ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбуватися. М

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 СВЯТЕ ІМ'Я
У колі недругів -
я чую гострий сміх,
Бо вік живе в моєму серці, та -
є д и н а...
Яка вона?.. Скажу...
Вона ж найкраща всіх!
Святе й прекрасне ймення має:
У к р а ї н а!

Вона ж і любляча,
й байдужа,
й мовчазна...
Вона ж така велика,
і така маленька!
Як осінь, золота,
й співуча, як весна...
Моя!
Моя - ти чуєш? - Матінка...
Це - Ненька!..

Тож насміхайтеся, кепкуйте...
Не мовчіть!
Усіх синів зрадливих -
зустрічає Мати...
Я вас благаю:
"Схаменіться хоч на мить,
Бо їй колись усе ж -
набридне вас
прощати..."

О ні! Не стих насмішників
колючий сміх,
Але живе в болючім серці, та -
є д и н а...
Вона ж - і наймиліша,
і найкраща всіх,
Бо це ж колиска мого роду -
У к р а ї н а!

Нова редакція, 2009.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-17 14:07:51
Переглядів сторінки твору 2547
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.087 / 5.5  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 14:39:50 ]
Дуже патріотично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 15:48:23 ]
Вибачаюсь, Вас коментар пане Іван Редчиць не стосується. У Вас сьогодні вірш більш-менш до теми.
Сьогодні 70-ят років, як Україна була об'єднана в майже всіх нинішніх кордонах. До того за всю свою історію Україна ніколи не була такою єдиною в усіх своїх етнічних землях. Мовчать патріоти. Здається їм має бути всерівно під якою ідеєєю відбулося об'єднання не декларативне, а фактичне. Так ні, патріоти люблять свою геніальність в Україні.
Недавно(!) німці визнали своїх громадян, які відмовлялися воювати в Другу Світову на стороні вермахту невинуватими. Винувато кривлялись, каялись, мумукали, але називали їх зрадниками. Ну йщо, що фашизм? Але ж свій, рідний, німецький.
А в 39-му зустрічали з хлібом-сіллю Червону Армію. Не завжди зразкову, не вигладжену і не ситу. Навіть неосвічену й затуркану. Були випадки всіляки і грабунки і насилля. Але це були не німці. Й сподівалися люди на краще. Яким він був, той вересень, сімдесят років назад?
Таким як сьогодні, чи таким як дев'ять років тому, коли влада, сам авангард влади, називаючий себе захисником прав народу, вбивав журналіста Георгія Гонгадзе, спокійно давив, спокійно споглядав. Потім їв, пив, про любов говорив. І це в 21-му столітті.
Яким буде вересень через тридцять років? Яким він не буде, але Україне не зрушить. Ні з планети, ні з своїх кордонів. Україна назавжди!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 16:16:34 ]
Рій Ваших думок, п.Олександре, повертає мою душу
до "золотого вересня"... Але попри все я вірю, що
ім'я нашої Вітчизни записане на високих небесах
навіки-вічні, як і вірю в те, що наш Творець і
Господь царює в небесах України, і царюватиме у
серцях нашого роду й народу вічно...
Хай буде благословенний Грядущий у небесах!
Йому вся слава і хвала, бо Він же
найдостойніший і найвірніший...
щасливу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 22:56:55 ]
Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 23:02:53 ]
Слава Героям!