ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Борг
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
* * *
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Кожному - своє
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить, Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
Напастить найкращі дні.

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Поруч ( пісня )
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
Барбарис
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ-Харків (діалог квартонів з Любов'ю Інішевою)
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,

Іван Потьомкін
2025.10.24 19:06
Яаков та Есав
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви

Микола Дудар
2025.10.24 16:33
Хочеш сонця? Прохолоди?
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…

Тетяна Левицька
2025.10.24 16:01
Пітьма
Чорнота невидюща вмостилась на плечі.
Не шелесне за вікнами бурий покров;
стелить доля ласкаво перини лелечі,
та не може знайти їх незряча любов.

Ти говориш, що світла немає в квартирі,
якось лячно наосліп шукати свічу?
Як проміння злетить у індиг

Володимир Мацуцький
2025.10.24 14:18
Ликует путинский рашизм
«Рашизм».
Украинский поэт Владимир Мацуцкий
(лауреат фестиваля Авторской песни «Оскольская лира—91»
в номации поэзии[20])
в марте 2014 года этому явлению посвятил свой стих
«Ликует путинский рашизм»[21]. (Материал из Циклопедии)

Ликует путинск

Сергій Губерначук
2025.10.24 12:24
Поговорили
Мій любий, ти сидів на лаві в парку
і вітром дихав.
Ти шепотів: «Людиною не хочу бути,
я хочу деревом».
Ти хочеш деревом високим, любий?
«Так, і щоб на ньому – гроші замість листя».
І ти тоді, мабуть, нікому б грошей і не дав,
а високо від кожної

Сергій СергійКо
2025.10.24 12:12
Ранкового туману окуляри
Дивлюсь на сплячі силуети крізь
Ранкового туману, окуляри.
Набридли хвилі повсякденних криз.
Крихкий руйную до реалій міст –
Здаються більш дотепними примари.

Верхівки сосен проштрикнули млу,
Густого неба чарівну безодню.

Світлана Майя Залізняк
2025.10.24 09:23
Сталкер. Зона ЧАЕС
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

***

Над
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Ільницький (1963) / Вірші

 при...
Приходь…
Приводь
       примари своїх снів.
Принось
       прилюбість своїх принад.
Примного
       ласкавих
             привітів.
При там
       анні
             інні
привиди,
       придихи,
            присмаки,
                   тебеповенсвітні.
Пригорщі
       прикрощів
             на цілий світ.
Примхливі
       притуляння,
примружні
           вдушувдивляння.
Прийдешньопрекрасна...
..........................................
Приспався трохи...
І весни вже присмак...
Примудрі книги
       там далеко,
             на полиці.
А тут, коло вікна –
весну
       принесли
             птиці.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-07-17 21:22:03
Переглядів сторінки твору 5118
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.672 / 5.5  (4.275 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.552 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.613
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.12.17 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-17 22:09:40 ]
...премного прелюбих премудростей прЕлаштовано тут :)))
Зацікавили Ваші твори :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-19 00:07:53 ]
Дякую. То, правда, було весною...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-19 07:10:33 ]
що саме?:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-19 10:52:43 ]
власне - сидження при відкритому вікні..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-25 04:22:28 ]
ооооо

які красощі!

Вавилон & Бухара прийшли з дарами..

стук. стук.


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-26 23:01:48 ]
Тонка нитка орієнтальних благо ухань протиснулась через віконну шпарину марево загорнутих в прозорі бухарські полотна вічних спокус о личинки гусениці-серцеїда що ж робити з вами вавилонські блу...кальниці кроки в коридорі сховаю в акварелі на стіні Шевченко Арал встиг кроки минули тонка нитка орієнтальних благо ухань протиснулась через віконну шпарину прокинувся згадав що внизу недавно відкрили донер-кебаб стук стук відчиню сусід ...
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:41:26 ]
за слизькими перлами коштовного стародавнього поки не причулися суворі & впевнені удари що сягають сірих підвалів з манускриптами зі щурами блимає паперовий вогник щойно приречених клаптів відданих вічності не прийнятих зеленим дощем мрячного будення і кидають дивовижні неймовірно повільно_швидкі тіні танцюючі немов скорпіони у склянці з мокрими стінами аль коголь випускає гарячі нищівно вигнуті пазурі поки б'ються тіні поки жевріє тихе дихання перед гримучою навалою стражі що смердітиме немитим залізом і солодким золотисто смаженим часником.. стук

стук.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 12:24:47 ]
і ще стук... і знову стук... але відповіді нема виноградною лозою піднявся світанком звився танком веселим по гратах обійняв стіну засміялась стіна піщаною жовтизною сходу спорхнув метеликом листа виноградного з - залізнолюда заяложена стража пазурі аль гамбрового коголю попала в тіней тенета монета слизьколипка розсипана пустила їх не встати із ... двері двері ... пізно стук клям зачинено зайчик сонячний ключ де він... у метелика високо ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-31 21:31:10 ]
так ще було: новий міСяць висміхнувся перехилився й запалив сині вогні над мінаретами: зісковзнув десь за світло поки билися фейерверки багатих фонтанів: перехожі плескали цокали язиками радісно оберталися: сяйво оздоблювало старі арабески новими іншими витонченнями пристрасними вибагливо запашними оку вишуканіших чуттів: так збігав час вранішніх сутінок на берегах срібного Євфрату: час радості хвилинних милостей безкінечного соковито голосного посланця незворушних янголів прохолодного пригодницького часу див..