ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.21 22:19
* 49 *
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав...
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Котилася крашанка
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Зелений лист
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Нетривіальні думки - 2
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Рядок, що запамʼятався
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
За дверима вічності
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
* * *
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Код грудня
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Хата
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
* 48 *
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Заочні проводи
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Енергія
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
1971. Неслухняний трактор
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Порце Ляна (2009) / Вірші

 Домінує щоранку в кімнаті...
Домінує щоранку в кімнаті
прокисле вино,
і червоною плямою манить
з розбитої таці.
Вже із люстра он та переконує:
«Баста! Давно
біль притих твій...
загоївся...
…як на собаці!»
І образа від серця спаде
аж до місця внизу,
у якому (спитаєте маму)
у мене шило.
На очах –
ніби хто по тій рані лизнув -
не кровить більше пам’ять.
Зажúло!
Гей, вечірніх новин позивні,
відірвіть мою думку від хаосу!
Так – Арбату!
А вам, сльози, - Ні!
Годі плакати!
Зарубцювалося!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-03-17 09:54:22
Переглядів сторінки твору 4305
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.047 / 5.5  (4.426 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.782 / 5.5  (4.267 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.16 23:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 00:11:45 ]
...как там, у Макса Фрая?.. "Все истории возвращения к себе - это, в сущности, одна и та же история". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 11:03:31 ]
Ондо, я ніколи не читав текстів цієї авторки, але мав нагоду з нею поспілкуватися. Забавна ситуація, так? :)

Цікавий вірш, Ляно. Етапний?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-23 11:12:17 ]
А як же інакше? Життя мабуть і складається з таких етапів - які треба перебороти і перемогти. Чим більше цих етапів, тим сильнішою стає людина!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 11:27:08 ]
А раптом - людина, як, наприклад, і верба, це тільки людина - без сильніша, слабша?
Рослинка-тваринка можуть хворіти, а так - кожна і красива, і чудова?
Чи має сила значення?
Можливо достатньо якості? :)
Тобто, етапи це, можливо, самоусвідомлення? І кого тоді перемагати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-24 09:42:08 ]
Перемагати в собі слабкість. Це не я придумала - це все Ніцше)))
Поняття якості здається мені більш абстрактним. Хто якісніший - той хто йде вперед, розштовхуючи все на шляху до мети, не звертаючи уваги на біль, чи той, хто сидить на півдорозі і плаче, бо загнав до ноги колючку?
Можна не мати відповідних навичок, якостей, а тільки завдяки сильній волі й характеру досягати вершин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 11:45:48 ]
Тоді Ніцше помилявся. :)
Слабкість не потрібно перемагати. Слабкість основа нашої чуттєвості, у тому числі й інтелектуальної. Але, якщо ці механізми на основі слабкості зросли і запрацювали, то це вже не слабкість - це витонченість?

Щодо якості - то, напевно, не має великого сенсу у "якісніший" щодо Людини. Це як сонячне проміння - воно завжди якісне, хоча і відрізняється географією використання. Думаю, і людина відрізняється від іншої людини географією Божого використання, а якість залишається та сама - Божественна.
Та чи всілякий Хомо стає людиною? Не даремно наш геній писав
"Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ божий,
Звичайне, що не всі, а так,
Хоч деякі..."
Так чи інакше, для молодості завжди притаманна кількість, - розуміння якості приходить пізніше. Інша справа, що в кожного і своя старість...

А про які вершини ви говорите, Ляно? У світі багато вершин, до яких тільки чортик може підштовхувати молоду і чарівну леді. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 12:57:45 ]
Вершини в кожного свої - самі їх собі обираємо і самі досягаємо. Для когось вершина - купити "Челсі", а для когось - чемпіонська медаль, а комусь багато не треба - пляшки горілки для щастя достатньо.
Я цілком погоджуюся, що людина - Божественна. Але хтось може підняти руку на такого ж Божественного як сам, а хтось ні, бо керується розумом, а не дурістю.
Хтось може відкрити теорію відносності, а комусь один раз у школі сказали, що він дурень - він повірив і змирився, і навіть не намагається довести, що це не так.
Усі ми діти Божі, але всі різні - бо якби були однакові - то й життя було б у всіх однакове. Звичайно, що є певні схеми і стандарти, за якими те життя розвивається, але ... то швидше, як сценарій фільму - дай трьом режисерам однаковий, а фільми будуть абсолютно різні - у когось на пальмову гілку потягне, а про чийсь забудуть одразу після перегляду.
Хочете - називайте це якістю, хоч можна сказати, що робота була більш чи менш якісною, а не людина.
Цікаво, чим вам не подобається кількість? Тим більше у понятті - кількості якісних перемог:) Філософський закон переходу кількісних величин у якісні в такому випадку ніби не порушується?))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 14:07:32 ]
Якби ви знали Ляно, як ви праві і не праві - одночасно. :) Як на моє скромне розуміння, звісно.
Гармонійно розвинуті інституційні тонкощі Людського, які створюють рівновагу особистості, це і є сила особистості? Іншої сили в Людини, як на мене, немає. Сила особистості, це - Дух особистості, що, керуючись Розсудом, направлений на осягнення-збереження особистісної рівноваги в рамках свого "я", так? А ще в особистості є Божий Дух, що ... А ще формується Душа, що... Все інше супутні речі тільки працюють на основне, так, поки не спрацьовуються в ніщо - слух, зір, і т.д.
Кількість - у якість, це, напевно таки, тільки уточнення, увиразнення - без перемог, тільки додавання подробиць, які, зрештою, складають ціле - себто якість. Якість - це цілісність. І ми не можемо змінювати свою цілісність? Вона в нас тільки одна, і хто її не увиразнює для себе - не стає Людиною?
Зрештою, як казали одні мудреці - боголюди, атланти потрапили саме в таку пастку - втрати цілісності. :(