
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Сегеда /
Проза
Зоопарк:)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зоопарк:)
- Бо-о-о-о, який страшний! Диви-диви: оце то страхіття, йо-о-о… А він не може тако раптово напасти і роздерти?
- Нє-е-е-е, не бійтесь, раптово напасти він не може. Він може напасти не раптово, а поступово. Помаленько так… А роздерти він вас то по-любому не зможе. Як же він може роздерти, ви ж подивіться, яка мила тваринка, така пухнаста… Не переживайте, він ніколи не роздирає. Він душить…
- Бо-о-о-о! То йдем дальше. А тут у вас шо? Чи шо воно за хто? Диви-диви: дивиться! Диви-диви: ходить! Це він чи вона?
- Це вона, це в нас дєвочка! Гляньте, яка мила тваринка.
- Добра мені дєвочка! А шо ж то в нього чи в неї знизу ото таке висить?! Ого-о-о! Диви-диви: бембається! Ше й теліпається! Яка ж це дєвочка?
- Та в них усіх таке теліпається. Бо то ж хвіст. Як же ж дєвочці без хвоста? Це ж і красіво, і муху нагнати… Проходьте дальше, там у нас пінгвіни.
- Бачу ставок і вісім холодильників. А де ж ці піни-гвіни ваші?
- А вони зараз саме зайшли до себе. Вони в нас літом живуть в холодильниках – великі в «Індезіт», а маленькі в «Сніжинках». Кожен зайшов собі, закрився, посидів, подихав, льоду поклював. У них там і світло світиться, і музика грає. Освіжився собі, взяв спінінга і знов вийшов на рибалку.
- То у вас тут як Європа! А чо це тамо написано «вовки», а вовків не видно? Хтілось би глянути. Вони шо - пішли в нори?
- Ой, не питайте! З вовками у нас педагогічна проблема. Оце не було кормів, і спонсори завезли їм «Віскас», то від цього «Віскаса» вовки наші лізуть на дерева, зовсім окотіли. Бачите оно: солідний вовк, вожак зграї, авторітєт, 120 кеге, а лізе на березу, аж крекче… А дальше у нас вольєр з кротами.
- Приходилось про них читати. Це ж могутні звірі! Ану-ну, хотілось би роздивитися.
- Довгенько прийдеться ждати. З лопатою. Вони у нас стидаються, рідко виходять. Краще гляньте, яку рідкісну червонокнижну тварину ми недавно привезли з Китаю. Вимираючий вид – чебурашка уссурійський. Один на всій землі лишився. Він уже майже вимер. Бачите, оце поснідав, сидить і вимирає.
- А інтересно було б його розмножити.
- Та ми вже думали, світло йому виключали і відео всяке показували, надіялись: може якось піднатужиться та й сам собі розмножиться... Його то можна було би з кимось схрестити, але ж буде вже нечиста порода. Ви ж гляньте, яка мила тваринка, які вуха! А роги які широкі!
- О, а чого це у вас там таблички нема? Сидять мавпи і телевізор дивляться, а нічого не написано.
- Тут у нас дві мавпи шимпанзе – мама і доця. Такі милі тваринки! Дехто навіть каже: «милі жіночки»! Але дуже ж сильно вони розумні! Скільки разів ми вже табличку чіпляли і писали «Мавпи шимпанзе», а вони самі закреслюють і пишуть: «Катя Пушкарьова і Надєжда Кадишева». Хай вже так і сидять без таблички.
- То вони тут у вас непогано живуть! І телевізор, і банани, і парикмахер приходить… А у вас старша мавпа часом не вагітна? А як би це мені замість неї до вас влаштуватися, хоч би на півставки? На декретне місце…
- Нє-е-е-е, не бійтесь, раптово напасти він не може. Він може напасти не раптово, а поступово. Помаленько так… А роздерти він вас то по-любому не зможе. Як же він може роздерти, ви ж подивіться, яка мила тваринка, така пухнаста… Не переживайте, він ніколи не роздирає. Він душить…
- Бо-о-о-о! То йдем дальше. А тут у вас шо? Чи шо воно за хто? Диви-диви: дивиться! Диви-диви: ходить! Це він чи вона?
- Це вона, це в нас дєвочка! Гляньте, яка мила тваринка.
- Добра мені дєвочка! А шо ж то в нього чи в неї знизу ото таке висить?! Ого-о-о! Диви-диви: бембається! Ше й теліпається! Яка ж це дєвочка?
- Та в них усіх таке теліпається. Бо то ж хвіст. Як же ж дєвочці без хвоста? Це ж і красіво, і муху нагнати… Проходьте дальше, там у нас пінгвіни.
- Бачу ставок і вісім холодильників. А де ж ці піни-гвіни ваші?
- А вони зараз саме зайшли до себе. Вони в нас літом живуть в холодильниках – великі в «Індезіт», а маленькі в «Сніжинках». Кожен зайшов собі, закрився, посидів, подихав, льоду поклював. У них там і світло світиться, і музика грає. Освіжився собі, взяв спінінга і знов вийшов на рибалку.
- То у вас тут як Європа! А чо це тамо написано «вовки», а вовків не видно? Хтілось би глянути. Вони шо - пішли в нори?
- Ой, не питайте! З вовками у нас педагогічна проблема. Оце не було кормів, і спонсори завезли їм «Віскас», то від цього «Віскаса» вовки наші лізуть на дерева, зовсім окотіли. Бачите оно: солідний вовк, вожак зграї, авторітєт, 120 кеге, а лізе на березу, аж крекче… А дальше у нас вольєр з кротами.
- Приходилось про них читати. Це ж могутні звірі! Ану-ну, хотілось би роздивитися.
- Довгенько прийдеться ждати. З лопатою. Вони у нас стидаються, рідко виходять. Краще гляньте, яку рідкісну червонокнижну тварину ми недавно привезли з Китаю. Вимираючий вид – чебурашка уссурійський. Один на всій землі лишився. Він уже майже вимер. Бачите, оце поснідав, сидить і вимирає.
- А інтересно було б його розмножити.
- Та ми вже думали, світло йому виключали і відео всяке показували, надіялись: може якось піднатужиться та й сам собі розмножиться... Його то можна було би з кимось схрестити, але ж буде вже нечиста порода. Ви ж гляньте, яка мила тваринка, які вуха! А роги які широкі!
- О, а чого це у вас там таблички нема? Сидять мавпи і телевізор дивляться, а нічого не написано.
- Тут у нас дві мавпи шимпанзе – мама і доця. Такі милі тваринки! Дехто навіть каже: «милі жіночки»! Але дуже ж сильно вони розумні! Скільки разів ми вже табличку чіпляли і писали «Мавпи шимпанзе», а вони самі закреслюють і пишуть: «Катя Пушкарьова і Надєжда Кадишева». Хай вже так і сидять без таблички.
- То вони тут у вас непогано живуть! І телевізор, і банани, і парикмахер приходить… А у вас старша мавпа часом не вагітна? А як би це мені замість неї до вас влаштуватися, хоч би на півставки? На декретне місце…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію