...ти сидів і чекав
поки мої очі прийдуть поглянути в твої.
викурював цигарку за цикаркою,
відчуваючи як дим заповнює твою голову.
і у замислуватих піруєтах які він
викручував у твоїх думках
ти вимальовував собі мій образ.
мене не було.
але
я присутня в цим світі а отже
можу зараз з*явитися .
та я знову запізнююсь.
мимо проходить трамвай,
і рейки залишаються пустими.
червоні троянди
що вже годину
пестять своїми голівками твої ноги ї
міцно стиснули свої пелюстки одне до одного
ніби відчуваючи
що зараз вони будуть замітати
сліди трамваю на рейках.
ти встаєш, викидаєш останню цигарку з пачки
і красивим театральним жестом
кидаєш троянди на рейки....

...я вже годину спостерігаю за тобою.
ти мене не помічаєш,
отруюючи себе кожні 10 хвилин.
ти дійсно красивий.
я не знаю що я в тобі знайшла
бо вся твоя краса награна.
я знаю що ти мені зраджуватимеш.
та не духовно а фізично,
бо я буду робити теж саме.
ми будемо завжди морально разом,
але фізично в інших світах.
не назавжди.
просто треба дочекатися того часу,
коли ми виростемо, щоб бути разом.
я люблю тебе.
твої губи.
і твої очі.
Ні. мені наплювать на це.
я люблю тебе просто так.
бо ти класно цілуєшся.
якщо я ще трохи поспостерігаю
я можу кинутися тобі на шию
і сказати що
я тебе люблю....

.....троянди були підхоплені мною,
так і не доторкнувшись пелюстками рейок.
твій подих був перехоплений моїми губами,
так не вирвавшись на поверхню.
твій погляд був перехоплений моїм
так і не зупинившить на моєму декольте.
твоє життя було перехоплено моїм
як і було задумано в світовій системі.