ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Живи!
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Схід наш ось (передчуття миру)
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Катрени любові
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз.
А ми нічо, і зайвого не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Замальовки не тільки про жінок (запозичено з книги Wladyslawa Palubickеgo «Kobieta w humorze zydow
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Мама
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 ти лежала трішки заміжньою
ти лежала трішки заміжньою
потяг протягом стукотів
що є сили як лиш ніжно
ананасовий в губи сік

кола маршрути їздили
поєднувалися дзвінки
світло гасили під’їзди
ти сміялася наддзвінким

бігли листами почерки
вірні пристрасні навісні
цілих шістнадцять поверхів
шматувалися папірці

пахла молочно кавою
я наказував пити чай
сльози цілунки лавами
не поквапилась не чекав

перебільшив грудень зі сніжністю
ти лишилась надто заміжньою

2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-17 11:36:53
Переглядів сторінки твору 9469
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-17 12:02:24 ]
Дуже гарно озвучена "вічна проблема"- "ти лишилась надто заміжньою ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-17 12:06:58 ]
А до речі образ "трішки заміжньої" теж дуже цікавий і правдивий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:11:10 ]
дякую) а ще образ дуже мій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-17 12:21:22 ]
Трішки шкода... Бажаю Вам тільки своєї дуже щиро заміжньої!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:25:29 ]
так і буде)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:25:49 ]
Якесь таке незрозуміле враження: прокрутила кілька років свого життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:27:09 ]
то Ви не квапились, чи хтось не чекав?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:28:29 ]
Таки не квапилася...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:29:43 ]
а Вишневського читали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:31:13 ]
Не читала!!! А варто було?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:32:52 ]
дуже раджу. "Одиночество в сети".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:33:56 ]
Той, що Володимир?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:34:56 ]
ні, Януш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:37:58 ]
Уже знайшла, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:38:23 ]
не пошкодуєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 13:04:13 ]
хіба що якась гірка іронічність


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-19 16:39:06 ]
Віталію, привіт :)
нмсд, вірш вийшов добряче іронічний. Ви, звісно, можете одразу м*яко натякнути мені, що, по-перше, ви вже зазначали про "гірку іронічність", а по-друге, автору видніше що він мав на увазі (як один із варіантів спрямування нашого з Вами діалогу:). на що я вже зараз зауважу Вам, що задум - це одне, а втілення - зовсім інше. ми, як автори, /рецензент задумливо підпирає підборіддя правою долонею. втуплює багатозначний погляд у сизу далечінь. розмірковує вголос. сам до себе/ працюємо виключно із задумом, ідеєю, яка формується в нашій уяві. тому на час, коли ця сама, не рідко абсолютно геніальна ідея нарешті виливається на папір/і-нетсторінки, частіше за все перебуваємо у владі власного стереотипного бачення. тобто, вдягаючи думки і відчуття у певні слова, будуючи вербальні конструкції типу "вірш", ми інколи ігноруємо те, що слова - є лише підказками, прозорими стрілочками, задача яких закінчується тим, аби вказати на переживання, а не передати його. окрім того, побачити і відчути картину/текст/пейзаж за вікном/людину/світ так, як ми можемо тільки і виключно ми. і скільки є таких "ми", стільки буде і різних варіантів одного і того ж світу... /пафосна нотка у голосі потроху затихає. хворобливий блиск очей зникає. руки перестають труситися. рецензентка злазить зі стільчика, випиває одним духом пляшечку барбовалу, сідає за клавіатуру, і, втерши залишки піни у кутиках губ, додруковує/ тому, у випадках розходження у розумінні автора з читачем, я зазвичай намагаюсь дати читачеві повну свободу поводження з моїми "креосами". бо, зрештою, він і так її має апріорі, погодьтесь :) окрім того, інколи буває корисним поглянути на текст відсторонено. очима того ж читача. ну, хоча б, мене :)
скажімо, вже перша строфа у пестливо-зменшувальних формах, використаних позах і положеннях містить у собі незбориму іронічність. і далі вже просто чекаєш демонстрації абсурдності буття. мовляв, лірична героїня (ну і ляд з ним, що заміжня! чоловік не стіна, а баба не камінь...) вже лягли і просять, довкола суцільна романтика: "потяг протягом стукотить" (цікавезний, до слова, образ... підвищеної складності. де ж у потяга той протяг? об що він ним стукотить? що змусило його до цього відчайдушного заняття? думаю багатьох читачів цікавить цей драматичний момент!), "що є сили як лиш ніжно ананасовий в губи сік" (теж досить небанальна комбінація, щоб отак сік, та ще і ананасовий - і прямо в губи!). прямо уявляю, як несамовитий від кохання і пристрасті ліричний герой самовіддано водить свіжим, пружним ананасом по білому і ніжному, наче вершки животу, стегнах, грудях лір.героїні, а вона кричить, кричить, кричить і кричить: бузувір, я ж казала, спочатку почисти!!!!!... ну і далі по тексту, у вир безумних, експресивних образів зотлілої пристрасті і нестримної чоловічої туги, апогеєм якої зрештою стає фальцетовий крик душі: "я наказував пити чай"! ну хто ж тут не відчує усієї архетипної глибини закодованого образу, яким лір.герой практично вистрілює у ноопростір: кава зробила з тебе істеричку, жінко! переходь на чай, тобі ще дітей народжувати!...
та зрештою, всі зусилля намарне, жар переживань потроху вкривається інеєм, і лише під кінець віршу типовий, зразково чутливий і розумний ПМівський читач, рівного якому ще треба пошукати, закономірно починає відчувати усю переосмислену трагічність і пережитий біль, який автор першопочатково вкладав у вірш.
і які вже тут пародії...

з повагою,
НН :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-19 17:41:52 ]
Привіт, Ніко! Я, м"яко кажучи, вражений. Такої рецензії я чекав з моменту реєстрації) Аж згадав "розбори польотів" з часів відвідання "Лесиного кадуба". Не перечитиму проти іронії - може я її й свідомістю не хотів переносити у вірш, а за мене це самі зробили слова і відчуття. А їх Ви зрозуміли майже на всі сто так, як я відчуваю. За це Вам моє почудування і компліменти) щодо протягів потяга - то їх у наших вагонах ходить багато, аж полиці стукотять. І от під цей стукіт була у нас із Нею така романтична звичка поїти один одного ананасовим соком - із вуст в уста...І каву було забагато - серце ж не камінь! /автор цілує Рецензенту руку, яка ще тримає гаряче від слів перо. Дякує за глибину розуміння. Невже дійсно зрозуміли?!/
З повагою, ВТ:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 09:18:00 ]
о, та хто ж насправді ладен зрозуміти поета! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 09:20:30 ]
як мінімум, інший поет)