ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Думки зСередини

 Мужчини і пробачення (напівжарт:))
Я думала – мужчини
Пробачення не просять.
Вони лиш кажуть : “Хочу!”
Та “Все! Вже з мене досить!”
27.09.09

Продовження (на прохання Мирона Шагала)

Я вчасно зрозуміла –
У сильній половині
Ховається та сила,
Що Жінці необхідна.

Хоч схована глибоко –
З’являється у світ
Потребою спинити
Потоки зайвих слів.
29.09.09

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-27 19:14:55
Переглядів сторінки твору 8389
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.778 / 5.25  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-27 19:44:04 ]
Аххахааа... Як це на них схоже! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-27 19:49:45 ]
Пробачення неважко попросити -
опору для сумління. Вмити душу...
Але серця щоб рідні знов розкрити
собі назустріч - каятися мусиш...

Та чи каяття пізнє допоможе?
Чи сповідь квітку збереже кохання?
Не грайтесь почуттями! Це негоже.
Це вже не гра... прелюдія Прощання...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 00:58:53 ]
Не гра це. Ні. Не гра.
Не помиляйся, милий друже.
І вже задуматись пора,
Чи все те надолужим,

Що розгубили в каяттях
Щоденно-запізнілих.
Адже на те дано Життя,
Щоб ми когось Любили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 11:14:31 ]
Якщо дозволите долучитись і додати свої "п"ять копійок"=):
Комусь та сповідь душу переверне,
Кінця початком стане мимоволі...
Комусь переболить... та все ж поверне
Любов у серце - не загубить долі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 11:16:58 ]
Не тільки дозволяю, а щиро радію, що ми знайшли поетичний відгук у ТВоєму серці, Лесю! Твої слова - щира правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 12:49:34 ]
...щось у нас схоже на буріме :)) Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 12:47:26 ]
...побачив раптом двох Олесь
на сайті поетичнім.
Бажанням аж згорів увесь
(загаданим між двох Олесь
як робиться зазвичай).

Що загадалось - не скажу.
Секретом це хай буде.
Я радий - з вами що дружу.
Бо ви чудові (Жінки) люди! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:29:58 ]
Вже маємо секрети. Це цікаво.
Але прошу - будьте ласкаві -
Жіночу душу не ятріть
І про бажання розкажіть.
Бо може знайдеться людина,
Яка б бажання те здійснила.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 14:14:46 ]
Гарна у вас, Олесю, рубрика "Думки зСередини". Лаконічно про важливе (для вас і не тільки). Хоча в цьому останньому, про мужчин, хотілося б логічного завершення (ах ця чоловіча потреба мати на все логічне пояснення!). У мене теж є деякі на кшталт ваших. Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:31:21 ]
Дуже дякую, пане Мироне, що завітали у цю рубрику. Значить, недарма я її створила. А про мужчин - в голові вже крутиться продовження (спеціально для Вас:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 11:16:24 ]
Надіюся, що всі знають ЄДИНИЙ спосіб заставити Жінку мовчати :) Якщо ні, то я поділюся секретом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 16:45:06 ]
Єдиний спосіб Жінку "замовчати",
і ніжно припинити слів краплинки -
це солодко її зацілувати.
У то - щоденно, навіть щохвилинки :))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 16:56:23 ]
помилився: "І то - щоденно.." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-07 09:01:58 ]
Секрет Ви знаєте, Михайле, безсумнівно -
Тому і вІрші пишете такі чарівні!
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 08:59:12 ]
ранковий експромт :))

Таїна Жінки - світла, незбагненна,
як світлий морок Космосу і Часу -
ніколи не пізнаєш достеменно
і здивуванням житимеш щоразу.

В ній - Сила і слабка тендітна Квітка.
Провидиця - й розгублена Наївність.
Заплакана й ображена нерідко -
і амазонка, що боронить гідність.

Тут ділова, конретна, послідовна -
це Жінка-керівник і бізнес-леді.
А вдома - ніжна мати, що змістовно
розкаже на ніч казку про ведмедів...






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 09:25:32 ]
Мішенька!!! Мені здається, що кращих і точніших слів про Жінку я не чула. Прошу Вас - негайно опублікуйте цього вірша у себе на сторінці. Бо в ньому дуже-дуже хороша суть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 11:28:11 ]
З продовженням вашого вірша цілком погоджуюсь (бо ж правду кажете!).