ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,

Віктор Насипаний
2025.10.19 18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.

Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.

Микола Дудар
2025.10.19 16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…

Євген Федчук
2025.10.19 15:21
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.

Світлана Пирогова
2025.10.19 14:53
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.

Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,

Володимир Мацуцький
2025.10.19 13:54
Тліє третя світова
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 ЗЕМЛЯ СУМУЄ...
Земля сумує, наче сирота,
Щоночі сняться їй ласкаві руки.
Вона зазнала лютої розлуки,
І гірко душу сушить самота.

Як біля неї хтось погне хребта,
Вона завжди віддячить без принуки.
Їй сили вистачить на роди й муки,
Як з наших душ не щезне доброта...

Забиті вікна дошками старими,
Давно по селах журяться хати.
Вже згодні, бідні, світ увесь пройти,
Аби хоч раз дихнути рідним димом.

Дивлюсь на темні вікна винувато
Й поволеньки ступаю на поріг,
Який давно сховався під моріг...
Душа ридає чи забута хата?..

Зі зб."Сонети чорного сонця"(1996)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-09 13:15:52
Переглядів сторінки твору 5484
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.915 / 5.44  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.698 / 5.25  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 14:01:43 ]
Немало тих хатів зара по неньці Україні, пане Іване!
Вцілили Ви дуже близько десь до моїх відчуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 14:26:40 ]
Серцю боляче за вимираюче село...

Шаеовний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 14:30:19 ]
Шановний Іване, вибачте, але прошу Вас прочитати мій трір -есе "Перевали життя", на сайті ХайВей,в рубриці Матеріали на моїй сторінці.Буду Вам надзвичайно вдячна за любий коментар.З повагою Надія Мартинова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 14:45:55 ]
Тривожно в серці і сльози на очах...
Боляче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 14:50:55 ]
Боляче читати, а ще важче ступати на такий поріг... Дякую, пане Іване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 14:51:09 ]
Боляче читати, а ще важче ступати на такий поріг... Дякую, пане Іване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-09 15:41:18 ]
Мені видається, що я вже відбився від берега - "треба доброта" - може "потрібна доброта" чи "треба доброти". Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 20:01:26 ]
Шановні друзі! Вклоняюся доземно, бажаю Вам
творчого неспокою, великих успіхів і всіляких гараздів. Із пошанівком І.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 22:06:51 ]
Добрий, щемкий, гарний вірш, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 22:49:11 ]
Дякую. Постарався колись... Ех, якби такі "ПМ"
були раніше! Та дяка Богові за те, що вони є зараз.
Цінуйте! Вам дуже пощастило. Але дехто цього не розуміє і бавиться словом. А слово - не іграшка...
Хіба що для школярика Степанка чи Оленьки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 22:49:16 ]
Так, вірш сильний. Особливо - щемке запитання ув останній строфі.
Цікавий вінок рим у перших двох катренах. Чомусь очікувала такого ж і у наступних. Такий задум автора чи так вималювалося ? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 01:08:49 ]
О, пані Оксано?! А ви, як думаєте? Мені здається, що Ви серед найдогадливіших... Я це зробив
цілком свідомо, бо той варіант був би менш цікавий.
Вас влаштовує моя відповідь, дорога посестро?
Натхнення і грандіозних успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 01:27:35 ]
І Ваш підхід цілком логічний, бо спокійна та плавна мелодика вірша заколисує, відвертає від щемкої суті, закладеної автором...
Безмежного натхнення в усьому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 03:27:06 ]
Дуже гарно, пронизливо. Чудові образи землі, хати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 09:13:15 ]
Вже стільки раз мене печалив
Цей образ у своїй журі.
У вирій люди прокричали,
Навік завмерши "на крилі".

Прочитавши такі твори, чесно кажучи, лячно братися за перо. Як карлику ставати поруч з велетом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 09:55:10 ]
Я росту, бо Ви поруч. І тому щасливий, що є наші
нерукотворні "Майстерні", є всі ті, хто любить
Слово... Розкрилюйтеся! Радісно, пружно, юно!
Благословляю Вас вірою в себе... З Богом!
І пам"ятайте, що небеса створені для лету Вашої душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 22:46:49 ]
Вся Україна ридає, їй боляче, але вона живе, не зважаючи ні на що. Спасибі за цей щемкий біль, пане Іване! Ваші вірші очищають душу своєю шляхетністю.
Дякую.