ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Думки зСередини

 Мужчини і пробачення (напівжарт:))
Я думала – мужчини
Пробачення не просять.
Вони лиш кажуть : “Хочу!”
Та “Все! Вже з мене досить!”
27.09.09

Продовження (на прохання Мирона Шагала)

Я вчасно зрозуміла –
У сильній половині
Ховається та сила,
Що Жінці необхідна.

Хоч схована глибоко –
З’являється у світ
Потребою спинити
Потоки зайвих слів.
29.09.09

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-27 19:14:55
Переглядів сторінки твору 7953
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.778 / 5.25  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-27 19:44:04 ]
Аххахааа... Як це на них схоже! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-27 19:49:45 ]
Пробачення неважко попросити -
опору для сумління. Вмити душу...
Але серця щоб рідні знов розкрити
собі назустріч - каятися мусиш...

Та чи каяття пізнє допоможе?
Чи сповідь квітку збереже кохання?
Не грайтесь почуттями! Це негоже.
Це вже не гра... прелюдія Прощання...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 00:58:53 ]
Не гра це. Ні. Не гра.
Не помиляйся, милий друже.
І вже задуматись пора,
Чи все те надолужим,

Що розгубили в каяттях
Щоденно-запізнілих.
Адже на те дано Життя,
Щоб ми когось Любили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 11:14:31 ]
Якщо дозволите долучитись і додати свої "п"ять копійок"=):
Комусь та сповідь душу переверне,
Кінця початком стане мимоволі...
Комусь переболить... та все ж поверне
Любов у серце - не загубить долі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 11:16:58 ]
Не тільки дозволяю, а щиро радію, що ми знайшли поетичний відгук у ТВоєму серці, Лесю! Твої слова - щира правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 12:49:34 ]
...щось у нас схоже на буріме :)) Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 12:47:26 ]
...побачив раптом двох Олесь
на сайті поетичнім.
Бажанням аж згорів увесь
(загаданим між двох Олесь
як робиться зазвичай).

Що загадалось - не скажу.
Секретом це хай буде.
Я радий - з вами що дружу.
Бо ви чудові (Жінки) люди! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:29:58 ]
Вже маємо секрети. Це цікаво.
Але прошу - будьте ласкаві -
Жіночу душу не ятріть
І про бажання розкажіть.
Бо може знайдеться людина,
Яка б бажання те здійснила.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 14:14:46 ]
Гарна у вас, Олесю, рубрика "Думки зСередини". Лаконічно про важливе (для вас і не тільки). Хоча в цьому останньому, про мужчин, хотілося б логічного завершення (ах ця чоловіча потреба мати на все логічне пояснення!). У мене теж є деякі на кшталт ваших. Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:31:21 ]
Дуже дякую, пане Мироне, що завітали у цю рубрику. Значить, недарма я її створила. А про мужчин - в голові вже крутиться продовження (спеціально для Вас:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 11:16:24 ]
Надіюся, що всі знають ЄДИНИЙ спосіб заставити Жінку мовчати :) Якщо ні, то я поділюся секретом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 16:45:06 ]
Єдиний спосіб Жінку "замовчати",
і ніжно припинити слів краплинки -
це солодко її зацілувати.
У то - щоденно, навіть щохвилинки :))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 16:56:23 ]
помилився: "І то - щоденно.." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-07 09:01:58 ]
Секрет Ви знаєте, Михайле, безсумнівно -
Тому і вІрші пишете такі чарівні!
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 08:59:12 ]
ранковий експромт :))

Таїна Жінки - світла, незбагненна,
як світлий морок Космосу і Часу -
ніколи не пізнаєш достеменно
і здивуванням житимеш щоразу.

В ній - Сила і слабка тендітна Квітка.
Провидиця - й розгублена Наївність.
Заплакана й ображена нерідко -
і амазонка, що боронить гідність.

Тут ділова, конретна, послідовна -
це Жінка-керівник і бізнес-леді.
А вдома - ніжна мати, що змістовно
розкаже на ніч казку про ведмедів...






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 09:25:32 ]
Мішенька!!! Мені здається, що кращих і точніших слів про Жінку я не чула. Прошу Вас - негайно опублікуйте цього вірша у себе на сторінці. Бо в ньому дуже-дуже хороша суть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 11:28:11 ]
З продовженням вашого вірша цілком погоджуюсь (бо ж правду кажете!).