ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.01
06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
2026.08.01
03:53
…За 3 години до…
…Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід
2026.07.31
22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
2026.07.31
15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа
2026.07.31
14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.
Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.
Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.
2026.07.31
13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем
2026.07.31
07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
2026.07.31
06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо
2026.07.31
05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги)
…Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року.
За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня
2026.07.30
16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес
2026.07.30
16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
2026.07.30
15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.
Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.
Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
2026.07.30
14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
2026.07.30
13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.
І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.
І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п
2026.07.30
12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.
Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.
Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,
2026.07.30
06:50
В. К. Осиповій
За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Сегеда /
Проза
Зоопарк:)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зоопарк:)
- Бо-о-о-о, який страшний! Диви-диви: оце то страхіття, йо-о-о… А він не може тако раптово напасти і роздерти?
- Нє-е-е-е, не бійтесь, раптово напасти він не може. Він може напасти не раптово, а поступово. Помаленько так… А роздерти він вас то по-любому не зможе. Як же він може роздерти, ви ж подивіться, яка мила тваринка, така пухнаста… Не переживайте, він ніколи не роздирає. Він душить…
- Бо-о-о-о! То йдем дальше. А тут у вас шо? Чи шо воно за хто? Диви-диви: дивиться! Диви-диви: ходить! Це він чи вона?
- Це вона, це в нас дєвочка! Гляньте, яка мила тваринка.
- Добра мені дєвочка! А шо ж то в нього чи в неї знизу ото таке висить?! Ого-о-о! Диви-диви: бембається! Ше й теліпається! Яка ж це дєвочка?
- Та в них усіх таке теліпається. Бо то ж хвіст. Як же ж дєвочці без хвоста? Це ж і красіво, і муху нагнати… Проходьте дальше, там у нас пінгвіни.
- Бачу ставок і вісім холодильників. А де ж ці піни-гвіни ваші?
- А вони зараз саме зайшли до себе. Вони в нас літом живуть в холодильниках – великі в «Індезіт», а маленькі в «Сніжинках». Кожен зайшов собі, закрився, посидів, подихав, льоду поклював. У них там і світло світиться, і музика грає. Освіжився собі, взяв спінінга і знов вийшов на рибалку.
- То у вас тут як Європа! А чо це тамо написано «вовки», а вовків не видно? Хтілось би глянути. Вони шо - пішли в нори?
- Ой, не питайте! З вовками у нас педагогічна проблема. Оце не було кормів, і спонсори завезли їм «Віскас», то від цього «Віскаса» вовки наші лізуть на дерева, зовсім окотіли. Бачите оно: солідний вовк, вожак зграї, авторітєт, 120 кеге, а лізе на березу, аж крекче… А дальше у нас вольєр з кротами.
- Приходилось про них читати. Це ж могутні звірі! Ану-ну, хотілось би роздивитися.
- Довгенько прийдеться ждати. З лопатою. Вони у нас стидаються, рідко виходять. Краще гляньте, яку рідкісну червонокнижну тварину ми недавно привезли з Китаю. Вимираючий вид – чебурашка уссурійський. Один на всій землі лишився. Він уже майже вимер. Бачите, оце поснідав, сидить і вимирає.
- А інтересно було б його розмножити.
- Та ми вже думали, світло йому виключали і відео всяке показували, надіялись: може якось піднатужиться та й сам собі розмножиться... Його то можна було би з кимось схрестити, але ж буде вже нечиста порода. Ви ж гляньте, яка мила тваринка, які вуха! А роги які широкі!
- О, а чого це у вас там таблички нема? Сидять мавпи і телевізор дивляться, а нічого не написано.
- Тут у нас дві мавпи шимпанзе – мама і доця. Такі милі тваринки! Дехто навіть каже: «милі жіночки»! Але дуже ж сильно вони розумні! Скільки разів ми вже табличку чіпляли і писали «Мавпи шимпанзе», а вони самі закреслюють і пишуть: «Катя Пушкарьова і Надєжда Кадишева». Хай вже так і сидять без таблички.
- То вони тут у вас непогано живуть! І телевізор, і банани, і парикмахер приходить… А у вас старша мавпа часом не вагітна? А як би це мені замість неї до вас влаштуватися, хоч би на півставки? На декретне місце…
- Нє-е-е-е, не бійтесь, раптово напасти він не може. Він може напасти не раптово, а поступово. Помаленько так… А роздерти він вас то по-любому не зможе. Як же він може роздерти, ви ж подивіться, яка мила тваринка, така пухнаста… Не переживайте, він ніколи не роздирає. Він душить…
- Бо-о-о-о! То йдем дальше. А тут у вас шо? Чи шо воно за хто? Диви-диви: дивиться! Диви-диви: ходить! Це він чи вона?
- Це вона, це в нас дєвочка! Гляньте, яка мила тваринка.
- Добра мені дєвочка! А шо ж то в нього чи в неї знизу ото таке висить?! Ого-о-о! Диви-диви: бембається! Ше й теліпається! Яка ж це дєвочка?
- Та в них усіх таке теліпається. Бо то ж хвіст. Як же ж дєвочці без хвоста? Це ж і красіво, і муху нагнати… Проходьте дальше, там у нас пінгвіни.
- Бачу ставок і вісім холодильників. А де ж ці піни-гвіни ваші?
- А вони зараз саме зайшли до себе. Вони в нас літом живуть в холодильниках – великі в «Індезіт», а маленькі в «Сніжинках». Кожен зайшов собі, закрився, посидів, подихав, льоду поклював. У них там і світло світиться, і музика грає. Освіжився собі, взяв спінінга і знов вийшов на рибалку.
- То у вас тут як Європа! А чо це тамо написано «вовки», а вовків не видно? Хтілось би глянути. Вони шо - пішли в нори?
- Ой, не питайте! З вовками у нас педагогічна проблема. Оце не було кормів, і спонсори завезли їм «Віскас», то від цього «Віскаса» вовки наші лізуть на дерева, зовсім окотіли. Бачите оно: солідний вовк, вожак зграї, авторітєт, 120 кеге, а лізе на березу, аж крекче… А дальше у нас вольєр з кротами.
- Приходилось про них читати. Це ж могутні звірі! Ану-ну, хотілось би роздивитися.
- Довгенько прийдеться ждати. З лопатою. Вони у нас стидаються, рідко виходять. Краще гляньте, яку рідкісну червонокнижну тварину ми недавно привезли з Китаю. Вимираючий вид – чебурашка уссурійський. Один на всій землі лишився. Він уже майже вимер. Бачите, оце поснідав, сидить і вимирає.
- А інтересно було б його розмножити.
- Та ми вже думали, світло йому виключали і відео всяке показували, надіялись: може якось піднатужиться та й сам собі розмножиться... Його то можна було би з кимось схрестити, але ж буде вже нечиста порода. Ви ж гляньте, яка мила тваринка, які вуха! А роги які широкі!
- О, а чого це у вас там таблички нема? Сидять мавпи і телевізор дивляться, а нічого не написано.
- Тут у нас дві мавпи шимпанзе – мама і доця. Такі милі тваринки! Дехто навіть каже: «милі жіночки»! Але дуже ж сильно вони розумні! Скільки разів ми вже табличку чіпляли і писали «Мавпи шимпанзе», а вони самі закреслюють і пишуть: «Катя Пушкарьова і Надєжда Кадишева». Хай вже так і сидять без таблички.
- То вони тут у вас непогано живуть! І телевізор, і банани, і парикмахер приходить… А у вас старша мавпа часом не вагітна? А як би це мені замість неї до вас влаштуватися, хоч би на півставки? На декретне місце…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.158 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.158 seconds