ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Помста чаклунки

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-14 14:03:07
Переглядів сторінки твору 13254
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.101 / 5.5  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.085 / 5.5  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 14:04:34 ]
На пітримку "відьмацької" теми. Це мій перший вірш українською - три роки тому (тому не сильно тюкайте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 14:31:27 ]
Не сильно тюкаючи: "В морі далекому згаснуть хай всі маяки"-"в морі далекому згаснуть усі маяки"-якось пластичніше.
Вірш по- справжньому чаклунський, заворожує образами палаючої води, духмяним різнотрав"ям, правічним лісом. І в кожній поетці живе чаклунка, і з твого вірша, Чорнява Жінко, читачі-чоловіки спиватимуть приворот-зілля, а я тішуся із того, що нас -багато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 15:15:14 ]
"Нас багато - нас не подолати!" :) Дяка, Юль, за підказку - виправила, але трішки по-іншому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 15:26:19 ]
Чаклунки всіх країн-єднайтеся!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-14 16:49:33 ]
Привіт Любонько,
Ну і начаклувала ти тут на цілу помсту. :)
(я не сильно - лагідно :)
Отже, я скромно залишаю свої роздуми (капіцюня критики):
***
"Кину палаючу квітку в безодню ріки," - якась незрозуміла ріка, котра має "безодню".
Всі ріки, котрі я знаю, мають дно. Твоя - особлива. :)
***
"В морі далекому згаснуть нехай маяки," - до чого можна причепити цей рядок?
Хіба що до рими "ріки", більше нідочого.
***
"за нею і йди" - може просто "за нею іди"?
***
"Квіти сполохані тільки за тебе благають -
Дати далеку дорогу цьому королю." - кого квіти благають?
***
"Йди, мій король, через день схороню я себе," - по-нашому - "мій корОлю",
"схоронити" - це "поховати" чи "заховати", коли це перше - то незрозуміло як це
героїня себе закопуватиме, коли те друге - то навіщо ховатися?
***
"себе/тебе" - ме найкраща рима.
З весняним теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 17:12:37 ]
От, Юрчику, одразу видно, що ти ні разу не мав справи з чаклунками :)
***
Справжня чаклунка може і калюжу у безодню перетворити.
***
Рядок з маяками чипляється до решти "добрих побажань: хай спалахне вода, почорніють дерева, згаснуть маяки - карочє, повний кайф.
***
а чому "за нею і йди" не катить?
***
Квіти благають чаклунку не губити короля, а зберегти йому життя.
***
З королЮ - так, ляп. А схоронити (поховати) себе чаклунка може льогко. сумніваєшся? :) в цьому і була її помста - на решту життя її короля.
***
себе-тебе - це простоя жах. треба змінити.

А в Гамериці вже теж тепло?
:) Обережно з текілою. Все не пий - залиш Татчину. Ну, і мені трішки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-14 17:29:14 ]
Погода якась мінлива, але вже бросквина зацвіла.
Текіли у мене стане на всіх, хто захоче приєднатися до сабантуйчика :)
***
"а чому "за нею і йди" не катить?" - все без чого можна обійтися - зайве.
***
Мені видається, що кличний - "корОлю", бо "королЮ" - це давальний.
Але я тєхнарь - тому промовчу. :)
(іде начаколовуввати текілу з Арізонського кактуса)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 17:39:24 ]
Давальний - то ж головний :) Та прав ти, звісно.
Стережи наш Аризонський кактус від натовпу мексиканців та інших халявщиків. Ми цю текілу, можна сказати, вистраждали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 17:49:17 ]
Чорі, трошки незвично , коли знаходиш нерівності, але то пусте. Головне , тема мені близька. :) Вечором допрацюєш, і не вірш - цукерочка буеде!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 18:14:29 ]
Ірбіс, та я знаю, що вірш наївний і слабкий - то давнішнє і незграбне. Просто ти нагадала своїм "відьмацьким". А тема - так, і мені близька. І думаю, ще багатьом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 18:48:40 ]
Вірш мені дуже сподобався, Любо. Саме максимальною відкритістю. Звичайно є місця, над якими варто було би трішечки попрацювати. Якщо зацікавить, можу поділитися своїм баченням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 21:00:22 ]
Звісно, зацікавить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-14 20:02:24 ]
І мені сподобалося, стильний вірш. Хоч я чаклунів не дуже полюбляю, мене легко зурочити, бо я білявка:(:)
"птахи зачаровані" я б змінила на "птахи зачакловані", більш по-чаклунськи, НМСД


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 20:37:00 ]
Ага, то це тому чоловіків підсвідомо тягне до блондинок?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 21:04:38 ]
Володю, тільки відчайдушний чоловік може таке сказати в гостях у чорнявки :) Не страшно? Вони ж, чаклунки, такі - трекс-брекс - і готовий хом"ячок-характерник :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 21:20:22 ]
А до Люби мене тягне свідомо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 21:28:15 ]
О! Нормально розвинуте почуття самозбереження :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 21:01:48 ]
Ой, Галю, знали ми і білявок-чаклунок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 20:12:28 ]
Пане Юрію, якщо вірш пише жінка, ще й чаклунка, чоловічий "логічно-морфологічний аналіз" твору безсилий і недоречний! Але і я наступаю на ці граблі!
"В морі далекому згаснуть нехай маяки" може означати, що чаклунка готова втопити чи викинути на рифи весь каботажний флот і океанські лайнери, що наблизяться до берега. "Титанік" - дитяча забавка!
Квіти благають дати далеку дорогу королю не випадково: швидка смерть - надто легка кара, має він жити "з довічним стражданням"!
Все, припиняю коментарі, жах заповнив мене, а це недобре, надто - на цьому тижні...
А насправді - вірш сподобався, він щирий і дуже рельєфно розкриває характер ображеної жінки, яка з янголятка може перетворитися у мстиву чаклунку.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 20:40:42 ]
Сьогодні якийсь чаклунський день:
Любина "Помста чаклунки", Юлине "Відьмацьке", та і я випадково сьогодні своє подав, "начароване", та й ще може хтось, напевно день такий все таки?


1   2   3   Переглянути все