Чомусь у світлі сонця я вбачаю твоє обличчя.
У небі бачу синь твоїх очей. У серці своєму бачу нашу любов.
Від полум’я відчуваю твої обійми і поцілунки.
Без тебе тлію наче вугілля від вогнища. Тебе я жадаю, без тебе не можу, як без неба не може жити земля.
Дивлюсь я в чисте небо і жодної хмаринки в ньому немає. Я знаю, що ти десь поруч, а ти знаєш, що я тебе кохаю.
Коли ти далеко, місяць мій кращий друг. Я дивлюся на нього і знаю, що ти дивишся і вбачаєш в ньому мене. Зірки стають у коло і починають свій танок. А на моїх очах сльози, бо ти далеко.
Я сумую. Без тебе я сама не своя. А ти дивишся свій футбол, п’єш пиво зі своїми друзями і не згадуєш про мене ані дня. Кожна хвилина мого життя присвячена тобі, моє серце палає тобою.
Кожний подих заради тебе. Навіть всі мої сни присвячені тобі. А ти твердо проходиш повз мене. Нічого мені від тебе не потрібно, хоча б спостерігати за тобою все життя. Я не знаю, чи можна це назвати любов’ю, але я кохаю, мабуть дурна.
Давала собі обіцянки, що ніколи в житті не буду кохати, та ти став на моєму шляху. Перекреслив усе життя моє безжально. Жодного разу ти не дивився мені в очі,хоча ми разом. Не вже ти мене не любиш? Невже ти до мене не нічого не відчуваєш? Навіщо мене так сильно мучиш?! Навіщо ти любов вбиваєш?
Ти – є серце моє. Пульсуєш, даєш мені життя. І ти ніколи за мене не думаєш, як тебе люблю я!
Можливо зникнути з твого поля зору і дати жити тобі спокійно. Не звинувачувати тебе за те, що ти обожнюєш футбол, а не мене.
За те, що друзі для тебе дорожчі. За те, що весь вільний час вбиваєш за компом, а не проводиш зі мною.
Можливо я без тебе жити не зможу, але це потрібно.
Знаю, що більше не побачу неба в твоїх очах і в сонці твого обличчя.
Але зірки на небі будуть нагадувати про мене,






9.09.08