ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Стара криниця
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
* 68 *
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
* * *
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
У церкві святої Ірини
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
За вісім днів до свят
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Квиток
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
* * *
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Кока Черкаський
2026.05.04 23:35
Ведмідь
Дражнити ведмедя погано,
Не варто дражнити ведмедя.
Дражнив якось ведмедя Фєдя-
Ну і де тепер цей ваш Фєдя?

Дражніть краще власну дружину,
Або назвіть тещу "мамо!",
Але дражнити ведмедя-

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Записки дяді Жори. Записка 4.
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Травнева замальовка
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
* 67 *
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Привіт від дяді Жори-2
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
The mission is impossible
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Частівка
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Світло крізь шибки
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Обриси в тумані
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 ЗЕМЛЯ СУМУЄ...
Земля сумує, наче сирота,
Щоночі сняться їй ласкаві руки.
Вона зазнала лютої розлуки,
І гірко душу сушить самота.

Як біля неї хтось погне хребта,
Вона завжди віддячить без принуки.
Їй сили вистачить на роди й муки,
Як з наших душ не щезне доброта...

Забиті вікна дошками старими,
Давно по селах журяться хати.
Вже згодні, бідні, світ увесь пройти,
Аби хоч раз дихнути рідним димом.

Дивлюсь на темні вікна винувато
Й поволеньки ступаю на поріг,
Який давно сховався під моріг...
Душа ридає чи забута хата?..

Зі зб."Сонети чорного сонця"(1996)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-09 13:15:52
Переглядів сторінки твору 5714
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.915 / 5.44  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.698 / 5.25  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 14:01:43 ]
Немало тих хатів зара по неньці Україні, пане Іване!
Вцілили Ви дуже близько десь до моїх відчуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 14:26:40 ]
Серцю боляче за вимираюче село...

Шаеовний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 14:30:19 ]
Шановний Іване, вибачте, але прошу Вас прочитати мій трір -есе "Перевали життя", на сайті ХайВей,в рубриці Матеріали на моїй сторінці.Буду Вам надзвичайно вдячна за любий коментар.З повагою Надія Мартинова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 14:45:55 ]
Тривожно в серці і сльози на очах...
Боляче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 14:50:55 ]
Боляче читати, а ще важче ступати на такий поріг... Дякую, пане Іване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 14:51:09 ]
Боляче читати, а ще важче ступати на такий поріг... Дякую, пане Іване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-09 15:41:18 ]
Мені видається, що я вже відбився від берега - "треба доброта" - може "потрібна доброта" чи "треба доброти". Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 20:01:26 ]
Шановні друзі! Вклоняюся доземно, бажаю Вам
творчого неспокою, великих успіхів і всіляких гараздів. Із пошанівком І.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 22:06:51 ]
Добрий, щемкий, гарний вірш, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 22:49:11 ]
Дякую. Постарався колись... Ех, якби такі "ПМ"
були раніше! Та дяка Богові за те, що вони є зараз.
Цінуйте! Вам дуже пощастило. Але дехто цього не розуміє і бавиться словом. А слово - не іграшка...
Хіба що для школярика Степанка чи Оленьки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 22:49:16 ]
Так, вірш сильний. Особливо - щемке запитання ув останній строфі.
Цікавий вінок рим у перших двох катренах. Чомусь очікувала такого ж і у наступних. Такий задум автора чи так вималювалося ? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 01:08:49 ]
О, пані Оксано?! А ви, як думаєте? Мені здається, що Ви серед найдогадливіших... Я це зробив
цілком свідомо, бо той варіант був би менш цікавий.
Вас влаштовує моя відповідь, дорога посестро?
Натхнення і грандіозних успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 01:27:35 ]
І Ваш підхід цілком логічний, бо спокійна та плавна мелодика вірша заколисує, відвертає від щемкої суті, закладеної автором...
Безмежного натхнення в усьому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 03:27:06 ]
Дуже гарно, пронизливо. Чудові образи землі, хати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 09:13:15 ]
Вже стільки раз мене печалив
Цей образ у своїй журі.
У вирій люди прокричали,
Навік завмерши "на крилі".

Прочитавши такі твори, чесно кажучи, лячно братися за перо. Як карлику ставати поруч з велетом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 09:55:10 ]
Я росту, бо Ви поруч. І тому щасливий, що є наші
нерукотворні "Майстерні", є всі ті, хто любить
Слово... Розкрилюйтеся! Радісно, пружно, юно!
Благословляю Вас вірою в себе... З Богом!
І пам"ятайте, що небеса створені для лету Вашої душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 22:46:49 ]
Вся Україна ридає, їй боляче, але вона живе, не зважаючи ні на що. Спасибі за цей щемкий біль, пане Іване! Ваші вірші очищають душу своєю шляхетністю.
Дякую.