ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Холодний вересень
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінь в Карпатах
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - з бурштину модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
Доля Щоби Посміяться & Поїзд Щоб Поплакать (Bob Dylan)
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
ВОЇНИ СВІТЛА
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
* * *
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернення
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Погляд твій
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Як київський князь з «берладниками» воював в 1159 році
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
Вересневий каштанопад
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
* * *
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
Стінг співає під бандуру
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Бабах!
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ольга Анна Багінська (1993) / Вірші / Про Україну

 Про Україну
Син іде на батька брат іде на брата
Така у нас країна "велика і багата"
Злоба підлість ненависть і зрада
Які ще там плани має на нас влада
Не знаємо історії забуваєм мову
Віру й ту продали купили собі нову
Душу продали щоб дачу купити
Не ми вибираєм як будемо жити
Не знаємо провди не маємо долі
І рідну матір продамо мимоволі
А що нам до того не ми помирали
Коли козаки свою кров проливали
Коли повстанці гинули в лісах
Не нас замучили в концтаборах
Навіщо нам знати як волю здобули
Яка нам різниця хто ми є хто були
Важливо єдине це гроші і влада
І це не єдина Українська вада...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-02 16:33:27
Переглядів сторінки твору 3719
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.052 / 5.25  (4.542 / 4.89)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.393 / 4.9)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.07.04 12:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 23:38:25 ]
Нічого собі, які збіги: я так писав у 9 класі (ніде не публікував).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 16:49:06 ]
Не поділяю Вашої високості...Привітаємо Ольгу з появою на сайті. І її почуття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 12:24:27 ]
...На багатій ясній землі жили темні люди,
Жили, вбогі, та й не знали, що було, що буде.
Забулися свою мову, прадідівську славу,
Утратили свою віру і свою державу...

Та були такі між ними, що не покорялись,
Що за волю та за правду для людей змагались,
Що кров лили за народ свій та голови клали,
То за те їх самі ж люди ворогами звали...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-03 21:01:34 ]
Гарний вірш, Олю. Щирі почуття у ньому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-05 09:58:13 ]
Чиєї високості? Я тут радію, що в людини думки суголосні з моїми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-05 10:12:23 ]
Конечно, когда народ зомбирован, то когда о себе подумать, превратили страну в феодализм и думаем, что кто-то нам построит лучше... Самим это нужно делать, как говорят начни себя... А сытый голодному не товарищ, а стих крик души...

С улыбкой,

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анна Багінська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-05 14:16:20 ]
Дякую)))
Юрій Сегеда, цей вірш я також написала в 9 класі)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-07 23:23:06 ]
Що мав на увазі М. Брага: "как говорят начни себя..." :) ?


Це прикольно, Ганно-Ольго:) (я про такі збіги). А вірш дитинно щирий і наївно-зворушливо простий (як двері:) ), хоча застаріла поетика й образність, але багато хто з простих читачів скаже: "Молодець, дитинко!"