ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-14 11:11:04
Переглядів сторінки твору 7868
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.070 / 5.5  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.07.12 10:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 11:53:04 ]
Дуже проникливий твір... І в моє вікно все частіше заглядає дитинство, спогади накочують теплою хвилею ( бо навіть щось не дуже позитивне, якщо воно приходить дитячим спомином, здається надзвичайним). Дай Вам Бог, пане Ярославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:44:28 ]
Хай і Вам дитинство стукає у віконце час від часу... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 12:13:02 ]
Хотів задати питання на ПМ, і ось ці рядки:
То вони додолу раптом опадають,
То, немов на крилах, тягнуться вгору
наче дають можливість Вас запитати. Так може і краще запитати Вас ніж когось іншого.
Нещодавно(!) в російській мові пройшов перегляд (чи називайте як хочете) деяких слів на рахунок наголосу. Слів, на які раніше наголос можна було ставити так, а не інакше. Російські академічні корифеї "пришли в ужас". Але факт залишився фактом. А Ви як гадаєте в українській мові можливий подібний сценарій чи якщо можна назвати подальший розвиток мови в такому ключі? Я не від просто побалакати питаю. За Вашу думку вдячний зарання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:52:07 ]
Олександре, якщо направду, то не слідкую я за новинками правопису, лише періодично натрапляю на них, як от СВЯЩЕНИК (з одним Н, або пів`яблука).
Бо користуюсь я знаннями, що отримав їх у середній школі понад 25 літ тому (правда вчився я добре :).
Якщо Вас цікавить моя думка про саму можливість таких змін, то тут я скоріше консерватор, хоча добре розумію - вони неминучі.
Що ж до конкретного випадку зі словом вгОру, то тут я несвідомо його вжив, просто в місцині, де я виріс - так його вимовляють. Буду правити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 14:13:45 ]
Аж захотілося зі "сльоти" у дитинство. Вітаю! (Але політ з флєшкою не відміняється)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:54:43 ]
Йой, як то э файно, жи можна хоть леда польотати з побратимом ы флэшков, Біг`ме!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 14:53:58 ]
Таке гарне переплітання думок і образів, кожний рядочок для мене чимось несподіваний. Ще й дитинство так гарно притюпало накінець... Дякую за особливі хвилини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:57:28 ]
Привіт, Олесю! Хай і Ваші крила не стомлюються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 15:44:46 ]
Добре, що не ВІДквітли мрії у душі давно... Ніжно, чуттєво, дуже гарно.
Щодо «вгору» - в мене теж питання: випадково чи спеціально (діалектне, забуте класичне?)..
Сивими ключами від`ячала осінь - аж проситься-проситься на музику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:56:27 ]
От і я думаю, Тамарочко, що пора писати з того вірша пісню, у мене навіть мелодія вже є. Спасибі. От лише приспів ще тра забамбурити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 22:00:54 ]
Тоді сядемо й заспіваємо. Я на баяні підіграю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 16:04:05 ]
Гарний твір, теплий, трішки ностальгійний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:58:36 ]
Було тепло і ностальгійно, а теперика ще й Зоряно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 09:33:39 ]
Так, зміни неминучі.
А вгорУ може не варто правити? Так говорять і в моїй місцині, правда все рідше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 14:34:15 ]
Як нетутешній (он навіть дехто Львова мені не хоче віддавати;)) кину свого п"ятака. Я б поправив, бо в житті не чув такого наголосу і перша думка булащось на кшталт: "що за ..."
При тому що загалом вірш нстільки душевний, що аж йой.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 15:47:48 ]
...бач, холод вже набрид й тому хто "прагне Світла", і так рано він згадав про зиму...
... хоча й так гарно...
грубка і дитинство звісно гріють,
та не втрачаймо, друзі, мрію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 08:02:00 ]
Дякую, Світланцю. Мрії мої РОЗКВІТЛИ, вони не втрачені :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-21 13:35:04 ]
Та, буває часом, чую ніжні кроки –
То дитинство стука у моє вікно…

ці рядки такі гарні. ностальгійно. осінньо. передзимово. як воно у вас тепер? вже два дні щось не йдете мені з голови, ото вирішила зайти на сторіночку почитати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 08:03:43 ]
То не випадково, Уляночко.
Я також час від часу анонімно підглядаю твою прозу в Хайвеї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 20:28:57 ]
так, нічого випадковістю не буває:)
тішусь, що хоч іноді згадуєте мене, бо я про вас теж не забуваю:))