ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Блоха / Проза

 Коля бык и интеллигент Владимир.
Коля бык и интеллигент Владимир.

Всё было стандартно, Колян бычок во хмелю на бывалой в истории Бехе 7, остановился на перекрёстке, машину что-то толкнуло с заду. Бычок ожидая навара, вылез из бехи, и видя за своей машиной горбатого, пошёл разводить водилу. Небольшая царапина на бампере бехи, им была оценена в пятьсот баксов. А из амбразуры горбача, на него смотрели две пары глаз, за рулём сидел очкарик интеллигентного вида, и всей его собственностью был дедовский горбач ЗАЗ-966, квартира тёщи, жена и двое детей от первого брака жены. Интеллигент Владимир, смотрел на подходящего к нему бычка, не зная, что делать. Колян резво открыл дверь горбатого, со словами:
- Мужик ты влетел!
В ответ интеллигент спокойно поинтересовался:
- Почему это?
Колян затормозил, пытаясь понять эту реакцию очкарика, который продолжал, к приезду милиции.
- Лейтенант ГАИ Петренко, что тут происходит?
Колян переключился на инспектора:
- Всё нормально начальник, мы сами разберёмся.
- Не чего не нормально.
- А что произошло?
- Подъезжаю к светофору, останавливаюсь за машиной данного человека, загорается зелёный, и этот водила, врубает заднюю и давит меня, вон видите, так сильно ударил, что бампер оторвал.
Всё было великолепно, прошёл год и Колян наслаждался жизнью, слушая шуршание целлофана на сидениях нового мерса, когда услышал визг тормозов, но удара не последовало, облегчённо вздохнув, он вышел из машины посмотреть, что это было? За сверкающим лаком мерсом стоял горбатый, а расстояние между ним и мерсом пол сантиметра.
- Повезло. – С облегчением произнёс Колян, но продолжил путь к водителю горбатого, который смотрел на него и улыбался. За улыбкой Колян узнал знакомые черти и подойдя к двери произнёс:
- Вован привет.
Интеллигент Владимир, открыл дверь и вышел из машины,
- Привет Колян.
- Вован типа как дела?
- Обыденно. – Не теряя гордости, ответил интеллигент.
- А я вот из салона еду, тацю себе приобрёл, ещё в цилофане.
Интеллигент Владимир, посмотрел с завистью, а Колян наслаждался:
- Это лялечка, шесть литров, ве 12.
- Гавно! – у тебя машина.
Колян застыл в удивлении и непонимании.
- На твоей машине и на пикник нельзя съездить, в первой луже застрянет, а вот у меня, 0,9 ве 4, по любому болоту пройдёт. – Вова вздохнул и добавил. – Если доедешь.
Время шло, и как-то раз, жизнь достала и интеллигента Владимира, и он в понедельник сел за руль своего горбатого, в таком состоянии, что даже его машина не хотела заводиться. Остановившись на светофоре, с одной мысль:
- Зачем я за рулём?
Загорелся зелёный, его машину обогнал УАЗ, и в окне задней двери оного, Владимир увидел Коляна, что с грустью смотрел на него. И Владимир улыбнулся и прочитав на двери УАЗа Милиция. И устало, произнёс с завистью:
- Зато с водителем, и на отдых.

Николай Блоха 26.03.09 г. 8:04




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-26 08:08:24
Переглядів сторінки твору 1628
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (2.051 / 2.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (1.646 / 2.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2009.07.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній