ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Мовчить душа вологими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 High hopes

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 01:05:10
Переглядів сторінки твору 11418
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.711 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 01:09:36 ]
Як писав колись Олександр Іванов:
"Hе спит поэт.
Творит поэт.
Hу что бы принял димедролу!.."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:35:35 ]
масштабно
особливо сподобалася перша строфа
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 21:52:32 ]
Гарно Ви про любов мовили... Впевнено й однозначно. З життям буденним несумісно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 16:56:16 ]
Дякую за відгуки. Напередодні на поезії.орг похвалили останню строфу з пегасами. Відтак вірш оцінений в усіх своїх складових частинах )))))

2 Анатоль квітка Любов, про яку йдеться, справді з буденним життям малосумісна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 09:11:34 ]
Такий собі детальний аналіз твору! Вітаю, комусь Ви не байдужі, і навіть цікаві.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 22:02:52 ]
Найсильніша строфа:
"Душа, що на мить піднялася раптово над буднями".

Щодо другого стовпчика - є побажання:
1. "Цунамі гребенем найпотужнішої"
Така розстановка слів, звичайно, ритмічно виправдана, проте штучно ускладнює текст.
2. "Змітає з свідомості грати, селем йдучи з гори
Любов". Щоб згладити накопичення приголосних, може: "Зміта зі свідомості..."
Добре, що є оптимізм у вірші. Дуже ціную цю якість. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 23:26:40 ]
Так краще?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 11:27:19 ]
Краще, хоча і порушується трохи загальний ритм вірша. У мене таке враження, Романе, що перший стовпчик написаний в одному пориві - два других - як на спаді. Тобто не серцем (як перший), а розумом. Я помиляюся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 23:14:06 ]
гм, в результаті ще однієї маленької правки з"ясувалося що то не на свідомості бувають грати, а сама свідомість ними буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 11:49:32 ]
Безпосередньо серцем я пишу тільки музику. У віршах голова задіяна значно більше, бо , зрештою це її робота - слова вимовляти :) А загалом мені ситуація з композицією цього вірша нагадує анекдот: "Только русскому человеку одна бутылка водки - нормально, две - много, а три - мало!"
Тільки тут навпаки - у дві строфи увесь заряд не вліз, а у трьох трохи розмився. Мо" відстоїться текст, та й підшаманиться трохи. Мене ще трохи ота "берданка" коробить, по смислу, те що треба, яле трохи не так як хочеться звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 19:52:41 ]
попрИ - але ж - пОпри, Романе? То ж не в значенні - попхати? а чи подвійний наголос є?
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 09:32:26 ]
Таксь. Виявляється подвійного наголосу немає. Щойно оце до словничка онлайнового злазив. І шо тепер, питаєцця робити?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:16:54 ]
Ну оце ж, не кажіть, - хіба не досада... Недаремно мені все більше подобається вільне письмо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 09:40:54 ]
Поетичні майстерні починають мені нагадувати майстерні справжні. Ось, помахав ще трохи рубанком та наждачкою над цим віршем. Хоч гірше не стало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:22:54 ]
Добряче ж Ви його, бідного, перекромсали. Але - таки на добро, як на мене. Часом рубанки помагають. Гірше, коли навпаки - тешеш, затираєш, а потім плюнеш і назад - до першого варіанту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 10:32:31 ]
Отак кажись ще краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:34:42 ]
Краще. Ото хіба ще - слова місцями поміняти Серце ланцюг розірвЕ (ради наголосу. Хоч я не певна, що то завжди треба робити, для мене все ж завжди важливіший зміст, ніж форма, - але тут, здається, можна). Також (не матюкайтесь подумки, Романе, я однак те чую:)трохи мене «кульгає» рілля і - танкові, нє? З повагою, Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 00:25:53 ]
от жеж проникливе жіноче вухо-око :) ...
там був алогізм - бо не тяти цілину, а рілля, то значить вже втяли. Ну і танк, згоден, не з уього городу. Насправді це все було, аби уникнути рими "світанкові-серпанкові". ЩАЗЗЗЗ! Поки ось так.

люблю я ці трансатлантичні
змагання наші поетичні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 18:18:32 ]
Тепер останній рядок узгоджує композицію: посеред пітьом душа піднялась і піде назустріч світанкові (через любов) і вірш виглядає цілісно. Раніше душа і судний день були ні до чого любові, і вона здавалась несумісна, недоречна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 00:27:49 ]
Внутрішня логіка у мене для першого варіанту була, звичайно. Але надто внутрішня :) Згоден, що так набагато краще. Дякую.