ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,

Віктор Кучерук
2025.09.28 12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *
Він був не те що птах чи вільний вітер,
Самотньо жив у затишку небес.
Її манили самоцвіти світу,
А Він хотів здійняти Їй зорю.

Легендою по місячній стежині
Пройти удвох. Легендою удвох.
З надією, що за якимось кроком
Відважаться на відчайдушний крок

Й опиняться нарешті за межею
По той бік світу буднів, по той бік,
Де все не так…
...Вона не зрозуміла,
А Він Її залишив у собі...

2002р.




Найвища оцінка ккк ох 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юлія Зотова 4.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-16 09:26:23
Переглядів сторінки твору 3806
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.685 / 5.17  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 09:39:48 ]
Дуже сподобалося :)) В короткому творі сконцентрувалася така потужність несприйнятого почуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 10:22:25 ]
Дуже вдячний за порозуміння, Михайле (той стан душі можна хіба що зрозуміти). Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 09:42:55 ]
Ігоре!
Дивна побудова вірша. Так і не зрозуміло: білий він чи римований. Інколи рима пробивається (до речі, непогана рима), і тому це збиває.
Ще одне: здійняти зорю... це вже, здається, було, і не раз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 10:35:23 ]
Приивіт, Юлія! "Дивна побудоа"? Та яка ж вона може бути у Міфа? То все свідомо. Ой раніше наслухався я того від місцевих критиків. Не люблю тих поличок і обмежень у мистецтві. А стосовно зорі, то ще й скільки раз "було". Що поробиш, якщо мій герой захотів утнути саме такий подвиг? Щиро вдячний за теплий відгук. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 09:44:22 ]
Віє сумом, розчаруванням. Добре, що це з минулого.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 11:40:48 ]
Привіт, Сашуня! То окрема тема, певно така вже наша проза жиитєва. Дуже радий, що завітали. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 09:51:43 ]
Так сумно, і знову ніхно не наважився зробити перший крок.
Кохання скінчилось, так і непочавшись.
Він - літав, а вона загрузла ногами у буденність, сірість і Систему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 11:45:42 ]
Та, раддше, то "трагедія одинокості удвох", особливо у митців. Хоча од "Легенди удвох" на щастя не відмовився. Дуже радий, що завітали. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 10:22:11 ]
"ВысАкосный год" - ніколи не любила цей гурт, і той хіт на який троха схожа схема цьго віршу (пАпса).
Ця річ мені здається поруч з іншими твоїми просто... не досконалою, техніка - збиває з ритму, тема відносин серіальна - заюзана битовухою.Лірична героїня дратує, ось головна причина - лірична героїня мене ду-уже дратує.
Може я ревную? :)))))))
Якщо тобі чесна позиція не подобається, я можу мило розливати патоку компліментів, і просто ігнорувати такі вірші як цей, але тоді чи будеш ти вірити, у щирість цих компліментів?
Я чесна з тими кого люблю, тому не ображайся
Цілую ніжно
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 11:55:16 ]
Привіт, Юля! Дякую за теплий відгук. Та нормальна вона героїня. Вишукана прагматична леді (синтезований образ, до речі), а як інакше? Тому, певно, герой і мріє про "Легенду". Якщо вже бути ПОЕТОМ у нашому світі - життєвий подвиг (тільки не треба цинізму, бо воно таки так), то розділяти своє життя з ПОЕТОМ ... Хоча, знаєш, "місячні стежини" таки є, і "удвох" там...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 12:11:21 ]
Тож кажу надумана ваша історія і герої надумані - серіал примітивний.
Он ее любил, а она любила БРИЛИА-А-А-А-А-ТЫ
І ще
Милион, милион, миллион
А почему не зелены-ы-ы-ых?
Чоловіків поетів я не лише у віртуалі зустрічала. Поети за таким навіть і синтезованим непотребом не волочаться, або синтез не вдався, або мені попався новий різновид поета в образі цього ліричного героя... екзмпляр банальний, треба сакзати.
Ігоре це не ти (тупцяю ніжкою) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 11:45:29 ]
Таке щире романтичне непорозуміння. Жаль... Їх... А поезія дуже гарна! 5.5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 12:05:57 ]
Привіт, Олесю! От, як завше, на душі теплішає від Ваших слів. Щииииро вдячний, що завітали, Вітаю!!!