ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Вежа
Образ твору  
там я дивуюся на птахів
яким не знати смертного слова
щоби нести на собі гріхи
скалки пам’яті сни минулого

та чудуюсь морями створінь
що бентежать лиш денний бур’ян
їм не відати про птахів
і прозору вітчизну небесну

ще я дивлюся крізь людське
переплутане в мареві битв
страх і відчай самотню безвість
гуркіт маршів дикунські тамтами

ще я бачу дітей ласкавих
у бажанні летіти світами
променистих очима надій

у нестямному щасті блаженних
мріючи дивних риб і птахів
вічно свіжу поезій безмежність

під розсипаними зірками
з-за віконня проклятої вежі




 


 
_______________________________
Art © John Workman



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-10 08:18:31
Переглядів сторінки твору 8813
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.691 / 5.5  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.14 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 09:46:50 ]
Якісь споглядальницько-мудрі насрої у всіх нині невже це в передчутті осіннього вкладання по теплим норам.
Дуже гарний вірш кінцівка несподівана і... дуже-дуже.
Люблю таке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 09:51:53 ]
пролетів ледь чутний протяг з прірви недалекого міжсезоння, мабуть

моє уклінне за люблю &
навзаєм

соковитих посміхнутих днів, Юлія

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 12:20:12 ]
Філософія споглядання...


Вийти за межі вежі
У небо - птахом,
рибою - в море.
Тихим смутком крізь людське горе.
І дитям, що не відає страху.
Слова свіжістю у безмежжі.

Під розсипаними зірками
Прочинити у Вічність браму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 12:08:15 ]
там подорож
від вежі до вежі
сходинками
вітрами линвою
у дива строкаті
казки з
драконами
все для того
щоб бачити більше
неба
з верхівки
найбільш високої вежі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 11:33:16 ]
Вгорі між верхівками зоряних веж
По линві у казку з драконом ідеш
Із дивом строкатим на снів повідці,
І місяць-ліхтарик мигтить у руці

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 11:54:31 ]
вітають тебе
чи клянуть тебе
сходити невпинно
одне за одне
у плинні пастельні
скрипкові тони
дивні труби дощів
у субтильне нічне
німе та одвічне опісля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 12:27:25 ]
Там пісня дощу зі сумним павичем
Закриють завісу скрипковим ключем.
І дива залишиться тінь на землі
У щойно погаслих софітів теплі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 13:07:28 ]
за чиїм теплом
виглядаєшся ти?
і лічиш розхлюпані
перли містичні
в садах несподіваних
істин як листям
спадають подібні
на вежі раби
інших веж....нам сюди..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 18:32:08 ]
Ми підхопимо їх на долоні -
Спраглі істини веж ефемерних.
І усе, що страждало в полоні,
Скуте межами, дивне й химерне
Навчимось відпускати майстерно...
І відкинемо нице й мізерне.
Знову місяць нам казку поверне..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 20:01:19 ]
розмаїття мозаїк
килими швидких повільних мелодій
аромати плодів і прянощів
витончення південних
& північних ранково-
нічних казкових віршів
давніх легенд манускрипти
захмарними вітрильними
льодяними й вогняними
письменами про дивні дива
і чудесних героєв & їхні
шляхетні таємні шляхи
снігові та пустельні відтінки пригод
елементи стихії & спокій
що несуть в м'яких рухах як подихом
все для чого здіймається
чим утримується та бринить
незворушно шалена ймовірно
правдива примхливо приваблива
прадавня пісенна уквітчана
невагомо всесильна у світлі світів

ВЕЖА ВЕЖ


C*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-08-11 02:13:39 ]
Дякую за "вічно свіжу поезій безмежність"! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 12:10:37 ]
щирі вітання від ще однієї вежі, пані Оксано

радісних Вам днів

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:46:25 ]
м"які теракотові діти
фарбують пантофлі
у блідо-рожевий
колір солодкого
божевілля
хочеться стати над ними
гнучкою білою вежею
й співати про теплу
смарагдову черепаху


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 17:26:16 ]


так
дзвонять-видзвонюють
дзінн-дзонн
ви бачили музику
чінн-чонн
з маренгової води
там човник
слідом.. злітом..
з синьоденного дому
вітре витри
слід втом
клавесинних струн
крилих крил
дивно
так
розплети
інших пісень
розхитанні хвилі
шш-тишш
і ще на потім
лимонних шкірочок
золото
сплутаних
візерунків
бджолиних пентаклів
диви диви
падай пісня краплин
жди.. жди..
дивно


С*