ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Пахучу ніч, мов каву, розіллю..."
Образ твору Пахучу ніч, мов каву, розіллю.
Іди сюди. Яка щока холодна...
Скажи мені: "Я так тебе люблю!"
Скажи неправду - я повірить згодна.
Бо знаю все. І ти, напевно, теж:
Не встигне ранок глянути у вічі,
Як ти од мене тричі відійдеш,
Як ти од мене відречешся тричі.
Во ім'я чи без імені (налий!) -
Так просто і буденно, так між іншим
(Маленьке слово та рядок скупий
Невдовзі стануть спогадом і віршем).
І буде то, звичайно, не від зла:
Той, хто злукавив, зовсім не лукавий.
Терниста тінь торкається чола.
Чого мовчиш? Іще налити кави?
Все - тимчасовість: тим у часі вість,
Хто так і ходить краєм - прірви, неба.
Пий ніч. Хмелій. Бо ти - мій пізній гість
І утікач із Ноєвого теба,
Де всіх - по парі, де немає зла
І не карають голову повинну.
Пахучу ніч, мов каву, розлила,
Знов зіпсувавши білу скатертину...
Хто зрозуміє щастя самоту?
Квітують стіни, наче райські кущі,
Бо я тебе і ніч єдину ту
Наворожила на схололій гущі.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Тамара Ганенко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Софія Кримовська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-07-14 00:31:31
Переглядів сторінки твору 13509
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-14 00:48:05 ]
Так, так, краще ворожіть, а не вмовляйте, щоб він і далі тягнувся до Вас, як до сонечка. А вірш ллється легко, як ріка, і просто із серця, і бере за душу. Які гарні гори біля Вас, гарної. Це в Італії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 11:37:11 ]
В Італії, Ярославе, - Альпи, за кілька кроків від мого помешкання. Друзі-українці,проте, коли приїздять у гості, кажуть: "До Світлани у Карпати" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-14 02:03:58 ]
Його часом не Петром кличуть? Такі біблійні паралелі :) Гарне плетиво, як майстерне павутиння для нього :)
Світлано, мені здається, що якщо в рядку "Тепер зате я знаю, в чому річ:" переставити два перші слова, він звучатиме милозвучніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 11:46:09 ]
Чи Петро, чи П'єтро, чи Петруччіо, -а-а-а! Назвемо його Ліричний герой. Білява жінка дуже тішиться реплікою Чорнявої Жінки!Змінюю порядок слів ( в першому варіанті, до речі, він таким і був, а вчора, друкуючи, побачила ТЕ-ТЕ: "заТЕ Тепер". Ну й от, довиправлялася...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-07-14 06:35:06 ]
дуже гарно! на одному подиху...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 11:54:24 ]
То заходьте на каву!(шкода, що лише - на "сторінкову"...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-14 08:10:47 ]
Світланко, цей вірш підтверджує, що Ви – неабиякий майстер! кожен образ має глибоке смислове навантаження, кожна деталь дуже доречна, підкреслює, увиразнює головний мотив.
хіба що і справді (хоча це на Ваш розсуд) – але тепер я знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 11:50:49 ]
Ось він, найбільш вдалий варінт, без "те-те". Дякую, Василинко. Ну і як Вас не полюбити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 11:10:28 ]
Мені теж вельми сподобалося, Світлано.
Можливо є деякі технічні огріхи, які легко виправити. Важче з виправленими "огріхами" залишити текст таким ж бо живим...

Щодо тематики вірша, скільки раз я стикався із ситуацією, що "любить" - не значить "хоче".
А "хоче" - не значить "любить".
Але жінки вірно роблять, що проводять паралель між хоче і любить, щоправда не завжди мають достатньо внутрішньої свободи, аби чітко зрозуміти, що саме він хоче?
Чоловіки, як значно простіші істоти, здатні явище "любові" бачити "свідоміше", "виразніше", але толку з цього зазвичай значно менше, аніж від "звичної жіночої несвідомості".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 12:00:10 ]
Щира дяка "Майстерням" за увагу і глибокий аналіз (чоловічого й жіночого) "паралельних світів". Грішу, грішу... Технічно. Каюсь, і знов грішу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-14 13:09:45 ]
Так вип"ємо же за жінок, які мають достатньо внутрішньої свободи, і за чоловіків, яким би вистачило мудрості хоч інколи втрачати свою свідомість :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 22:41:26 ]
...задля жінок, які мають достатньо внутрішньої свободи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-14 14:52:39 ]
!!! Це одна зірочка засяяла!!! Закохався в Вашу поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 22:39:14 ]
І я у Вашу, Толю, ще на "Хаті..." закохалася (а вірші для дітей узагалі б озвучувала і розмальовувала!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Катеринчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-14 17:13:07 ]
чудовий вірш :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 22:42:11 ]
Спасибі! Зазирайте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 01:25:00 ]
До Світлани у Карпати -
На бандуроньці пограти,
Й трохи вірші почитати,
Каву розливати їй...
Ось такі реалії -
Хочу до Італії!
Це був такий сон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-17 00:00:24 ]
За бандуру - і вперед!
Все можливо. Ви ж - поет. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-07-16 23:25:54 ]
ВІтаю, Світлано! З цікавістю читаю Ваші твори. Це справжня поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-16 23:49:43 ]
Дякую, Оксано! Іду знайомитися з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-08-01 22:25:12 ]
Я нещодавно цей Твій вірш читала на зустрічі "Уманського літературного клубу"...

Оцінити його не можу. Просто скажу, що він серед тих віршів, які залишаються у памяті назавжди....
Дай Тобі, Боже, натхнення писати так ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-02 00:47:51 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-01 23:28:00 ]
Ой гарно! Хай більше буде пахучих ночей. Але хай не відрікуться....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-12 22:00:57 ]
От і сиджу, нюхаю... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-12 23:21:07 ]
І ще будеш довго, будь до того готова. Кажуть, кава - найнезабутніший запах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 10:42:14 ]
Не скажу, що просто сподобалось. Більше. Як раніше не прочитав?
Оці твої -
Іди сюди.
Чого мовчиш?
Пий, пий. Хмелій.
Бери, бери
До біса складни почуттів. Це тільки ліргероїня? Якщо можна скажи, Світлано

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-12 21:55:12 ]
Сашо, здрастуйте!.. Так Ви тихенько підкралися, що я і не помітила раніше. Тільки от питання не зрозуміла. Ви хочете знати, чи ліргероїня не заїкається, бува?.. Та ні, то її ліргерой (чи герой Лір) трохи "тугим на вухо" виявився. От вона і змушена повторювати: пий-пий, їж-їж, бери-бери... А він усе "Га?" та "Шо?" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-12 23:22:19 ]
Гм, - любить, щоб припрошували..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 17:10:16 ]
Цікаво:)