ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Чи

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Сонце Місяць
2025.11.23 20:46
тема ксенофобії
&
тема дрібних ксенофобів

я не єврей
я не ніґґер

але я ПРОТИ ксенофобії

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Володимир Мацуцький
2025.11.22 19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці

«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Коцюба (1987) / Вірші

 До встречи с тобой...
До встречи с тобой остается два вдоха...
А после глаза мои встретят тебя,
И что-то во мне наподобие тока,
Как дрожь пробежит, душу мне теребя.
Осенним ковром устилаются земли,
А мне до тебя как рукою подать,
И шепот шагов твоих...тоже осенний
Меня вдруг заставит чуть чаще дышать.
До встречи с тобою три шага осталось, -
Три шага, два вдоха, твой шепот шагов,
А после, пьянящая душу усталость
Меня подтолкнет к тебе...просто, без слов.
И дома я буду все так же устало
Тебя вспоминать, словно сказку из снов
И думать о том, что ведь нас разделяли
Три шага, два вдоха и шепот шагов...
Я буду стоять и смотреть как ты куришь,
Как ждешь меня, часто на время смотря,
Ты, может, при встрече меня поцелуешь
И дашь мне понять: ты немножко моя...
Я буду ступать по осенним дорожкам,
Усыпанным красной и желтой листвой
И думать о том, что уже не немножко,
А полностью ты – до дыхания – мой...
...Я буду не пьяной, а просто – счастливой,
Но вряд ли ты это так скоро поймешь,
И это не холод, мой славный, мой милый
Во мне вызывает столь сильную дрожь.
А ты не поймешь – просто ты со мной рядом,
Поэтому я так ужасно пьяна,
И я не замерзла, мне кофе не надо –
Ты просто случайно коснулся меня.
И если бы знал ты как буду я рада
Быть просто с тобой...столько взглядов и слов!!!
Как мало мне все же для радости надо:
Три шага, два вдоха, твой шепот шагов...

20.09. – 23.09.2005


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Валерій Хмельницький 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-03 18:49:29
Переглядів сторінки твору 3206
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.559 / 5.38  (4.538 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.367 / 5.25  (4.389 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.04.25 00:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 14:11:08 ]
Це ж треба - як ті жінки все планують наперед! Не встигнеш ще й пікнути, - а вже весь по вуха ЇЇ, цілісінький :)
Класно написано, Алісонько!
что ведя нас - что ведь нас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-10-12 20:36:40 ]
Спасибо, Ярослав :)
Ну...это были скорее мечты, чем планы, но так вышло, что они сбылись и стали вполне удачной реальностью.
Опечатку ликвидировала. Спасибо за замечание :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-02 08:47:05 ]
Три шага, два вдоха, твой шепот шагов...(С) - дуже сподобалось.
"Поэтому" - одруківочка? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 10:26:45 ]
Валерий, я смотрю, Вы мoи работы вычитываете лучше меня :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 11:59:12 ]
;) Ага, адже цікавлюсь :)