ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.02 14:51
Не світять ліхтарі. Лише вогні
Замислених багатоповерхівок.
Засипав землю сніг, а в далині
Нечутний спів - мого життя уривок.

Скрізь - темрява. Дитинства милий двір
Все дивиться на білі кучугури.
Моя душа - занедбаний пустир,

Борис Костиря
2026.01.02 14:20
Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.

Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів

Іван Потьомкін
2026.01.02 13:56
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м

Ярослав Чорногуз
2026.01.02 13:32
Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.

Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов

Світлана Пирогова
2026.01.02 13:19
Зима теперішня не бутафорська,
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.

Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама

Сергій Губерначук
2026.01.02 11:05
Нитки – не волосся!
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.

Мов лампочки – очі.

Тетяна Левицька
2026.01.02 10:59
Не лячно пірнути у прірву бажань,
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.

Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби

Сергій СергійКо
2026.01.01 21:12
Я народився в п’ятдесятих.

Помер тиран – призвідник лих!

Війна позаду. Для завзятих

З'явився шанс зробити вдих.

Євген Федчук
2026.01.01 14:06
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма

М Менянин
2026.01.01 13:49
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.

01.01.2026р. UA

Борис Костиря
2026.01.01 13:36
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.

Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі

Марія Дем'янюк
2026.01.01 11:59
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.

І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -

Микола Дудар
2026.01.01 11:52
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.

Тетяна Левицька
2026.01.01 10:40
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.

Ігор Терен
2025.12.31 22:34
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.

***
А партія лакеїв... погоріла

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Рожко / Вірші

 «еміграція» роду «жіночого»
За прогнозом погоди
сьогодні на небі “зерó”.

На «червоне» і «чорне»
не ставиш з минулого літа,
едельвейсовий сон
в діаманти роси оповито,
хоч обірвані струни - в руках
шансоньє Фігаро.

Твоя біла фата у проваллі –
пташиним крилом,
і гранатовий сік
не одмити дощами довіку.

Вже умовно засуджений
(грав артистично каліку)
мідне листя дерев
вітер Сходу збирає на лом.

Королева на день,
як хотіла маленькою ще,
і лялькù мовчазні
тихо заздрили, вірячи тому,
що в далеких краях
під овації блискави-грому
у святковий бокал
не підсиплють отруєний щем.

І нехай буде так.

У проваллі зникає крило.

Ця гусарська рулетка
у пошуках кращого світу.

Едельвейсовий сон
в діаманти роси оповито.

За прогнозом погоди –
сьогодні на небі “зерò”.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-30 22:02:45
Переглядів сторінки твору 5576
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.21 17:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 22:20:15 ]
о, СеРже! привіт! це я так - емоційно - типу, не втримався:)
пішов читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:00:19 ]
Коли б не знала, що автор-чоловік, безумовно, ставила б на жінку...
а випало зеро. Це значить, що справжній автор уміє перевтілюватися. Йду ловити фату (чи фатум)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:59:43 ]
Образно, модерно, цікаво - не те слово. Вітаю, Серже, і з черговим здобутком. У цьому вірші Ви знову інші, тобто відкрита ще одна грань Вашого таланту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-10-01 11:09:15 ]
моя коротка реца зветься "нєвєста з одним крилом".
друге крило, фату тоєсть, вітер Сходу, разом з ломом листя, пожбурив у провалля /це у кращому випадкові, бо про гірший випадок я навіть і думати боюся/.
взагалі-то, автір знає про героїню щось таке, що нам, пересічним читачам вдається вловити не одразу. та й чи вдається - ми, певно, додумуємо вже зовсім своє. швидше за все, ми векторно проектуємо - від тексту у безмежжя - авторську претензію до ліричної героїні віршу. мовляв, от бачиш чим все кінчилось... а я ж казав... а ти не послухалась... от і маємо на небі дірку від бублика - зеро тоєсть: тримай парасолю.
хай автір не ображається - таким чином я нівелюю певний претензійний щем (отруєний?) тексту, який, оминаючи героїню як вода кілок, розливається широким плесом на нас - його довірливих читачів.
вірш вийшов загадково_еклектичний. хоча й про "погоду". стійко про "погоду" - яку робить впродовж усіх 32 рядків його лірична героїня. але, як ми вже всі знаємо, діло кінчається до_щем. вірш лишає післямак чогось недовтіленого... втраченого... якоїсь фатальної помилки - хай і не трагедійної... але як знати.

"І нехай буде так." - констатує автор.

"І нехай буде так." - /вторимо на бекграунді /в такт авторові ми/ - хай! хай емігрує і попробує - чи дійсно там так легко, як марилося ще маленькою.
а ми, твої друзі, читачі тоєсть, завжди з тобою! нам такі еміграції нє к ліцу - ми поспостерігаємо звідси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 14:01:21 ]
СеРж Ко, вав!
Як розпочав ранок? Зеро погода не для сіновалу. Заходь на вогник, коли шо... Маю булку з корицею, каву і коньяк обіцяли підігнати чистого самогону, тож не сумуватимемо :)
Да і ше
Чудовий вірш, якийсь такий сумно-осіннє-настрієвий, але від нього тепло на плюс 22 як мінімум :)
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 16:47:54 ]
...На глаза нахлобучив шляпу,
Дерзкой рыбой, пробившей лед,
Он пойдет, не спеша, по трапу
В отлетающий самолет!

Я стою... Велика ли странность?!
Я привычно машу рукой!
Уезжайте! А я останусь...
(с) Галич
:))