ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *
Він був не те що птах чи вільний вітер,
Самотньо жив у затишку небес.
Її манили самоцвіти світу,
А Він хотів здійняти Їй зорю.

Легендою по місячній стежині
Пройти удвох. Легендою удвох.
З надією, що за якимось кроком
Відважаться на відчайдушний крок

Й опиняться нарешті за межею
По той бік світу буднів, по той бік,
Де все не так…
...Вона не зрозуміла,
А Він Її залишив у собі...

2002р.




Найвища оцінка ккк ох 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юлія Зотова 4.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-16 09:26:23
Переглядів сторінки твору 4044
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.685 / 5.17  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 09:39:48 ]
Дуже сподобалося :)) В короткому творі сконцентрувалася така потужність несприйнятого почуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 10:22:25 ]
Дуже вдячний за порозуміння, Михайле (той стан душі можна хіба що зрозуміти). Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 09:42:55 ]
Ігоре!
Дивна побудова вірша. Так і не зрозуміло: білий він чи римований. Інколи рима пробивається (до речі, непогана рима), і тому це збиває.
Ще одне: здійняти зорю... це вже, здається, було, і не раз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 10:35:23 ]
Приивіт, Юлія! "Дивна побудоа"? Та яка ж вона може бути у Міфа? То все свідомо. Ой раніше наслухався я того від місцевих критиків. Не люблю тих поличок і обмежень у мистецтві. А стосовно зорі, то ще й скільки раз "було". Що поробиш, якщо мій герой захотів утнути саме такий подвиг? Щиро вдячний за теплий відгук. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 09:44:22 ]
Віє сумом, розчаруванням. Добре, що це з минулого.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 11:40:48 ]
Привіт, Сашуня! То окрема тема, певно така вже наша проза жиитєва. Дуже радий, що завітали. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 09:51:43 ]
Так сумно, і знову ніхно не наважився зробити перший крок.
Кохання скінчилось, так і непочавшись.
Він - літав, а вона загрузла ногами у буденність, сірість і Систему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 11:45:42 ]
Та, раддше, то "трагедія одинокості удвох", особливо у митців. Хоча од "Легенди удвох" на щастя не відмовився. Дуже радий, що завітали. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 10:22:11 ]
"ВысАкосный год" - ніколи не любила цей гурт, і той хіт на який троха схожа схема цьго віршу (пАпса).
Ця річ мені здається поруч з іншими твоїми просто... не досконалою, техніка - збиває з ритму, тема відносин серіальна - заюзана битовухою.Лірична героїня дратує, ось головна причина - лірична героїня мене ду-уже дратує.
Може я ревную? :)))))))
Якщо тобі чесна позиція не подобається, я можу мило розливати патоку компліментів, і просто ігнорувати такі вірші як цей, але тоді чи будеш ти вірити, у щирість цих компліментів?
Я чесна з тими кого люблю, тому не ображайся
Цілую ніжно
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 11:55:16 ]
Привіт, Юля! Дякую за теплий відгук. Та нормальна вона героїня. Вишукана прагматична леді (синтезований образ, до речі), а як інакше? Тому, певно, герой і мріє про "Легенду". Якщо вже бути ПОЕТОМ у нашому світі - життєвий подвиг (тільки не треба цинізму, бо воно таки так), то розділяти своє життя з ПОЕТОМ ... Хоча, знаєш, "місячні стежини" таки є, і "удвох" там...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 12:11:21 ]
Тож кажу надумана ваша історія і герої надумані - серіал примітивний.
Он ее любил, а она любила БРИЛИА-А-А-А-А-ТЫ
І ще
Милион, милион, миллион
А почему не зелены-ы-ы-ых?
Чоловіків поетів я не лише у віртуалі зустрічала. Поети за таким навіть і синтезованим непотребом не волочаться, або синтез не вдався, або мені попався новий різновид поета в образі цього ліричного героя... екзмпляр банальний, треба сакзати.
Ігоре це не ти (тупцяю ніжкою) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 11:45:29 ]
Таке щире романтичне непорозуміння. Жаль... Їх... А поезія дуже гарна! 5.5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 12:05:57 ]
Привіт, Олесю! От, як завше, на душі теплішає від Ваших слів. Щииииро вдячний, що завітали, Вітаю!!!