ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Косович (1989) / Вірші

 ***
Де починаються слова,
Там починається порожність,
Гріховність мислі,
Дум ворожість
І замість серця - голова.
Де починаються слова,
Вмирає дух,
Зникає вічність,
Польот зникає, навіть птичий,
Мовчи, допоки суть жива.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-17 20:32:21
Переглядів сторінки твору 4914
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.507 / 5.25  (4.886 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 4.448 / 5.25  (4.803 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.01 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-17 20:47:28 ]
В певному аспекті так і є. Згадався Тютчев:
"Мысль изреченная есть ложь".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-17 21:25:55 ]
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-17 21:31:22 ]
Шановна Редакція Майстерень, дозвольте запитати за які гріхи мене вивели зі списків рейтингу
Редакції мастерень?(колонка №6)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-17 21:48:28 ]
Галинко, не знаю про що йдеться.
Ага, зрозумів, у програмістів знову рейтинг на дві частини розлетівся, це виправиться.
Зараз їм напишу, що знову така комедія сталася. :(
Не переживайте, все владнається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-18 14:48:24 ]
Дякую шановну редакцію за повернення мого скромного прізвища у скромні списки. А то я вже думала, що покарана за те, шо голосувала за себе сама.
Бачу це викликало навіть дискусію. Кілька слів з цього приводу. А власне, що у цьому неетичного?
Я особисто вважаю, що роблю усе відкрито, щиро і не намагаюсь бути ханжею чи святенницею. Бо відстоюю свої твори, які мені близькі. А чи є хтось на ПМ , кому його власні твори не близькі?
Чорнява Жінка, Ви правильно з одного боку сказали
.. якщо людині не близьке те, що вона сама ж і пише, це схоже вже на психічний розлад." Але тут же собі заперечили і сказали, що це Вас приколює (?!)
Голосую за тих, чия поезія мені імпонує. Наприклад,поезія І. Павлюка- афористичністністю й глибиною, Л. Коваль- душевністю і різнобарвям,
Ч.Жінки - мудрістю, стислістю слова й простором думок і О Пашук- оригінальністю і т.д.
Тут є талановиті автори, але Їхня творчість мені
не імпонує, бо вона або одноманітно повторює трагічне амплуа, або багатослівна, або здається мені нещирою, чи взагалі незрозуміла.
Вважаю, що голосувати за себе - порядніше, ніж чекати голосування від численних друзів чи угрупувань. (Доречі покищо їх у мене тут немає)
Якщо не можна голосувати так як це роблю я, то редакція має по іншому сформулювати питання для
рейтингу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 15:19:35 ]
Галинко, адміністрація поділяє ваші погляди, і так, як перед нами вічність, і спокійний розвиток, то колись нам проблема стане більш очевидною і досвід буде більший аніж тепер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-18 15:29:13 ]
Галинко, я казала лише про те, що це очевидно, коли автору близькі його твори. Нащо ж голосувати за очевидне? Це все одно, що спитати у людини: тобі близькі твої діти? вони тобі імпонують? (якщо сприймати наші тексти, як наших дітей). Тому ніякого протиріччя в "приколюванні" не вбачаю, вибач :) А взагалі - це і справді така дрібна зморжка на чолі Часу, що не треба, мабуть, цим особливо перейматися :) Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-18 19:08:07 ]
Так, Чорі (нічого що я так звертаюсь?), автору близькі його твори, тому його бажання їх популятизувати природне. Більше читачів - більше коментів, спілкування, удосконалення.
Це моя думка. І мене приколюють протилежні, бо ніде такого немає правила, щоб постояти за себе вважалося неетично. Але, дійсно, ми просто обмінялися думками, чому б і ні?:))
До речі, якщо кожен проголосує за себе, то
це не буде мати взагалі ніякого значення для рейтингу. Оце дійсно прикольно, мдя :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-18 19:55:13 ]
(Звісно, нічо! :)
Хіба я казала, що постояти за себе неетично? Відстоюй свою думку у віршах, у коментах, сперечайся, не погоджуйся - будь даска. У цьому проявляється твоя і будь-кого творча особистість. Але я не вважаю голосування за себе проявом відстоювання себе :) Така моя точка зору. А твоя і адміністрації - інша. Ну, і чудово. Чим більше точок зору - тим вевселіше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-18 09:09:12 ]
Хто зберіг свої нерви... Нерви не канати. А "мисль" і єже з ними - щось підсвідоме, чи це перейшло від когось?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-18 19:17:32 ]
Пане Олександре, психологи кажуть , що натхнення й усі відкриття ідуть з несвідомого, а несвідоме не має мови. Я щось таке хотіла висловити цим віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 08:23:41 ]
...Де починаються слова,
Там починається порожність,
Гріховність мислі,
Дум ворожість
І замість серця - голова...

ЗдОрово сказано! Вітаю, Галинко. Ви розкрили (викрили!!!!) суть людини. Духовність давно поглинула раціональність. А це - прикро... Ми говоримо тільки ПРО ДУХОВНІСТЬ. Насправді ці слова порожні... І тоді приходить РАЦІО...