ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Наївна жіноча порада
Кожнісінькій жінці, повірте,
Свідомо, а може, і ні,
Щоб серце її обігріти,
Потрібні любові вогні.
У силі своїй безборонна –
Колега, знайома, жона,
Ще досі така невідома –
Живе у чеканні вона.
В чеканні півпогляду, слова,
Ледьдотику серця чи вуст.
Весь світ обійняти готова,
Як тільки повірить комусь.
Як тільки повірить, що Жінка
З великої букви вона –
Займається в ній та іскринка,
Яка спопеляє дотла –
Дотла у бажанні любити
Й відчути в собі цілий світ.

Тож жінці давайте Жінкою жити,
Усі, хто спроможний її зрозуміть!
21.09.09




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-21 10:14:04
Переглядів сторінки твору 3072
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.665 / 5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-21 12:07:47 ]
Моє шанування, п.Олесю!
Хіба вас ЖІНОК легко зрозуміти?
Намагаюсь , якщо не зрозуміти, то просто признатися... і в любові признатися:
В твоїх очах - весь світ,
В твоїх очах, кохана.
Уста - медовий цвіт,
що квітне і не в'яне...
Колись народилися такі рядочки.А ваш вірш - хороший, заслуговує на увагу.Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 14:42:07 ]
Дякую за теплий відгук, пане Богдане. А Ваші рядочки власне і народжені від розуміння Жінки. А якщо таке розуміння взаємне, то це вже Кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-21 12:28:16 ]
Дорога колего. Вдячний за те , що наші стежини переплітаються на ПМ.
Іду ними , щоб щось взяти для свої душі , в першу чергу. Але повернімось до болючої теми, будь ласка, всього на дві хвилинки.
Володимир Івасюк, - це не просто поет, композитор , художник. То – космос, а космос ще до кінця не вивчений.
1991р. у видавництві «Карпати» вийшла книга Михайла Івасюка «Елегії для сина».Можливо Ви знаєте. Там є вірш «ВЕСНА» . Ось одна строфа:
…ДИВЛЮСЬ В БЛАКИТНЕ НЕБО,
В ТАКЕ, ЯК ТВОЇ ОЧІ,
ТА СОНЦЯ НЕ ВПІЗНАЮ –
ЛИЦЕ ЙОГО В СЛЬОЗАХ…

Вони живі обоє – такі твори не горять, такі МИТЦІ не згасають.
Дякую . Шануймося.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-21 13:20:19 ]
Весь світ обійняти готова,
Як тільки повірить комусь.--- це точно,
як тільки повіть, закохається, то весь світ їй такий милий!
Жаль що, цього часто не помічають чоловіки.
А зрозуміти нас ви не намагайтесь, це не по силам вам, чоловіки. Ви, краще, просто нас кохайте!
Кохайте! от і все.

п.с. Вас , чоловіки, тех зрозуміти не просто, хоч і керує вами часто інстинкт, чому дивитесь і захоплюєтесь одними, а заміж берете других!!!????



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 14:48:25 ]
Дякую, Палагеє, за такий палкий відгук. Це вічна тема, тому можна дискутувати без кінця:))