим одне -
час підходив до свого
завершення, цього разу вже абсолютно
безповоротного,
безнадійно-тужливого,
як бенд із мі
на півтону вгору,
туди,
в чорну горішню
діряву кишеню Господа.

набирав обертів
старий двигун,
що опускав завісу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-31 13:44:57 ]
.......................
:::::::::::::::::::::::
....запах.. напалму.. з-
рання..................
ані клепки в пустих гаражах
очей..
хай....

ми знову лишилися
назавжди за тим столом
в розкиданих картах і
плямах томатного чогось

..

клацання вінчестера
порох з неіснуючої люльки
вигадкового вельзевула
каданс в сі

твоя роль ля- дієзова
ом на ескімоське весілля
лейба вічного нізвідки
пожежний дезодорант
капронові нігті до смаку
порубані сфери порожнечі
пляма гіркого розуму.....
..............................

зі скаженим гуркотом на сцену
викочують гелікоптер


паскудний лядієзовий присмак, угу

величний мертвий березень,

фенобарбіталовий секонал

ямайський F-подих

мерехТінь

AUS


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 21:40:47 ]
аааа Оо
що коментити?
тут стільки шедеврівв ^_^
УуУУуУуу....)))просто клас))))
у шоці у завхваті!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:16:50 ]
Боже мій, я аж зашарівся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 22:03:59 ]
Мені чомусь здавалося, що людина і кульбаба - жіночо роду.
Коли так то чому звертання до неї на "він"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 22:09:31 ]
Юрчику, а чоловік - шо, по-твоєму, не людина??? :)
я от, наприклад, дуже яскраво уявляю людину-кульбабу-чоловіка. смішний такий - жовтенький і пухнастий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 22:12:59 ]
Та ніби так, але воно якось звучить натуральніше в жіночому...
Навіть цікавіше - бо читач може собі додумати - чоловік то чи хтось інший :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:16:09 ]
Хм.. Цікаво.
Просто образ у мене виник скоріш чоловічий, ніж жіночий. Та й сказати чоловік-кульбаба за сучасними нормами було б не зовсім коректно.
Це як чоловік-павук;)