ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Хо (1990) / Вірші

 ***
Ти й не зауважив,
але осінь уже перекотила
за середину.
(скільки коштує нині квиток
Вінницького метрополітену?)
Голодні волоцюги
і студенти
змістилися туди
в пошуках тепла
й довірливих перехожих,
у яких можна розгледіти
з їхнього кута
джерело хліба,
пончиків,
годинників
і випадково загублених
гаманців.
Ці їхні осінні міграції -
типова
модель перельоту
гагарок
і гамадрилів
у природних умовах.

Ти осміхаєшся.
Сичить крізь напіводкритий
корок
твоє пиво.
І додаючи до цього
інші фактори,
помічаєш,
що ти закоханий
і задоволений життям.
Адже так?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-27 00:41:45
Переглядів сторінки твору 5030
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.669 / 5  (4.743 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.447 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.09 23:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 07:37:54 ]
кохання з життям
наче і не було листопаду,
затяжного, з подряпанним
горлом і жовтими очима..
і уривки тепла,
і якісь сподівані обломи,
і скляного вітру,
і привидів ГПЗ..

колись - нибудь
всі пілігрими доб.ють-
таки п.ятку тай
рушать

у файне місто Вінниця



:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:42:34 ]
А ти біг,
як завжди,
це майже звичка -
бігти попереду своєї тіні,
і найбільший у тому кайф -
коли вітер стіною впирається
у твоє обличчя -
кричати йому назустріч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 19:12:38 ]
*осміхнулася, задоволена життям і замріялась...про пончики* :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:43:46 ]
До речі, пончики - найнедоречніше слово. Я його вставив туди абсолютно випадково і в останній момент, аби замінити інше слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-31 10:37:19 ]
Напевно, інтуїтивно - мені здалося, вони природно вписалися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 21:27:15 ]
о так. Таке буває.
Особливо коли осінь вже перекотилася за середину.
Мабуть, це воно завжди так буде. Доки ти закоханий і задоволений життям...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:45:19 ]
А може навпаки - доки осінь буде непомітно перекочувати за середину ти будеш закоханий і більш, чи менш задоволений життям?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Диковинка Лісова (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 21:49:37 ]
Усміхнусь із заловоленням,
Так! Моє серце створене кохати...
Вимкнуться дощі,
пилок залоскотить легені...
День би назначити
свого любовного самогубства
крихту чекати
залишилось у густих паралелях натовпу.
Ось він! Призначений долею!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-30 23:47:38 ]
З плакатом - Ідеальний мущина!
З червоною стрічкою на рукаві -
щойно з заводу
найкращих пар.
І що найдивніше -
запахи.
Вони завжди однакові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Диковинка Лісова (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-31 00:11:41 ]
в нас гарно виходить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-31 00:18:08 ]
"Вихід" червоними літерами.
Черга - там.

;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2009-03-31 15:43:23 ]
хворий на щастя
коли осінь повзе до середини, воно лише загострюється...