ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.16 07:42
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Капіталізм.
А я ж його не ждав...
Розмова з вітром про печаль і воду.
І зірка, наче білочка, руда
Душі відійшлій вдячна за свободу.

Біль продається.
Хочеться мовчать.
Я в тому віці,
Коли вже не стало
Ні Байрона, ні Блока...
Твою мать...

Єсєнін – в бронзі,
Лорка теж – зі сталі.

А я ще цей...
Із крові і вогню.
Душа в Дніпрі свою дзеркалить вроду.
Я більше нині каюсь, ніж виню
Державу, батьківщину і природу.

Бо смак життя втрачати не люблю
Ні через них,
Ні через різні «ізми».

То ж я – нащадок гетьмана –
Павлюк –
На власній вже давно гуляю тризні.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-22 23:22:33
Переглядів сторінки твору 3977
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-05-22 23:38:51 ]
Веселково просвітлюється, тело, щирості, усвідомлення власної гордості за себе, за свій народ!То ж я – нащадок гетьмана –
Павлюк –
На власній вже давно гуляю тризні.
Та Боже ж!!!! Який сум червлений! Як нікчемно розтрачена слава Полуботка! Як спогад про правицю Сіркову, що береже рідний край, а череп самотньо клацає у Петербурзі... І який там Лорка. Вибачайте, за пафос. Ота , що Блакитна Кішка, а була ж РОксолана. ((((((((((((((((((((((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-05-25 14:23:07 ]
Бут-Михнович Павло (Павлюк), гетьман, 1636 — 24.12.1637


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-23 20:24:46 ]
Такий по- справжньому чоловічий, сильний вірш!
І мені подобається у ньому щирість і сила.
Біль продається.
Хочеться мовчать.
Я в тому віці,
Коли вже не стало
Ні Байрона, ні Блока...
Твою мать...

Це теж так гарно звучить!
А я ще цей...
Із крові і вогню.

Відчувається ця кров і цей вогонь, без пафосу.
Дуже гарна рима: люблю- Павлюк!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-05-23 20:53:58 ]
Приємно, коли розуміють-відчувають мене як поета, а ще тонше приємно (чого гріха таїти?.. :)) - коли чують чоловічу силу такі файні поети-музи.

Ви, Блакитна Кішко, не переймайтеся вже так тою "Нікчемно розтраченою славою Полуботка"!
Нам би його славу і здоров*я!

А Вам, Галинко, так в коханні освідчитися захотілося і на каву запросити... :)
Чесно.
Пишіть емейли.
Будьмо і тримаймося!

Ваш Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-05-23 23:15:53 ]
То переймуся вірше вашим. І , як мене звати, втомилася повторювати.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-24 19:16:11 ]
(Пане) Ігоре, Ви мене балуєте. Хоча...Галі, вони по життю балувані:)
(ущипнула себе кілька разів за щоку, чи не приснилася часом така відповідь від САМОГО Павлюка. Але так і не зрозуміла, напевне все- таки приснилося:)))
Але на всяк випадок вирішила подякувати за запрошення. Галя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-05-23 21:30:46 ]
Привіт, нащадку гетьмана)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-05-23 22:09:25 ]
Хай, Оленко!
Давай у понеділок на презентацію до Києва!
Жду!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-25 10:07:56 ]
А все ж не п'ють, хоча достоту не мовчать!
Шануймося, доки не в бронзі, твою мать!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-05-25 14:27:11 ]
Ну, от, кому запрошення до Києва...а я насолоджуюсь твором! Відчуваю, що життя-впокорене Вами, і тризна, ну не лукавте,але це не Ваша забава, краще гуляти на весіллі! (Варіант-на презентації:)))