Я хвора на грип «Каліфорнія». Любий, прости мені.
Це у голові моїй вірус. Це – більше, ніж грип.
Бо кожен новий катаклізм із привабливим іменем
Вони у свідомість мою імплантують, як чип.

А до «Золотого мільярду» квитки вже розпродані.
У касах тепер – лиш фан-зона на армагедон.
У стінах бетонних ми довго єднались з природою:
Гортали «Бульвар» і жували хімічний батон.

Тому в рік знаменний, коли всі архангели й демони
Зійдуть із небес і відключать мені Інтернет,
Посадять мене серед негрів і геїв під деревом,
Я, певне, спитаю: «А де тут у вас туалет?..

У вашім раю таки сухо, комфортно і затишно,
Та під баобабом сидіти нам вік – не резон.
То де ж мій мобільник? Там ще на рахунку був залишок...
Де лак для волосся? Де пиво, «Бульвар» і батон?»

Я рук твоїх вени до скону лічила б незлічені,
З долонь твоїх сонце пила би... Та тільки біда –
Хворію на грип «Каліфорнія». Ти вже прости мені.
У цьому нездужанні мучусь, а вмерти – шкода.