ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Біла Пантера (1987) / Вірші

 П'яний
Ти п’яний, як завжди,
А я знову дика.
Цей світ не пропащий,
Бо в небі зірки.
Ти десь, ти зі мною,
Ти далі пустелі,
Я хочу на волю,
Та бачу лиш темінь.
Ну скільки чекати?
Вона все не дзвонить.
І в жилах досада,
Десь скрипка виводить.
По нервах хтось грає,
Натягнуті в струни.
А час проминає.
І зорі поснули.
А ти хоч згадаєш?
Чи схочеш розвіять,
Все те, що, гадаєш, було,-
Розімріять?
Це, може, розвіє
Чиїсь злії чари,
І вітер повіє
Вже свіжий ночами?
І я зможу спати
І дихати вільно,
От тільки б спитати,
чи стану
я
вільна.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка ккк ох 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мар'яна Невиліковна 3.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-26 13:03:26
Переглядів сторінки твору 4408
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.450 / 4  (4.408 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.040 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.08.03 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-26 14:36:30 ]
кхм.. я правильна розпізнала вашу вандальну спробу наголос в множині "зіркИ" уподібнити до наголосу в родовому іменнику однини "зІрки"?
фу, як недостойно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Біла Пантера (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-26 14:40:10 ]
- правильнА:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-26 14:48:48 ]
ггг)) ну так, після цього слова можна було би поставити двокрапку - і сенс в цілому зберігся би :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-26 15:17:28 ]
Не сумніваюся в багатогранності автора чи авторки, але хотілося б уточнити хто вона та Вона недзвоняща? Розлучниця, торгашка самогоном чи сама оковитая? А то путаюсь...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-26 16:13:50 ]
Виходить так: вийшла дівчина заміж за хлопця, а той виявився пьяницею..бухає і бухає не просихаючи. А дівчина стомилася від цього, вона за п"янок чоловіка не бачить життя..вона як ув"язнена. Він сам йде на дно і її тягне з собою, падлюка така!!!! Дуже життєва ситуація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Біла Пантера (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-27 00:21:18 ]
Він такий-же п'яний, як і я - дика. Це про стилі поведінки. А вона (та, що не дзвонить)- це наша з ним спільна знайома, яка деякий час була між нами єдиним містком, бо ми уже тоді з ним не спілкувались...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Біла Пантера (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-27 00:23:18 ]
Він такий-же п'яний, як і я - дика. Це про стилі поведінки. А вона (та, що не дзвонить)- це наша з ним спільна знайома, яка деякий час була між нами єдиним містком, бо ми уже тоді з ним не спілкувались...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Біла Пантера (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-27 00:23:57 ]
Він такий-же п'яний, як і я - дика. Це про стилі поведінки. А вона (та, що не дзвонить)- це наша з ним спільна знайома, яка деякий час була між нами єдиним містком, бо ми уже тоді з ним не спілкувались...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Біла Пантера (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-27 00:25:36 ]
Так, Мар'яно, мої "зІрки" не можуть по силі зрівнятися з твоїм "забувай МИ"! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-27 09:02:26 ]
Чому це не спілкуєтесь? Треба спілкуватися. Всі блага цивілізації до ваших спільних послуг. Пошта, нет, телефон... Інакше опуститься на саме дно і вже не через віртуальну оковиту. Або ще гірше, стане турбуватися про себе сам разом із спільною знайомою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Біла Пантера (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-27 10:22:58 ]
Не спілкуємось із принципу...Зрештою, це було колись, зараз - інше, а з ким він там про себе турбується - мені вже все одно...