ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.09.30 20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри

Юрко Бужанин
2026.09.30 20:48
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?

В Горова Леся
2026.09.30 15:52
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.

Розгубила осінь бризки перші,

Борис Костиря
2026.09.30 15:17
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.

Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.

Вячеслав Руденко
2026.09.30 13:39
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.

Справжнього змісту момент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки

Тетяна Левицька
2026.09.30 12:07
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Ірина Вовк
2026.09.30 11:21
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол

Юрій Гундарів
2026.09.30 10:17
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!

Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…

Ігор Шоха
2026.09.30 10:00
Пов’язує нас долею одною
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,

Віктор Кучерук
2026.09.30 06:16
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?

хома дідим
2026.09.29 21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над полум'ям, що прагне їх зібрати,
Де кожен подих — мов прощальний клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань давно забутих,
В горіхових смаках віддалених в

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив

Борис Костиря
2026.09.29 14:41
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.

Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Рожко / Вірші

 «еміграція» роду «жіночого»
За прогнозом погоди
сьогодні на небі “зерó”.

На «червоне» і «чорне»
не ставиш з минулого літа,
едельвейсовий сон
в діаманти роси оповито,
хоч обірвані струни - в руках
шансоньє Фігаро.

Твоя біла фата у проваллі –
пташиним крилом,
і гранатовий сік
не одмити дощами довіку.

Вже умовно засуджений
(грав артистично каліку)
мідне листя дерев
вітер Сходу збирає на лом.

Королева на день,
як хотіла маленькою ще,
і лялькù мовчазні
тихо заздрили, вірячи тому,
що в далеких краях
під овації блискави-грому
у святковий бокал
не підсиплють отруєний щем.

І нехай буде так.

У проваллі зникає крило.

Ця гусарська рулетка
у пошуках кращого світу.

Едельвейсовий сон
в діаманти роси оповито.

За прогнозом погоди –
сьогодні на небі “зерò”.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-30 22:02:45
Переглядів сторінки твору 5916
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.29 21:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 22:20:15 ]
о, СеРже! привіт! це я так - емоційно - типу, не втримався:)
пішов читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:00:19 ]
Коли б не знала, що автор-чоловік, безумовно, ставила б на жінку...
а випало зеро. Це значить, що справжній автор уміє перевтілюватися. Йду ловити фату (чи фатум)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:59:43 ]
Образно, модерно, цікаво - не те слово. Вітаю, Серже, і з черговим здобутком. У цьому вірші Ви знову інші, тобто відкрита ще одна грань Вашого таланту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-10-01 11:09:15 ]
моя коротка реца зветься "нєвєста з одним крилом".
друге крило, фату тоєсть, вітер Сходу, разом з ломом листя, пожбурив у провалля /це у кращому випадкові, бо про гірший випадок я навіть і думати боюся/.
взагалі-то, автір знає про героїню щось таке, що нам, пересічним читачам вдається вловити не одразу. та й чи вдається - ми, певно, додумуємо вже зовсім своє. швидше за все, ми векторно проектуємо - від тексту у безмежжя - авторську претензію до ліричної героїні віршу. мовляв, от бачиш чим все кінчилось... а я ж казав... а ти не послухалась... от і маємо на небі дірку від бублика - зеро тоєсть: тримай парасолю.
хай автір не ображається - таким чином я нівелюю певний претензійний щем (отруєний?) тексту, який, оминаючи героїню як вода кілок, розливається широким плесом на нас - його довірливих читачів.
вірш вийшов загадково_еклектичний. хоча й про "погоду". стійко про "погоду" - яку робить впродовж усіх 32 рядків його лірична героїня. але, як ми вже всі знаємо, діло кінчається до_щем. вірш лишає післямак чогось недовтіленого... втраченого... якоїсь фатальної помилки - хай і не трагедійної... але як знати.

"І нехай буде так." - констатує автор.

"І нехай буде так." - /вторимо на бекграунді /в такт авторові ми/ - хай! хай емігрує і попробує - чи дійсно там так легко, як марилося ще маленькою.
а ми, твої друзі, читачі тоєсть, завжди з тобою! нам такі еміграції нє к ліцу - ми поспостерігаємо звідси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 14:01:21 ]
СеРж Ко, вав!
Як розпочав ранок? Зеро погода не для сіновалу. Заходь на вогник, коли шо... Маю булку з корицею, каву і коньяк обіцяли підігнати чистого самогону, тож не сумуватимемо :)
Да і ше
Чудовий вірш, якийсь такий сумно-осіннє-настрієвий, але від нього тепло на плюс 22 як мінімум :)
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 16:47:54 ]
...На глаза нахлобучив шляпу,
Дерзкой рыбой, пробившей лед,
Он пойдет, не спеша, по трапу
В отлетающий самолет!

Я стою... Велика ли странность?!
Я привычно машу рукой!
Уезжайте! А я останусь...
(с) Галич
:))