ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 Я сьогодні посадив картоплю
Розкидали гній по городу –
озолотили землю…

Зорали, неначе Русь перехрестили…

А в кошиках картопля хрестилася ключками.
І, навіть, було чутно, як бульба, що закопана в ямках,
читала паросляні молитви про Дощ,
мов православні в храмі…
А Сапи, мов чорниці, стояли набожно в кутку
і дихали залізно в тишу,
аж поки не поприходили Граблі:
дзвінкі, веселі, жартівливі, гомінкі, бо наробилися…
Але, коли зайшли Лопати…

Все знаряддя припало Лопатам до ніг:
цілувало-мантачило,
мішкуватими відро-обіймами пригортало,
банякувато велосипедилось – нарешті, свято….
– Город – воскрес!
– Воістину Життя!




Найвища оцінка Наталя Терещенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-04-11 22:10:54
Переглядів сторінки твору 3993
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.874 / 5.33  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 4.757 / 5.25  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Коломійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-11 22:41:47 ]
Їй-богу, от хай сховається в погріб Віргілій зі своїми "Буколіками"! :)
Вітаю Вас, пане Костянтине! Далі ще підгорнути, прополоти, зігнати перших жуків, але це вже так... Головне зроблено. Хай гарна вродить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-12 08:47:22 ]
Богдан Коломійчук, дякую друже за увагу і добрі слова. І Вам усього найкращого, навзаєм!
Щиро, Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-12 01:27:19 ]
Рука митця лопату натискала,
опісля - за перо взялась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-12 08:49:02 ]
Радий Вас бачити Миколо!
Якби ж не повсякденна праця, побут, суєта, хіба народжувались вірші? "Если б знали из какого сора растут стихи"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-12 01:31:16 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=31911


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-04-12 08:48:01 ]
Костя, воістину, труд переростає в красу.
Навряд чи хтось змалював би Це краще, ніж ти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-12 08:52:38 ]
Наталю, це Ви мене перехвалили - я всього лише скромний землекоп...
Радий Вам! Дякую за добрі слова!
Ваш, Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-12 11:50:04 ]
Цікаво-прецікаво, Костю! Така образність, притаманна лише Вам!
а у нас садять мотиками, а не лопатами :))
ну от, я лозу обрізала, пора й мені до картоплі перейти, добре було би помічників – от хоча Вас як скромного землекопа із М. Ш. (бачу, він теж до цього діла любитель :)). Але... тепер тут Великдень, а
в середу я "переселяюся" в Ужгородський нейрохірургічний центр" на кілька тижнів. думаю, коли повернуся, картоплю вже буде пізно садити. Нічого, земля цього року відпочине – перелогом перележить:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-12 12:03:57 ]
Василина Верховинка! Дивуюся я з цього світу: скільки винаходів зроблено - в космос полетіли, винайшли телевізори та пральні машинки, мобілки (до речі від мобілок у висотних будинках зникли таргани! Оце єдина користь від мобілок!) - а винайти чи вивести сорт картоплі, яка б росла на деревах - зась... Як би було чудово: прийшов у садок, натрусив з дерева кортоплі та й пішов собі... Ото ж може в Ужгородському нейрохірургічному центрі розпитайте: чи чули вони, щоб картопля на деревах росла?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-12 12:09:15 ]
Думаю, мені там не до с/г питань буде, доведеться балакати на інші теми:))
Щодо картоплі на деревах – не дуже хороша ідея :))
Що ж ми тоді на наших неозорих ланах вирощуватимемо? Будяки? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 12:15:04 ]
То вже певно не "город воскрес", а народ воскрес на городі?
А слово Русь, до речі, використовувалось у нас, здається, тільки після колонізації підвладних колись Києву земель московитами, та й то не відразу. І це все відбувалось, як кажуть фахівці, у тандемі "Святая Русь".

За князівських часів Русі не було, був Київський каганат, був Хозарський каганат, і т.д.
Тобто, хрестили не "Русь" - це суттєво, а раз так, то цілком можна було написати, напевно, і "неначе Україну перехрестили"?