ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
КІТ НА КНИЖКОВОМУ РОЗВАЛІ
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
Читацький щоденник. Андрій Сем‘янків
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
1980. Кішка Рижка
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
* * *
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
В Переливаннях Вічності
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Не затьмарить ніщо натхненних
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
Відьмача. Піввертання (The Jimi Hendrix Experience)
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Утрата
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
***
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Князь московський Василь Темний
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
1958. Капосний кіт
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мовчати (газель)
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Неоднозначні думки -7
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Жила-була собачка (до 1998)
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Елегія
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тамара Шевченко (1969) / Вірші

 Смородина із маминого саду
В чужім краю смородина росте,
Привезена із маминого саду.
Весна прийшла і знов вона цвіте
Серед хурми, оливи, винограду.

Ми з нею поріднились назавжди
І приросли, та ягідки чорніють...
Хоча на смак солодкі, запашні,
Вони про сад матусин завжди мріють.

Щовечора до неї я іду
Поговорить про радості й печалі.
Моя рідненька, в щастя і біду
Не покидай. Я буду і надалі

Плекать тебе, мов те мале дитя,
Хай пиріжки нахвалюють сусіди.
А ти цвіти у новому саду,
Щоб нас з тобою обминали біди.

Випадково у Інтернеті знайшла переклад цього вірша на болгарську мову. Автор - ZEMEDELEC
Не знаю болгарської, тому не можу оцінити якість перекладу.

Касисът от мамината градина
В чужд край моят касис расте.
Храстче пренесох от мамината градина.
Отново е цъфнал той и пролет дойде.
Посред фурми, маслини, лози го имам.
Свой побратим заминаги в него намирам.
Плодчетата чернеят и корени пуснахме.
Колкото и да сме ароматни ,сладки и вкусни,
без мамината градина умираме.
Привечер при него ще ида
да похортуваме за радостта и за болката.
Мой побратиме в щастие и беда
не ме изоставяй! Ще бъда и надали
и теб ще оплача като малко дете!
Ще хвалят пирожките ми съседи.
А ти ще цъфтиш в новата градина
и двама ни-беди да подминат!




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-10 18:12:48
Переглядів сторінки твору 7803
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.05.15 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-10 18:43:20 ]
Болгарської не знаю теж, але вірш -чудовий.
З повагою, Зоряна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-11 00:13:51 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-10 19:21:25 ]
Дуже гарно.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-11 00:14:29 ]
Спасибі, вже як вийшло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-10 22:08:20 ]
НЕхай обминають Вас біди. Класний вірш ,Пані Тамаро. УДАЧІ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-11 00:15:18 ]
Біди мене, чи я їх :)
І Вам усього найкращого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-10 23:02:02 ]
Тамарочко, файний віршик Ви виклали, однак ще можна було б попрацювати над його красою.
1. Рими назавжди - запашні, дитя - саду :(
2. У рядках
Із нею поріднились назавжди
І приросли, та ягідки чорніють...- хто з нею поріднився, хто(і чого) приріс - це абсолютно незрозуміло, дивлячись на попередні рядки. Крім того тут невдало вжите ТА перед чорніють, бо вони (ягідки)в смородини повинні чорніти в нормі ніби, а виходить по тексту, ніби від хвороби якоїсь.
3. А ти цвіти у новому саду,
Щоб нас з тобою обминали біди. - тут якщо мова йде про Вас із кущем смородини, то незрозуміло, чому йому треба цвісти для того, аби його біди обминали. А якщо мова про Вас і ще якусь близьку Вам людину, то про це у попередніх рядках ні гу-гу. :)
Пробачте, якщо дістав Вас занудними заувагами, але вірш того вартий, аби почитати!
Щиро - Нечуйвітер.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-11 00:18:02 ]
Ні, ні, немає чого вибачатися. Давно був вірш написаний, а сьогодні його переробляла, працювала над формою,а втратила зміст... Зараз іще перегляну.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-08 00:03:55 ]
Чудовий вірш, що б там не говорили любі друзі професіонали. Я собі в таких випадках кажу, і на сонці бувають плями. Критика річ прекрасна, вона дає змогу рости, та деколи так не хочеться жодного слова переробляти. Вам це знайоме? Болгарської не знаю професійно, але шосте чуття підказує, що перекладено гарно. Принаймні зміст вірша переданий, а далі - діло творчості і вільного перекладу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-08 11:24:19 ]
Дякую, Галино. Звичайно, такий коментар подобається більше, ніж критика. :) Ви маєте рацію, іноді важко виправити те, що було написано, бо тоді усе міняється. Тому виправляю те, у чому є потреба.
Дякую ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-08 21:40:38 ]
Власне, іноді одне слово може бути замінене нібито більш вдалим з точки зору поетичних правил, але суть моменту викривляється для автора. Інші люди того і не помітять, можливо, вони просто читають. А ти це слово могла витерпіти, виносити. А тобі кажуть, занеси ту калічку в дитбудинок і візьми собі оце здоровеньке дитя. ...працювала над формою,а втратила зміст... Оце так іноді довиправляєшся.