ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 не говори нічого

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Віра Шмига 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-17 16:26:13
Переглядів сторінки твору 17712
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.923 / 5.4  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-19 07:06:44 ]
ой, дякую за уточнення до епіграфа, бачте, все вже "звучить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 13:44:17 ]
А я б наприкінці ще раз згадала Карпати. І Цюрих.
А що? Серйозно. Повтори абсолютно не обтяжують твого вірша, Василинко. Він цікавий і мелодійний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 16:24:16 ]
Дорога Юліє, дякую за підтримку і добрі слова :)
для мене дуже важливо було прочитати їх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-21 14:27:41 ]
Василино, з часом зараз кепсько. Але твій вірш!!! Якби вірші читали, такі вірші читали наші нові катерини з своїми розумами софо-ковалевськими, того гляди і в них було б все до ладу і в інших ні серце не згорало, ні мозок не болів би. А так. Ті твої рядки "Змінила картку – оминула долю" варті поеми. Деякі твої вірші здатні Антарктиду розтопити, та що Антарктиду, сльозу з очей викочують. Невже є жінки здатні так переживати, хай хоч в поезії, як ти. Спасибі тобі, Василино.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 16:28:49 ]
ОК, дякую за відвідини, це приємно, що знаходиш час :)
щось Ти перейшов на занадто високий штиль :))особливо у частині про Антарктиду – невже так погано???
краще підкажи, що виправити, а не глузуй над бідною жінкою :((
чи підкажеш сюжет поеми? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-04 14:28:54 ]
Я не глузую.
Виправляти нічого не слід навіть липи-облиті.
І так альпійська тема холодом по очах в липні лупить.
А сюжети тут життя такі вимальовує, паперу шкода.
Василино склади поему. Твою поему почитати хочу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 12:16:25 ]
ОК, на поему не зважусь все-таки. Це ж треба о-го-го який талант мати :)) Я тут до мемуарів ніяк не візьмуся, а вже собі запланувала це.
...може, липи-облипли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-01 14:56:32 ]
Василино, здравствуйте. Міняти взагалі нічого не слід і так сказано тут серцем, поезія напевно не тільки довершеність рим.
А з мемуарами не все зрозумів. Так будуть мемуари і не прозі??? Інакше складеться враження, що не рано спогадами жити. Давай Василино хоч і мемуари.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-01 15:03:32 ]
Василино, а що ту за башта? Цюрих, Прибалтика, Закарпаття? Схоже на костел, але куранти?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 00:09:41 ]
Ну от, дорогий ОК, здравія желаєм, пане капітане :) Ми вже на "Ви" ? мемуари – це не тільки спогади, це розповіді про життя. Як у Пелагії Кукуй, наприклад :0
Башта на церкві у центрі Цюриха біля озера. Церква називається якось по-швіцердійчеськи, не по-нашому :)), я зрозуміла тільки слово "жіноча". Сфотографовано із дзвіниці іншої церкви, що навпроти неї. і спеціально, щоб видно цвіт липи :))) Там на всіх церквах годинники чомусь. Усі фото, що містяться біля моїх віршів, – із родинного архіву, я люблю фотографувати :)
У Прибалтиці я, на жаль, ніколи не була.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 20:56:14 ]
гей на плаєчку хлопці зрана косять,
а ти вплітаєш квіти у волосся, - такі ось карпатські, рідні авторці деталі, живуть собі і освічують вірші зсередини, хай би і про що писалося - чи Цюрих, а чи й Марс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 02:57:54 ]
Дякую.
справді – суть свою не зміниш :))


1   2   3   Переглянути все