ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Спритна ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку ситим котом зарудіє

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 ти лежала трішки заміжньою
ти лежала трішки заміжньою
потяг протягом стукотів
що є сили як лиш ніжно
ананасовий в губи сік

кола маршрути їздили
поєднувалися дзвінки
світло гасили під’їзди
ти сміялася наддзвінким

бігли листами почерки
вірні пристрасні навісні
цілих шістнадцять поверхів
шматувалися папірці

пахла молочно кавою
я наказував пити чай
сльози цілунки лавами
не поквапилась не чекав

перебільшив грудень зі сніжністю
ти лишилась надто заміжньою

2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-17 11:36:53
Переглядів сторінки твору 10056
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-17 12:02:24 ]
Дуже гарно озвучена "вічна проблема"- "ти лишилась надто заміжньою ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-17 12:06:58 ]
А до речі образ "трішки заміжньої" теж дуже цікавий і правдивий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:11:10 ]
дякую) а ще образ дуже мій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-17 12:21:22 ]
Трішки шкода... Бажаю Вам тільки своєї дуже щиро заміжньої!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:25:29 ]
так і буде)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:25:49 ]
Якесь таке незрозуміле враження: прокрутила кілька років свого життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:27:09 ]
то Ви не квапились, чи хтось не чекав?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:28:29 ]
Таки не квапилася...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:29:43 ]
а Вишневського читали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:31:13 ]
Не читала!!! А варто було?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:32:52 ]
дуже раджу. "Одиночество в сети".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:33:56 ]
Той, що Володимир?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:34:56 ]
ні, Януш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:37:58 ]
Уже знайшла, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-17 12:38:23 ]
не пошкодуєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 13:04:13 ]
хіба що якась гірка іронічність


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-19 16:39:06 ]
Віталію, привіт :)
нмсд, вірш вийшов добряче іронічний. Ви, звісно, можете одразу м*яко натякнути мені, що, по-перше, ви вже зазначали про "гірку іронічність", а по-друге, автору видніше що він мав на увазі (як один із варіантів спрямування нашого з Вами діалогу:). на що я вже зараз зауважу Вам, що задум - це одне, а втілення - зовсім інше. ми, як автори, /рецензент задумливо підпирає підборіддя правою долонею. втуплює багатозначний погляд у сизу далечінь. розмірковує вголос. сам до себе/ працюємо виключно із задумом, ідеєю, яка формується в нашій уяві. тому на час, коли ця сама, не рідко абсолютно геніальна ідея нарешті виливається на папір/і-нетсторінки, частіше за все перебуваємо у владі власного стереотипного бачення. тобто, вдягаючи думки і відчуття у певні слова, будуючи вербальні конструкції типу "вірш", ми інколи ігноруємо те, що слова - є лише підказками, прозорими стрілочками, задача яких закінчується тим, аби вказати на переживання, а не передати його. окрім того, побачити і відчути картину/текст/пейзаж за вікном/людину/світ так, як ми можемо тільки і виключно ми. і скільки є таких "ми", стільки буде і різних варіантів одного і того ж світу... /пафосна нотка у голосі потроху затихає. хворобливий блиск очей зникає. руки перестають труситися. рецензентка злазить зі стільчика, випиває одним духом пляшечку барбовалу, сідає за клавіатуру, і, втерши залишки піни у кутиках губ, додруковує/ тому, у випадках розходження у розумінні автора з читачем, я зазвичай намагаюсь дати читачеві повну свободу поводження з моїми "креосами". бо, зрештою, він і так її має апріорі, погодьтесь :) окрім того, інколи буває корисним поглянути на текст відсторонено. очима того ж читача. ну, хоча б, мене :)
скажімо, вже перша строфа у пестливо-зменшувальних формах, використаних позах і положеннях містить у собі незбориму іронічність. і далі вже просто чекаєш демонстрації абсурдності буття. мовляв, лірична героїня (ну і ляд з ним, що заміжня! чоловік не стіна, а баба не камінь...) вже лягли і просять, довкола суцільна романтика: "потяг протягом стукотить" (цікавезний, до слова, образ... підвищеної складності. де ж у потяга той протяг? об що він ним стукотить? що змусило його до цього відчайдушного заняття? думаю багатьох читачів цікавить цей драматичний момент!), "що є сили як лиш ніжно ананасовий в губи сік" (теж досить небанальна комбінація, щоб отак сік, та ще і ананасовий - і прямо в губи!). прямо уявляю, як несамовитий від кохання і пристрасті ліричний герой самовіддано водить свіжим, пружним ананасом по білому і ніжному, наче вершки животу, стегнах, грудях лір.героїні, а вона кричить, кричить, кричить і кричить: бузувір, я ж казала, спочатку почисти!!!!!... ну і далі по тексту, у вир безумних, експресивних образів зотлілої пристрасті і нестримної чоловічої туги, апогеєм якої зрештою стає фальцетовий крик душі: "я наказував пити чай"! ну хто ж тут не відчує усієї архетипної глибини закодованого образу, яким лір.герой практично вистрілює у ноопростір: кава зробила з тебе істеричку, жінко! переходь на чай, тобі ще дітей народжувати!...
та зрештою, всі зусилля намарне, жар переживань потроху вкривається інеєм, і лише під кінець віршу типовий, зразково чутливий і розумний ПМівський читач, рівного якому ще треба пошукати, закономірно починає відчувати усю переосмислену трагічність і пережитий біль, який автор першопочатково вкладав у вірш.
і які вже тут пародії...

з повагою,
НН :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-19 17:41:52 ]
Привіт, Ніко! Я, м"яко кажучи, вражений. Такої рецензії я чекав з моменту реєстрації) Аж згадав "розбори польотів" з часів відвідання "Лесиного кадуба". Не перечитиму проти іронії - може я її й свідомістю не хотів переносити у вірш, а за мене це самі зробили слова і відчуття. А їх Ви зрозуміли майже на всі сто так, як я відчуваю. За це Вам моє почудування і компліменти) щодо протягів потяга - то їх у наших вагонах ходить багато, аж полиці стукотять. І от під цей стукіт була у нас із Нею така романтична звичка поїти один одного ананасовим соком - із вуст в уста...І каву було забагато - серце ж не камінь! /автор цілує Рецензенту руку, яка ще тримає гаряче від слів перо. Дякує за глибину розуміння. Невже дійсно зрозуміли?!/
З повагою, ВТ:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 09:18:00 ]
о, та хто ж насправді ладен зрозуміти поета! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 09:20:30 ]
як мінімум, інший поет)