Віртуально семесковані стосунки так і залишилися в телефоні їм не було продовження їм не було кінця. Вони зависли у просторі незрозумілостей. Я залишу тобі свої мрії на згадку, але ці мрії не про тебе. Ці мрії - кольорові картинки з музичним супроводом. В польоті почуттів ти так і не зможеш мене наздогнати, бо я сягаю інших цілей. SMS-ки так і залишаться в моїй пам’яті , але не надовго бо подія заміниться подією і вже те не буде актуальним. Довгі, затяжні з підтекстом погляди ставили в глухий кут. Ти намагався розгледіти хоч щось, хоч найменшу надію, ту зачіпку, щоб таки знайти мене в лабіринті моїх думок. Та я витала в хмарах і зовсім не звертала увагу на тебе. Тільки моментами наш погляд зустрічався, спотикався і ми сфокусовувалися один на одному. Тоді була одна думка в мене - "Що я тут роблю?" Ти не є моїм салютом, моїм згущеним молоком і навіть не є моїм сном. Ти тінь від чашки з кавою, хоч ти знаєш, що кави я не п'ю.
SMS стосунки зависли у просторі незрозумілостей. Бо прагнув більше ти ніж те що в сні тобі наснилось.