Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.05
06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ
Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем
2026.07.04
19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
2026.07.04
16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony
The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category
The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet
2026.07.04
13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
2026.07.04
13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
2026.07.04
12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,
2026.07.04
12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
2026.07.04
10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
2026.07.04
09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
2026.07.04
07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
2026.07.04
05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ
1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов
2026.07.03
22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
2026.07.03
20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
2026.07.03
14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
2026.07.03
12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
2026.07.03
11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Проза
Коля бык и интеллигент Владимир.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коля бык и интеллигент Владимир.
Коля бык и интеллигент Владимир.
Всё было стандартно, Колян бычок во хмелю на бывалой в истории Бехе 7, остановился на перекрёстке, машину что-то толкнуло с заду. Бычок ожидая навара, вылез из бехи, и видя за своей машиной горбатого, пошёл разводить водилу. Небольшая царапина на бампере бехи, им была оценена в пятьсот баксов. А из амбразуры горбача, на него смотрели две пары глаз, за рулём сидел очкарик интеллигентного вида, и всей его собственностью был дедовский горбач ЗАЗ-966, квартира тёщи, жена и двое детей от первого брака жены. Интеллигент Владимир, смотрел на подходящего к нему бычка, не зная, что делать. Колян резво открыл дверь горбатого, со словами:
- Мужик ты влетел!
В ответ интеллигент спокойно поинтересовался:
- Почему это?
Колян затормозил, пытаясь понять эту реакцию очкарика, который продолжал, к приезду милиции.
- Лейтенант ГАИ Петренко, что тут происходит?
Колян переключился на инспектора:
- Всё нормально начальник, мы сами разберёмся.
- Не чего не нормально.
- А что произошло?
- Подъезжаю к светофору, останавливаюсь за машиной данного человека, загорается зелёный, и этот водила, врубает заднюю и давит меня, вон видите, так сильно ударил, что бампер оторвал.
Всё было великолепно, прошёл год и Колян наслаждался жизнью, слушая шуршание целлофана на сидениях нового мерса, когда услышал визг тормозов, но удара не последовало, облегчённо вздохнув, он вышел из машины посмотреть, что это было? За сверкающим лаком мерсом стоял горбатый, а расстояние между ним и мерсом пол сантиметра.
- Повезло. – С облегчением произнёс Колян, но продолжил путь к водителю горбатого, который смотрел на него и улыбался. За улыбкой Колян узнал знакомые черти и подойдя к двери произнёс:
- Вован привет.
Интеллигент Владимир, открыл дверь и вышел из машины,
- Привет Колян.
- Вован типа как дела?
- Обыденно. – Не теряя гордости, ответил интеллигент.
- А я вот из салона еду, тацю себе приобрёл, ещё в цилофане.
Интеллигент Владимир, посмотрел с завистью, а Колян наслаждался:
- Это лялечка, шесть литров, ве 12.
- Гавно! – у тебя машина.
Колян застыл в удивлении и непонимании.
- На твоей машине и на пикник нельзя съездить, в первой луже застрянет, а вот у меня, 0,9 ве 4, по любому болоту пройдёт. – Вова вздохнул и добавил. – Если доедешь.
Время шло, и как-то раз, жизнь достала и интеллигента Владимира, и он в понедельник сел за руль своего горбатого, в таком состоянии, что даже его машина не хотела заводиться. Остановившись на светофоре, с одной мысль:
- Зачем я за рулём?
Загорелся зелёный, его машину обогнал УАЗ, и в окне задней двери оного, Владимир увидел Коляна, что с грустью смотрел на него. И Владимир улыбнулся и прочитав на двери УАЗа Милиция. И устало, произнёс с завистью:
- Зато с водителем, и на отдых.
Николай Блоха 26.03.09 г. 8:04
Всё было стандартно, Колян бычок во хмелю на бывалой в истории Бехе 7, остановился на перекрёстке, машину что-то толкнуло с заду. Бычок ожидая навара, вылез из бехи, и видя за своей машиной горбатого, пошёл разводить водилу. Небольшая царапина на бампере бехи, им была оценена в пятьсот баксов. А из амбразуры горбача, на него смотрели две пары глаз, за рулём сидел очкарик интеллигентного вида, и всей его собственностью был дедовский горбач ЗАЗ-966, квартира тёщи, жена и двое детей от первого брака жены. Интеллигент Владимир, смотрел на подходящего к нему бычка, не зная, что делать. Колян резво открыл дверь горбатого, со словами:
- Мужик ты влетел!
В ответ интеллигент спокойно поинтересовался:
- Почему это?
Колян затормозил, пытаясь понять эту реакцию очкарика, который продолжал, к приезду милиции.
- Лейтенант ГАИ Петренко, что тут происходит?
Колян переключился на инспектора:
- Всё нормально начальник, мы сами разберёмся.
- Не чего не нормально.
- А что произошло?
- Подъезжаю к светофору, останавливаюсь за машиной данного человека, загорается зелёный, и этот водила, врубает заднюю и давит меня, вон видите, так сильно ударил, что бампер оторвал.
Всё было великолепно, прошёл год и Колян наслаждался жизнью, слушая шуршание целлофана на сидениях нового мерса, когда услышал визг тормозов, но удара не последовало, облегчённо вздохнув, он вышел из машины посмотреть, что это было? За сверкающим лаком мерсом стоял горбатый, а расстояние между ним и мерсом пол сантиметра.
- Повезло. – С облегчением произнёс Колян, но продолжил путь к водителю горбатого, который смотрел на него и улыбался. За улыбкой Колян узнал знакомые черти и подойдя к двери произнёс:
- Вован привет.
Интеллигент Владимир, открыл дверь и вышел из машины,
- Привет Колян.
- Вован типа как дела?
- Обыденно. – Не теряя гордости, ответил интеллигент.
- А я вот из салона еду, тацю себе приобрёл, ещё в цилофане.
Интеллигент Владимир, посмотрел с завистью, а Колян наслаждался:
- Это лялечка, шесть литров, ве 12.
- Гавно! – у тебя машина.
Колян застыл в удивлении и непонимании.
- На твоей машине и на пикник нельзя съездить, в первой луже застрянет, а вот у меня, 0,9 ве 4, по любому болоту пройдёт. – Вова вздохнул и добавил. – Если доедешь.
Время шло, и как-то раз, жизнь достала и интеллигента Владимира, и он в понедельник сел за руль своего горбатого, в таком состоянии, что даже его машина не хотела заводиться. Остановившись на светофоре, с одной мысль:
- Зачем я за рулём?
Загорелся зелёный, его машину обогнал УАЗ, и в окне задней двери оного, Владимир увидел Коляна, что с грустью смотрел на него. И Владимир улыбнулся и прочитав на двери УАЗа Милиция. И устало, произнёс с завистью:
- Зато с водителем, и на отдых.
Николай Блоха 26.03.09 г. 8:04
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
