
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.04
09:35
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон
Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон
Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
2025.10.04
05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
2025.10.03
22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
2025.10.03
20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
2025.10.03
17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
2025.10.03
12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
2025.10.03
12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
2025.10.03
11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
2025.10.03
06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.02
20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
2025.10.02
19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
2025.10.02
17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
2025.10.02
16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
2025.10.02
13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
2025.10.02
12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Микола Блоха /
Проза
Коля бык и интеллигент Владимир.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коля бык и интеллигент Владимир.
Коля бык и интеллигент Владимир.
Всё было стандартно, Колян бычок во хмелю на бывалой в истории Бехе 7, остановился на перекрёстке, машину что-то толкнуло с заду. Бычок ожидая навара, вылез из бехи, и видя за своей машиной горбатого, пошёл разводить водилу. Небольшая царапина на бампере бехи, им была оценена в пятьсот баксов. А из амбразуры горбача, на него смотрели две пары глаз, за рулём сидел очкарик интеллигентного вида, и всей его собственностью был дедовский горбач ЗАЗ-966, квартира тёщи, жена и двое детей от первого брака жены. Интеллигент Владимир, смотрел на подходящего к нему бычка, не зная, что делать. Колян резво открыл дверь горбатого, со словами:
- Мужик ты влетел!
В ответ интеллигент спокойно поинтересовался:
- Почему это?
Колян затормозил, пытаясь понять эту реакцию очкарика, который продолжал, к приезду милиции.
- Лейтенант ГАИ Петренко, что тут происходит?
Колян переключился на инспектора:
- Всё нормально начальник, мы сами разберёмся.
- Не чего не нормально.
- А что произошло?
- Подъезжаю к светофору, останавливаюсь за машиной данного человека, загорается зелёный, и этот водила, врубает заднюю и давит меня, вон видите, так сильно ударил, что бампер оторвал.
Всё было великолепно, прошёл год и Колян наслаждался жизнью, слушая шуршание целлофана на сидениях нового мерса, когда услышал визг тормозов, но удара не последовало, облегчённо вздохнув, он вышел из машины посмотреть, что это было? За сверкающим лаком мерсом стоял горбатый, а расстояние между ним и мерсом пол сантиметра.
- Повезло. – С облегчением произнёс Колян, но продолжил путь к водителю горбатого, который смотрел на него и улыбался. За улыбкой Колян узнал знакомые черти и подойдя к двери произнёс:
- Вован привет.
Интеллигент Владимир, открыл дверь и вышел из машины,
- Привет Колян.
- Вован типа как дела?
- Обыденно. – Не теряя гордости, ответил интеллигент.
- А я вот из салона еду, тацю себе приобрёл, ещё в цилофане.
Интеллигент Владимир, посмотрел с завистью, а Колян наслаждался:
- Это лялечка, шесть литров, ве 12.
- Гавно! – у тебя машина.
Колян застыл в удивлении и непонимании.
- На твоей машине и на пикник нельзя съездить, в первой луже застрянет, а вот у меня, 0,9 ве 4, по любому болоту пройдёт. – Вова вздохнул и добавил. – Если доедешь.
Время шло, и как-то раз, жизнь достала и интеллигента Владимира, и он в понедельник сел за руль своего горбатого, в таком состоянии, что даже его машина не хотела заводиться. Остановившись на светофоре, с одной мысль:
- Зачем я за рулём?
Загорелся зелёный, его машину обогнал УАЗ, и в окне задней двери оного, Владимир увидел Коляна, что с грустью смотрел на него. И Владимир улыбнулся и прочитав на двери УАЗа Милиция. И устало, произнёс с завистью:
- Зато с водителем, и на отдых.
Николай Блоха 26.03.09 г. 8:04
Всё было стандартно, Колян бычок во хмелю на бывалой в истории Бехе 7, остановился на перекрёстке, машину что-то толкнуло с заду. Бычок ожидая навара, вылез из бехи, и видя за своей машиной горбатого, пошёл разводить водилу. Небольшая царапина на бампере бехи, им была оценена в пятьсот баксов. А из амбразуры горбача, на него смотрели две пары глаз, за рулём сидел очкарик интеллигентного вида, и всей его собственностью был дедовский горбач ЗАЗ-966, квартира тёщи, жена и двое детей от первого брака жены. Интеллигент Владимир, смотрел на подходящего к нему бычка, не зная, что делать. Колян резво открыл дверь горбатого, со словами:
- Мужик ты влетел!
В ответ интеллигент спокойно поинтересовался:
- Почему это?
Колян затормозил, пытаясь понять эту реакцию очкарика, который продолжал, к приезду милиции.
- Лейтенант ГАИ Петренко, что тут происходит?
Колян переключился на инспектора:
- Всё нормально начальник, мы сами разберёмся.
- Не чего не нормально.
- А что произошло?
- Подъезжаю к светофору, останавливаюсь за машиной данного человека, загорается зелёный, и этот водила, врубает заднюю и давит меня, вон видите, так сильно ударил, что бампер оторвал.
Всё было великолепно, прошёл год и Колян наслаждался жизнью, слушая шуршание целлофана на сидениях нового мерса, когда услышал визг тормозов, но удара не последовало, облегчённо вздохнув, он вышел из машины посмотреть, что это было? За сверкающим лаком мерсом стоял горбатый, а расстояние между ним и мерсом пол сантиметра.
- Повезло. – С облегчением произнёс Колян, но продолжил путь к водителю горбатого, который смотрел на него и улыбался. За улыбкой Колян узнал знакомые черти и подойдя к двери произнёс:
- Вован привет.
Интеллигент Владимир, открыл дверь и вышел из машины,
- Привет Колян.
- Вован типа как дела?
- Обыденно. – Не теряя гордости, ответил интеллигент.
- А я вот из салона еду, тацю себе приобрёл, ещё в цилофане.
Интеллигент Владимир, посмотрел с завистью, а Колян наслаждался:
- Это лялечка, шесть литров, ве 12.
- Гавно! – у тебя машина.
Колян застыл в удивлении и непонимании.
- На твоей машине и на пикник нельзя съездить, в первой луже застрянет, а вот у меня, 0,9 ве 4, по любому болоту пройдёт. – Вова вздохнул и добавил. – Если доедешь.
Время шло, и как-то раз, жизнь достала и интеллигента Владимира, и он в понедельник сел за руль своего горбатого, в таком состоянии, что даже его машина не хотела заводиться. Остановившись на светофоре, с одной мысль:
- Зачем я за рулём?
Загорелся зелёный, его машину обогнал УАЗ, и в окне задней двери оного, Владимир увидел Коляна, что с грустью смотрел на него. И Владимир улыбнулся и прочитав на двери УАЗа Милиция. И устало, произнёс с завистью:
- Зато с водителем, и на отдых.
Николай Блоха 26.03.09 г. 8:04
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію