ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 В саду Гекати
Образ твору  
Я матиму шанс не знати про дерево без душі
Зростати в саду Гекати, квісти пурпурові шати
Навколо думок барвистих оселяться вірші-ключі
Прийдіть циркачі-штукарі, я знатиму всі аромати

Красно вітатиму зорі в бузковій стихії астральній
У дивній ласкавій долоні тихо-тонів гармонійних
В колисці південного вітру під райські виспіви змій
У ніжній дрімоті нічній, складах опалово-срібних

Від коренів сміху і сліз летітиме вільна мрія
Розвіяне листя пам’яті, відсутній кінець трактату
В оточенні трав і зілля, в саду без каміння й тління
У літо зникання часів я кохатиму вічну Гекату




 


 
_______________________________
Art © Katrina Pallon



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Богдан Коломійчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ніна Омельчук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-21 06:18:04
Переглядів сторінки твору 10181
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.590 / 5.38  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.27 21:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Хорсун (М.К./Л.П.) [ 2009-06-21 08:49:03 ]
"Вітатиму красні зорі в бузковій стихії астральній" - ого- го- го -го!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 09:07:26 ]
astralis - зоряний (лат.)

дякую

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Коломійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-21 10:22:25 ]
До дня літнього сонцестояння квитки на Місяць можна придбати зі знижкою! Залишилось зовсім мало часу! :-)
Мої вітання!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 10:41:24 ]
На гучні заклики цікаво вибраного переконливо солідного менеджера
зі всіх ймовірних закапелків чути пожвавленя, шурхіт, інколи розбитий посуд, ляпаси-поцілунки
роздирання аркушів паперу на смужки, що мабуть має означати гарячкове нетерпіння дізнатися чим то все скінчиться, або чи все оце нічим так і не скінчиться до великої радості багатьох

:-)

Vielen schön grossen herzlichen Dank!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Коломійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-21 11:00:42 ]
- Переконливіше, переконливіше! Так ніхто нічого не купить... На тобі "Аеліту" для натхнення!
Менеджер витирає спітніле чоло і тихо лається...
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 11:15:59 ]
схопивши Аеліту для натхнення суб'єкт якого мало що надихає вдячно і густо всміхається, переминається зі ступні на ступню в очікуванні коли можна буде закритися в туалеті та начитатися..

Менеджеру пропонується бонусна кола, спрайт або пляшкове пиво на вибір

+ подяка (яка віртуально гріє душу кожного справжнього менеджера)

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 11:52:52 ]
Эжен Гильвик
***
Ну конечно, ручьи, и дома

И туманы,
И божья коровка,

И корявый дуб над обрывом,
С огромным дуплом,
Как со вспоротым брюхом, -

Ну конечно, мы слышим ваш крик,
Его нельзя не услышать,
Этот крик вызревающих зерен, -

Потерпите немного!
Каких-нибудь два-три столетья,
И пожалуй,
Мы с вами друг друга поймем.

:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 11:58:08 ]
к чему сдавливать кулаками виски да трудить глаза до мозолей?

открываем великолепный орган слуха и впитываем каплю за каплей

:-)

Эжен Гильвик.. это опять та же Аполлинерова эпоха, да?

спасибо!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 12:01:06 ]
а нет, это позже немного

ну тогда подождем еще лет 150..

:-)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-21 15:33:33 ]
"цвісти пурпурові шати" - так має бути? Є цікаві знахідки, несподівані образи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 15:58:53 ]
пані Оксано, дякую! радий Вам

так, Ви безпомилково і одразу виявили найтонший момент..
ЛГ уявляється перетвореним деревом, отже він/воно цвіте, тобто "(буду) цвісти пурпурові шати"

цвістиму якось не дуже до смаку здавалося, хоча, хто зна? можливо ще якось побачиться

дякую на добрих словах.

квітніть і Ви

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-24 22:24:12 ]
лунає лагідно-плинна ласкаво-тлінна штукарсько-літня мерехтливість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-24 22:39:22 ]
замріяне світло тьмяним узваром барвистої вроди південних квітів

:-)