
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.08
05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.
2025.07.07
21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо
2025.07.07
13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
2025.07.07
08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Сегеда /
Проза
Зоопарк:)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зоопарк:)
- Бо-о-о-о, який страшний! Диви-диви: оце то страхіття, йо-о-о… А він не може тако раптово напасти і роздерти?
- Нє-е-е-е, не бійтесь, раптово напасти він не може. Він може напасти не раптово, а поступово. Помаленько так… А роздерти він вас то по-любому не зможе. Як же він може роздерти, ви ж подивіться, яка мила тваринка, така пухнаста… Не переживайте, він ніколи не роздирає. Він душить…
- Бо-о-о-о! То йдем дальше. А тут у вас шо? Чи шо воно за хто? Диви-диви: дивиться! Диви-диви: ходить! Це він чи вона?
- Це вона, це в нас дєвочка! Гляньте, яка мила тваринка.
- Добра мені дєвочка! А шо ж то в нього чи в неї знизу ото таке висить?! Ого-о-о! Диви-диви: бембається! Ше й теліпається! Яка ж це дєвочка?
- Та в них усіх таке теліпається. Бо то ж хвіст. Як же ж дєвочці без хвоста? Це ж і красіво, і муху нагнати… Проходьте дальше, там у нас пінгвіни.
- Бачу ставок і вісім холодильників. А де ж ці піни-гвіни ваші?
- А вони зараз саме зайшли до себе. Вони в нас літом живуть в холодильниках – великі в «Індезіт», а маленькі в «Сніжинках». Кожен зайшов собі, закрився, посидів, подихав, льоду поклював. У них там і світло світиться, і музика грає. Освіжився собі, взяв спінінга і знов вийшов на рибалку.
- То у вас тут як Європа! А чо це тамо написано «вовки», а вовків не видно? Хтілось би глянути. Вони шо - пішли в нори?
- Ой, не питайте! З вовками у нас педагогічна проблема. Оце не було кормів, і спонсори завезли їм «Віскас», то від цього «Віскаса» вовки наші лізуть на дерева, зовсім окотіли. Бачите оно: солідний вовк, вожак зграї, авторітєт, 120 кеге, а лізе на березу, аж крекче… А дальше у нас вольєр з кротами.
- Приходилось про них читати. Це ж могутні звірі! Ану-ну, хотілось би роздивитися.
- Довгенько прийдеться ждати. З лопатою. Вони у нас стидаються, рідко виходять. Краще гляньте, яку рідкісну червонокнижну тварину ми недавно привезли з Китаю. Вимираючий вид – чебурашка уссурійський. Один на всій землі лишився. Він уже майже вимер. Бачите, оце поснідав, сидить і вимирає.
- А інтересно було б його розмножити.
- Та ми вже думали, світло йому виключали і відео всяке показували, надіялись: може якось піднатужиться та й сам собі розмножиться... Його то можна було би з кимось схрестити, але ж буде вже нечиста порода. Ви ж гляньте, яка мила тваринка, які вуха! А роги які широкі!
- О, а чого це у вас там таблички нема? Сидять мавпи і телевізор дивляться, а нічого не написано.
- Тут у нас дві мавпи шимпанзе – мама і доця. Такі милі тваринки! Дехто навіть каже: «милі жіночки»! Але дуже ж сильно вони розумні! Скільки разів ми вже табличку чіпляли і писали «Мавпи шимпанзе», а вони самі закреслюють і пишуть: «Катя Пушкарьова і Надєжда Кадишева». Хай вже так і сидять без таблички.
- То вони тут у вас непогано живуть! І телевізор, і банани, і парикмахер приходить… А у вас старша мавпа часом не вагітна? А як би це мені замість неї до вас влаштуватися, хоч би на півставки? На декретне місце…
- Нє-е-е-е, не бійтесь, раптово напасти він не може. Він може напасти не раптово, а поступово. Помаленько так… А роздерти він вас то по-любому не зможе. Як же він може роздерти, ви ж подивіться, яка мила тваринка, така пухнаста… Не переживайте, він ніколи не роздирає. Він душить…
- Бо-о-о-о! То йдем дальше. А тут у вас шо? Чи шо воно за хто? Диви-диви: дивиться! Диви-диви: ходить! Це він чи вона?
- Це вона, це в нас дєвочка! Гляньте, яка мила тваринка.
- Добра мені дєвочка! А шо ж то в нього чи в неї знизу ото таке висить?! Ого-о-о! Диви-диви: бембається! Ше й теліпається! Яка ж це дєвочка?
- Та в них усіх таке теліпається. Бо то ж хвіст. Як же ж дєвочці без хвоста? Це ж і красіво, і муху нагнати… Проходьте дальше, там у нас пінгвіни.
- Бачу ставок і вісім холодильників. А де ж ці піни-гвіни ваші?
- А вони зараз саме зайшли до себе. Вони в нас літом живуть в холодильниках – великі в «Індезіт», а маленькі в «Сніжинках». Кожен зайшов собі, закрився, посидів, подихав, льоду поклював. У них там і світло світиться, і музика грає. Освіжився собі, взяв спінінга і знов вийшов на рибалку.
- То у вас тут як Європа! А чо це тамо написано «вовки», а вовків не видно? Хтілось би глянути. Вони шо - пішли в нори?
- Ой, не питайте! З вовками у нас педагогічна проблема. Оце не було кормів, і спонсори завезли їм «Віскас», то від цього «Віскаса» вовки наші лізуть на дерева, зовсім окотіли. Бачите оно: солідний вовк, вожак зграї, авторітєт, 120 кеге, а лізе на березу, аж крекче… А дальше у нас вольєр з кротами.
- Приходилось про них читати. Це ж могутні звірі! Ану-ну, хотілось би роздивитися.
- Довгенько прийдеться ждати. З лопатою. Вони у нас стидаються, рідко виходять. Краще гляньте, яку рідкісну червонокнижну тварину ми недавно привезли з Китаю. Вимираючий вид – чебурашка уссурійський. Один на всій землі лишився. Він уже майже вимер. Бачите, оце поснідав, сидить і вимирає.
- А інтересно було б його розмножити.
- Та ми вже думали, світло йому виключали і відео всяке показували, надіялись: може якось піднатужиться та й сам собі розмножиться... Його то можна було би з кимось схрестити, але ж буде вже нечиста порода. Ви ж гляньте, яка мила тваринка, які вуха! А роги які широкі!
- О, а чого це у вас там таблички нема? Сидять мавпи і телевізор дивляться, а нічого не написано.
- Тут у нас дві мавпи шимпанзе – мама і доця. Такі милі тваринки! Дехто навіть каже: «милі жіночки»! Але дуже ж сильно вони розумні! Скільки разів ми вже табличку чіпляли і писали «Мавпи шимпанзе», а вони самі закреслюють і пишуть: «Катя Пушкарьова і Надєжда Кадишева». Хай вже так і сидять без таблички.
- То вони тут у вас непогано живуть! І телевізор, і банани, і парикмахер приходить… А у вас старша мавпа часом не вагітна? А як би це мені замість неї до вас влаштуватися, хоч би на півставки? На декретне місце…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію