ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.18 22:26
Краще говорити мовою жестів,
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.

Світлана Пирогова
2025.09.18 21:16
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.

Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.

Євген Федчук
2025.09.18 19:05
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х

Олександр Буй
2025.09.18 18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.

За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,

С М
2025.09.18 12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди

Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить

Ольга Олеандра
2025.09.18 11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.

Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо

Юрій Гундарєв
2025.09.18 09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА Отже, мені виповнилося 70 років! З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Порце Ляна (2009) / Вірші

 Домінує щоранку в кімнаті...
Домінує щоранку в кімнаті
прокисле вино,
і червоною плямою манить
з розбитої таці.
Вже із люстра он та переконує:
«Баста! Давно
біль притих твій...
загоївся...
…як на собаці!»
І образа від серця спаде
аж до місця внизу,
у якому (спитаєте маму)
у мене шило.
На очах –
ніби хто по тій рані лизнув -
не кровить більше пам’ять.
Зажúло!
Гей, вечірніх новин позивні,
відірвіть мою думку від хаосу!
Так – Арбату!
А вам, сльози, - Ні!
Годі плакати!
Зарубцювалося!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-03-17 09:54:22
Переглядів сторінки твору 4092
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.047 / 5.5  (4.426 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.782 / 5.5  (4.267 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.16 23:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 00:11:45 ]
...как там, у Макса Фрая?.. "Все истории возвращения к себе - это, в сущности, одна и та же история". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 11:03:31 ]
Ондо, я ніколи не читав текстів цієї авторки, але мав нагоду з нею поспілкуватися. Забавна ситуація, так? :)

Цікавий вірш, Ляно. Етапний?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-23 11:12:17 ]
А як же інакше? Життя мабуть і складається з таких етапів - які треба перебороти і перемогти. Чим більше цих етапів, тим сильнішою стає людина!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 11:27:08 ]
А раптом - людина, як, наприклад, і верба, це тільки людина - без сильніша, слабша?
Рослинка-тваринка можуть хворіти, а так - кожна і красива, і чудова?
Чи має сила значення?
Можливо достатньо якості? :)
Тобто, етапи це, можливо, самоусвідомлення? І кого тоді перемагати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-24 09:42:08 ]
Перемагати в собі слабкість. Це не я придумала - це все Ніцше)))
Поняття якості здається мені більш абстрактним. Хто якісніший - той хто йде вперед, розштовхуючи все на шляху до мети, не звертаючи уваги на біль, чи той, хто сидить на півдорозі і плаче, бо загнав до ноги колючку?
Можна не мати відповідних навичок, якостей, а тільки завдяки сильній волі й характеру досягати вершин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 11:45:48 ]
Тоді Ніцше помилявся. :)
Слабкість не потрібно перемагати. Слабкість основа нашої чуттєвості, у тому числі й інтелектуальної. Але, якщо ці механізми на основі слабкості зросли і запрацювали, то це вже не слабкість - це витонченість?

Щодо якості - то, напевно, не має великого сенсу у "якісніший" щодо Людини. Це як сонячне проміння - воно завжди якісне, хоча і відрізняється географією використання. Думаю, і людина відрізняється від іншої людини географією Божого використання, а якість залишається та сама - Божественна.
Та чи всілякий Хомо стає людиною? Не даремно наш геній писав
"Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ божий,
Звичайне, що не всі, а так,
Хоч деякі..."
Так чи інакше, для молодості завжди притаманна кількість, - розуміння якості приходить пізніше. Інша справа, що в кожного і своя старість...

А про які вершини ви говорите, Ляно? У світі багато вершин, до яких тільки чортик може підштовхувати молоду і чарівну леді. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 12:57:45 ]
Вершини в кожного свої - самі їх собі обираємо і самі досягаємо. Для когось вершина - купити "Челсі", а для когось - чемпіонська медаль, а комусь багато не треба - пляшки горілки для щастя достатньо.
Я цілком погоджуюся, що людина - Божественна. Але хтось може підняти руку на такого ж Божественного як сам, а хтось ні, бо керується розумом, а не дурістю.
Хтось може відкрити теорію відносності, а комусь один раз у школі сказали, що він дурень - він повірив і змирився, і навіть не намагається довести, що це не так.
Усі ми діти Божі, але всі різні - бо якби були однакові - то й життя було б у всіх однакове. Звичайно, що є певні схеми і стандарти, за якими те життя розвивається, але ... то швидше, як сценарій фільму - дай трьом режисерам однаковий, а фільми будуть абсолютно різні - у когось на пальмову гілку потягне, а про чийсь забудуть одразу після перегляду.
Хочете - називайте це якістю, хоч можна сказати, що робота була більш чи менш якісною, а не людина.
Цікаво, чим вам не подобається кількість? Тим більше у понятті - кількості якісних перемог:) Філософський закон переходу кількісних величин у якісні в такому випадку ніби не порушується?))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 14:07:32 ]
Якби ви знали Ляно, як ви праві і не праві - одночасно. :) Як на моє скромне розуміння, звісно.
Гармонійно розвинуті інституційні тонкощі Людського, які створюють рівновагу особистості, це і є сила особистості? Іншої сили в Людини, як на мене, немає. Сила особистості, це - Дух особистості, що, керуючись Розсудом, направлений на осягнення-збереження особистісної рівноваги в рамках свого "я", так? А ще в особистості є Божий Дух, що ... А ще формується Душа, що... Все інше супутні речі тільки працюють на основне, так, поки не спрацьовуються в ніщо - слух, зір, і т.д.
Кількість - у якість, це, напевно таки, тільки уточнення, увиразнення - без перемог, тільки додавання подробиць, які, зрештою, складають ціле - себто якість. Якість - це цілісність. І ми не можемо змінювати свою цілісність? Вона в нас тільки одна, і хто її не увиразнює для себе - не стає Людиною?
Зрештою, як казали одні мудреці - боголюди, атланти потрапили саме в таку пастку - втрати цілісності. :(