ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Проза
Коля бык и интеллигент Владимир.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коля бык и интеллигент Владимир.
Коля бык и интеллигент Владимир.
Всё было стандартно, Колян бычок во хмелю на бывалой в истории Бехе 7, остановился на перекрёстке, машину что-то толкнуло с заду. Бычок ожидая навара, вылез из бехи, и видя за своей машиной горбатого, пошёл разводить водилу. Небольшая царапина на бампере бехи, им была оценена в пятьсот баксов. А из амбразуры горбача, на него смотрели две пары глаз, за рулём сидел очкарик интеллигентного вида, и всей его собственностью был дедовский горбач ЗАЗ-966, квартира тёщи, жена и двое детей от первого брака жены. Интеллигент Владимир, смотрел на подходящего к нему бычка, не зная, что делать. Колян резво открыл дверь горбатого, со словами:
- Мужик ты влетел!
В ответ интеллигент спокойно поинтересовался:
- Почему это?
Колян затормозил, пытаясь понять эту реакцию очкарика, который продолжал, к приезду милиции.
- Лейтенант ГАИ Петренко, что тут происходит?
Колян переключился на инспектора:
- Всё нормально начальник, мы сами разберёмся.
- Не чего не нормально.
- А что произошло?
- Подъезжаю к светофору, останавливаюсь за машиной данного человека, загорается зелёный, и этот водила, врубает заднюю и давит меня, вон видите, так сильно ударил, что бампер оторвал.
Всё было великолепно, прошёл год и Колян наслаждался жизнью, слушая шуршание целлофана на сидениях нового мерса, когда услышал визг тормозов, но удара не последовало, облегчённо вздохнув, он вышел из машины посмотреть, что это было? За сверкающим лаком мерсом стоял горбатый, а расстояние между ним и мерсом пол сантиметра.
- Повезло. – С облегчением произнёс Колян, но продолжил путь к водителю горбатого, который смотрел на него и улыбался. За улыбкой Колян узнал знакомые черти и подойдя к двери произнёс:
- Вован привет.
Интеллигент Владимир, открыл дверь и вышел из машины,
- Привет Колян.
- Вован типа как дела?
- Обыденно. – Не теряя гордости, ответил интеллигент.
- А я вот из салона еду, тацю себе приобрёл, ещё в цилофане.
Интеллигент Владимир, посмотрел с завистью, а Колян наслаждался:
- Это лялечка, шесть литров, ве 12.
- Гавно! – у тебя машина.
Колян застыл в удивлении и непонимании.
- На твоей машине и на пикник нельзя съездить, в первой луже застрянет, а вот у меня, 0,9 ве 4, по любому болоту пройдёт. – Вова вздохнул и добавил. – Если доедешь.
Время шло, и как-то раз, жизнь достала и интеллигента Владимира, и он в понедельник сел за руль своего горбатого, в таком состоянии, что даже его машина не хотела заводиться. Остановившись на светофоре, с одной мысль:
- Зачем я за рулём?
Загорелся зелёный, его машину обогнал УАЗ, и в окне задней двери оного, Владимир увидел Коляна, что с грустью смотрел на него. И Владимир улыбнулся и прочитав на двери УАЗа Милиция. И устало, произнёс с завистью:
- Зато с водителем, и на отдых.
Николай Блоха 26.03.09 г. 8:04
Всё было стандартно, Колян бычок во хмелю на бывалой в истории Бехе 7, остановился на перекрёстке, машину что-то толкнуло с заду. Бычок ожидая навара, вылез из бехи, и видя за своей машиной горбатого, пошёл разводить водилу. Небольшая царапина на бампере бехи, им была оценена в пятьсот баксов. А из амбразуры горбача, на него смотрели две пары глаз, за рулём сидел очкарик интеллигентного вида, и всей его собственностью был дедовский горбач ЗАЗ-966, квартира тёщи, жена и двое детей от первого брака жены. Интеллигент Владимир, смотрел на подходящего к нему бычка, не зная, что делать. Колян резво открыл дверь горбатого, со словами:
- Мужик ты влетел!
В ответ интеллигент спокойно поинтересовался:
- Почему это?
Колян затормозил, пытаясь понять эту реакцию очкарика, который продолжал, к приезду милиции.
- Лейтенант ГАИ Петренко, что тут происходит?
Колян переключился на инспектора:
- Всё нормально начальник, мы сами разберёмся.
- Не чего не нормально.
- А что произошло?
- Подъезжаю к светофору, останавливаюсь за машиной данного человека, загорается зелёный, и этот водила, врубает заднюю и давит меня, вон видите, так сильно ударил, что бампер оторвал.
Всё было великолепно, прошёл год и Колян наслаждался жизнью, слушая шуршание целлофана на сидениях нового мерса, когда услышал визг тормозов, но удара не последовало, облегчённо вздохнув, он вышел из машины посмотреть, что это было? За сверкающим лаком мерсом стоял горбатый, а расстояние между ним и мерсом пол сантиметра.
- Повезло. – С облегчением произнёс Колян, но продолжил путь к водителю горбатого, который смотрел на него и улыбался. За улыбкой Колян узнал знакомые черти и подойдя к двери произнёс:
- Вован привет.
Интеллигент Владимир, открыл дверь и вышел из машины,
- Привет Колян.
- Вован типа как дела?
- Обыденно. – Не теряя гордости, ответил интеллигент.
- А я вот из салона еду, тацю себе приобрёл, ещё в цилофане.
Интеллигент Владимир, посмотрел с завистью, а Колян наслаждался:
- Это лялечка, шесть литров, ве 12.
- Гавно! – у тебя машина.
Колян застыл в удивлении и непонимании.
- На твоей машине и на пикник нельзя съездить, в первой луже застрянет, а вот у меня, 0,9 ве 4, по любому болоту пройдёт. – Вова вздохнул и добавил. – Если доедешь.
Время шло, и как-то раз, жизнь достала и интеллигента Владимира, и он в понедельник сел за руль своего горбатого, в таком состоянии, что даже его машина не хотела заводиться. Остановившись на светофоре, с одной мысль:
- Зачем я за рулём?
Загорелся зелёный, его машину обогнал УАЗ, и в окне задней двери оного, Владимир увидел Коляна, что с грустью смотрел на него. И Владимир улыбнулся и прочитав на двери УАЗа Милиция. И устало, произнёс с завистью:
- Зато с водителем, и на отдых.
Николай Блоха 26.03.09 г. 8:04
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію