:)

часи пролинуть
розпадуться королівства
мудреців.. довершеними
жертвами краси..

Якщо ж довершені,то непідвладні часу,
Краси нетлінна істина повік.
І лиш матерії минущої окрасу
З роками тратить тлінний чоловік.

краса невинно
роздивляється ландшафтом
людських страхотних пірамід
із грізним сфінксом..

У Сфінксі мудрості утілилась краса,
Ідеї вічності у величі безсмертя.
А піраміди - погляд в Небеса
І незбагненних таємниць осердя...

краса врочисто
лине океанським царством
над щоглами всіх кораблів
до Атлантиди..

...Атланти і Каріатиди
Красу возносять понад хвилями врочисто.
З глибин океанічних линуть оди
На честь краси. Тенористо, басисто,
Колоратурно спінюються води.
На дні завмерла Атлантиди врода,
Немов коралів дороге намисто.
І світяться із чорних перлів сталактиди.

ранковим світлом....
над дикими отруйними
болотами, там
де життям наповнював
мільйони сердець
старий величний Вавілон
краса блукала..

..О, древній Вавилон!
Де з покоління і до покоління
Безцінній спадщині у слові поклоніння.
А грандіозний вавилонський зіккурат,
Іштар ворота, храми, пишний сад!
І ті сади, що прилаштовано висіти,
Що названо на честь прекрасної Семіраміди!..
Зруйновано усе, хоча Навуходоносор один з царів
Урешт визнав гріх гордині, бо прозрів.
Та сказано: відбитком Божим і священним.
Краса тоді нетлінна, незнищенна!

вечірні зорі
над небесним килимом
вітають тебе,
мудра владарко над світом
ніч дарує сни
вітер зітхає на флейтах
ніжність мелодій..

так що непокоїть тебе
велична Краса,
королівно світів і сфер?

Митця скеровує Всевишнього десниця,
І задум Божий у красу несе.
Краса ж не непокоїться, не злиться,
Вона лише присутня, от і все.

ну що ж Зоряно
Вам-нам усе вдалося

:-)

Дякую за співпрацю! :)

а чом не публікуєте?

:-)

Дякую, п. Маріє. Філософія - дуже цікава річ, як і
трактування з її різних кутів зору.
:)

Дякую, пане Миколо. :)

Навіть пале-онтологічна :).