ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Ільницький (1963) / Вірші

 при...
Приходь…
Приводь
       примари своїх снів.
Принось
       прилюбість своїх принад.
Примного
       ласкавих
             привітів.
При там
       анні
             інні
привиди,
       придихи,
            присмаки,
                   тебеповенсвітні.
Пригорщі
       прикрощів
             на цілий світ.
Примхливі
       притуляння,
примружні
           вдушувдивляння.
Прийдешньопрекрасна...
..........................................
Приспався трохи...
І весни вже присмак...
Примудрі книги
       там далеко,
             на полиці.
А тут, коло вікна –
весну
       принесли
             птиці.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-07-17 21:22:03
Переглядів сторінки твору 5288
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.672 / 5.5  (4.275 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.552 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.613
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.12.17 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-17 22:09:40 ]
...премного прелюбих премудростей прЕлаштовано тут :)))
Зацікавили Ваші твори :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-19 00:07:53 ]
Дякую. То, правда, було весною...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-19 07:10:33 ]
що саме?:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-19 10:52:43 ]
власне - сидження при відкритому вікні..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-25 04:22:28 ]
ооооо

які красощі!

Вавилон & Бухара прийшли з дарами..

стук. стук.


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-26 23:01:48 ]
Тонка нитка орієнтальних благо ухань протиснулась через віконну шпарину марево загорнутих в прозорі бухарські полотна вічних спокус о личинки гусениці-серцеїда що ж робити з вами вавилонські блу...кальниці кроки в коридорі сховаю в акварелі на стіні Шевченко Арал встиг кроки минули тонка нитка орієнтальних благо ухань протиснулась через віконну шпарину прокинувся згадав що внизу недавно відкрили донер-кебаб стук стук відчиню сусід ...
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:41:26 ]
за слизькими перлами коштовного стародавнього поки не причулися суворі & впевнені удари що сягають сірих підвалів з манускриптами зі щурами блимає паперовий вогник щойно приречених клаптів відданих вічності не прийнятих зеленим дощем мрячного будення і кидають дивовижні неймовірно повільно_швидкі тіні танцюючі немов скорпіони у склянці з мокрими стінами аль коголь випускає гарячі нищівно вигнуті пазурі поки б'ються тіні поки жевріє тихе дихання перед гримучою навалою стражі що смердітиме немитим залізом і солодким золотисто смаженим часником.. стук

стук.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 12:24:47 ]
і ще стук... і знову стук... але відповіді нема виноградною лозою піднявся світанком звився танком веселим по гратах обійняв стіну засміялась стіна піщаною жовтизною сходу спорхнув метеликом листа виноградного з - залізнолюда заяложена стража пазурі аль гамбрового коголю попала в тіней тенета монета слизьколипка розсипана пустила їх не встати із ... двері двері ... пізно стук клям зачинено зайчик сонячний ключ де він... у метелика високо ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-31 21:31:10 ]
так ще було: новий міСяць висміхнувся перехилився й запалив сині вогні над мінаретами: зісковзнув десь за світло поки билися фейерверки багатих фонтанів: перехожі плескали цокали язиками радісно оберталися: сяйво оздоблювало старі арабески новими іншими витонченнями пристрасними вибагливо запашними оку вишуканіших чуттів: так збігав час вранішніх сутінок на берегах срібного Євфрату: час радості хвилинних милостей безкінечного соковито голосного посланця незворушних янголів прохолодного пригодницького часу див..