ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Вежа
Образ твору  
там я дивуюся на птахів
яким не знати смертного слова
щоби нести на собі гріхи
скалки пам’яті сни минулого

та чудуюсь морями створінь
що бентежать лиш денний бур’ян
їм не відати про птахів
і прозору вітчизну небесну

ще я дивлюся крізь людське
переплутане в мареві битв
страх і відчай самотню безвість
гуркіт маршів дикунські тамтами

ще я бачу дітей ласкавих
у бажанні летіти світами
променистих очима надій

у нестямному щасті блаженних
мріючи дивних риб і птахів
вічно свіжу поезій безмежність

під розсипаними зірками
з-за віконня проклятої вежі




 


 
_______________________________
Art © John Workman



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-10 08:18:31
Переглядів сторінки твору 8844
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.691 / 5.5  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.29 11:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 09:46:50 ]
Якісь споглядальницько-мудрі насрої у всіх нині невже це в передчутті осіннього вкладання по теплим норам.
Дуже гарний вірш кінцівка несподівана і... дуже-дуже.
Люблю таке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 09:51:53 ]
пролетів ледь чутний протяг з прірви недалекого міжсезоння, мабуть

моє уклінне за люблю &
навзаєм

соковитих посміхнутих днів, Юлія

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 12:20:12 ]
Філософія споглядання...


Вийти за межі вежі
У небо - птахом,
рибою - в море.
Тихим смутком крізь людське горе.
І дитям, що не відає страху.
Слова свіжістю у безмежжі.

Під розсипаними зірками
Прочинити у Вічність браму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 12:08:15 ]
там подорож
від вежі до вежі
сходинками
вітрами линвою
у дива строкаті
казки з
драконами
все для того
щоб бачити більше
неба
з верхівки
найбільш високої вежі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 11:33:16 ]
Вгорі між верхівками зоряних веж
По линві у казку з драконом ідеш
Із дивом строкатим на снів повідці,
І місяць-ліхтарик мигтить у руці

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 11:54:31 ]
вітають тебе
чи клянуть тебе
сходити невпинно
одне за одне
у плинні пастельні
скрипкові тони
дивні труби дощів
у субтильне нічне
німе та одвічне опісля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 12:27:25 ]
Там пісня дощу зі сумним павичем
Закриють завісу скрипковим ключем.
І дива залишиться тінь на землі
У щойно погаслих софітів теплі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 13:07:28 ]
за чиїм теплом
виглядаєшся ти?
і лічиш розхлюпані
перли містичні
в садах несподіваних
істин як листям
спадають подібні
на вежі раби
інших веж....нам сюди..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 18:32:08 ]
Ми підхопимо їх на долоні -
Спраглі істини веж ефемерних.
І усе, що страждало в полоні,
Скуте межами, дивне й химерне
Навчимось відпускати майстерно...
І відкинемо нице й мізерне.
Знову місяць нам казку поверне..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 20:01:19 ]
розмаїття мозаїк
килими швидких повільних мелодій
аромати плодів і прянощів
витончення південних
& північних ранково-
нічних казкових віршів
давніх легенд манускрипти
захмарними вітрильними
льодяними й вогняними
письменами про дивні дива
і чудесних героєв & їхні
шляхетні таємні шляхи
снігові та пустельні відтінки пригод
елементи стихії & спокій
що несуть в м'яких рухах як подихом
все для чого здіймається
чим утримується та бринить
незворушно шалена ймовірно
правдива примхливо приваблива
прадавня пісенна уквітчана
невагомо всесильна у світлі світів

ВЕЖА ВЕЖ


C*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-08-11 02:13:39 ]
Дякую за "вічно свіжу поезій безмежність"! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 12:10:37 ]
щирі вітання від ще однієї вежі, пані Оксано

радісних Вам днів

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:46:25 ]
м"які теракотові діти
фарбують пантофлі
у блідо-рожевий
колір солодкого
божевілля
хочеться стати над ними
гнучкою білою вежею
й співати про теплу
смарагдову черепаху


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 17:26:16 ]


так
дзвонять-видзвонюють
дзінн-дзонн
ви бачили музику
чінн-чонн
з маренгової води
там човник
слідом.. злітом..
з синьоденного дому
вітре витри
слід втом
клавесинних струн
крилих крил
дивно
так
розплети
інших пісень
розхитанні хвилі
шш-тишш
і ще на потім
лимонних шкірочок
золото
сплутаних
візерунків
бджолиних пентаклів
диви диви
падай пісня краплин
жди.. жди..
дивно


С*