Джмелем гуде травокосарка:
Газони косять, в ЖЕКу ж – план.
(Це не жаргон.[пардон, ремарка]).
Так от, механік наш, Іван
Облагороджує природу,
Заросло -сплутану від роду,
Щоб не сп'яніла від свободи.
Він у цій справі – ветеран.

Кричить трава : " О, мама мія!
Волосся довге – давня мрія.
Чия рука брутально сміє
Порушувати статус кво?! "
Іван пошкрябався за вухом,
Поправив сподні вправним рухом,
Зігнав з плеча зелену муху
І каже : " Значить отакво :

" Ці довгі патли – день вчорашній
Вони – не модні, не сучасні.
Коротка стрижка – ось прекрасно,
У цьому бачу я резон.
А ще – нікому не цікаво
Чи ти буяти маєш право.
Тому змирися, будь ласкава:
Наказ начальника – закон."
І задзижчала знов косарка,
Щоби навести скрізь красу.
І – обчикрижила косу,
Змішавши сльози і солярку.


*
Піду, мабуть, у перукарню.
Хай підстрижуть мене там гарно
і акуратно, як газон.