ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Магадара Світозар (1983) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-18 02:20:07
Переглядів сторінки твору 12888
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.105 / 5.65  (4.972 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.182 / 5.75  (4.898 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 16:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 02:43:55 ]
лірично, щемко читається. перше враження: саме такою авторку я давно не чула... а сказати якою ж саме - зась :( усі емоції-образи ніби на дні осіннього ставка: і кричать до тебе твоїм же голосом, і зрозумілі геть усі, і живі, проглядають, поблискують крізь крижану воду, а руку запустиш (вловити!) - не витримаєш, забереш одразу,
і стоїш, дмухаєш на пальці.
холодно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 09:23:58 ]
"В дивнім польоті яблука падають серцем розбитим"...
найбільше вразили ці слова.
Вірш дуже цілісний і багатошаровий,
а чому змій паперовий у грудях? біль, який хтось смикає за ниточку, уражує? біль, який мусить бути озвученим? прагнення польоту виливається у поезію?
а, мабуть, усе не так:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 10:46:31 ]
Ніко, саме такою авторку я теж давно не чула. :)
Дякую, що ти є!

Василинко, це щось на зразок "випустити пар". :) Але, звісно, усе так, як прочитав кожен для себе сам.
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 10:48:57 ]
Дуже гарна поезія.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 12:51:38 ]
У саду, де є суд і осад, змій паперовий - не спокусник, а вірш. І цей вірш, як на мене, - значно більше, ніж спокуса, ніж яблуко... Це справді - вишита доля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 15:12:41 ]
Чудово, Магадаро, такий тугий жмут емоцій - видно, що ледве втримується в руці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 15:31:54 ]
Дорога Магадаро,
основа і справді чудова, у сенсі - задум, але мене тривожать і очевидні, досить серйозні проблеми.
Шановні колеги, які до мене вже висловилися, думаю теж вам про це написали.
Напишу і я, окремим мейлом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 19:44:12 ]
Спасибі всім, хто не лишився байдужим!
Любі мої дівчата, хто ж як не Ви зрозумієте жінку краще? Дякую, що ви є! :)

РМ, дякую за спроби розуміння, але Ви все вивернули під себе. :) З Вашим текстом у мене серйозні проблеми, бо я його не сприймаю цілісно. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 20:06:49 ]
Даро, здається, РМ більше не сприйняла оцінку Ніки, як це стає вже звичним останнім часом :) Шкода, що РМ не звертає уваги на дійсно серйозні проблеми, але, сподіваюсь, це мине, як і міжсезоння.

А вірш - справжній, і почуття - справжні, і слова ти знайшла справжні, не фальшиві. Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:52:58 ]
Чого ж так, ЧЖ?
Ви б краще запитали, аніж таке говорити.

Та можливо саме у вас міжсезоння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 21:04:50 ]
Про що запитали, Володимире? А говорю - те, що бачу. Даруйте за відвертість. Щодо міжсезоння, воно для всіх, у цьому Ви праві. Сподіваюсь, ми його переможемо, а не воно нас.
ПС. Особливо дякую за коректність Вашої, Володю, відповіді. Зауважте, я сказала, що це мине, як міжсезоння. Але кожний бачить те, що хоче побачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 21:28:06 ]
А бачу я те, що у деяких авторів (теж R2)
http://maysterni.com/publication.php?id=38623
http://maysterni.com/user.php?id=2945
Ви не помічаєте ані збігів приголосних, ані римових "слабин", ані інших недоречностей. До чого б це?
Мені зрозумілі Ваші мотиви, Володю. Але, нмсд, вони скоріше шкодять, ніж приносять користь. Бо порушують баланс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 23:01:00 ]
Якщо виникають якісь питання щодо композицій на інших сторінках, то їх і логічно вирішувати на відповідних сторінках, а не кидати натяки. :(

На цій ж бо сторінці я зауважив ряд напружених, як на мене, місць, які можна було, щонайменше, спробувати дослідити. Натомість маємо дещо інше.

Успіхів! Так тримати і далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 23:09:41 ]
Як скажете: на відповідних, то на відповідних. І це не "пустопорожні натяки".І Ви це чудово розумієте. Сподіваюсь.

І Вам душевного спокою і усіляких ґараздів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:10:08 ]
:)
Рада тобі...
Та мине це міжсезоння... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:42:14 ]
Будь-ласка, СМ, тоді оголошу свої дуже скромні спроби розуміння - куди ж бо нам, чоловікам. :)

Як на мене, можна звернути увагу на те, що для вибраної вами глибоко ліричної композиції напевно найкраще було би подати перший рядок м'якше і, як всі інші перші рядки композиції, 15 складовим - бо так у вас ніби інша тривалість внутрішніх пауз, та й милозвучність не оптимальна?
"Ти мені – сад, ти мені – суд, ти мені – осад."
Напевно з огляду на милозвучність можна звернути увагу і на :
"схлипує стиха"
"(В д)ивні(м п)ольоті"
"серце(м р)озбитим"
"візьми мене міцно"
"тіло(м, м)узика"

Рядок "Тільки от чорним – більше ніколи, більше ніколи…" якось не типово для композиції завис без рими? Можливо з "долі"-"ніколи" було би трохи краще...
Та й римування "зрештою віршем"-"злизує тишу" теж ніби можна ближче до "віршу" - "тишу"?

І над закінченням - два останні рядки - можна було би ще над ними подумати, знову ж таки, суто як на мене, бо "злизує тишу" (будучи віршем) якось не зовсім ніби оптимально?

Та й "ліг на подушку, де ти дрімаєш" - можна сприйняти і ніби хтось дрімає не на ліжку-дивані,а повністю розмістившись на подушці, як кіт-муркіт, а біля нього ось і паперовий змій віршем приліг.

Власне це я мав на увазі.

Та якщо ви вже говорите про мій текст, про який я (у приватному листі до вас) відразу зауважив, що це лише думки на тему, то можу привести і його тут, додумавши до більш-менш цілісного стану.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:05:48 ]
РМ,
це вже було зайвим. Мені доводиться двічі товкти воду в ступі - даруйте. :(
Якщо технічно ще можна дещо прийняти, то от до змісту не чіпляйтеся, бо він не Ваш. Але те, що Ви запропонували я не можу осягнути в тому діапазоні, в якому звучу я...
Про рими... Не вилизуйте... Це вже минуле. Співзвуччя наголошеного складу є... Напівнатяк на риму - от що приносить насолоду від звучання... для мене. От тому і такі вірші.
Вірш написаний на папері, який спочатку накипів у душі з образи, а потім вирвався на волю з полегшенням і прощенням. Вірш на папері, з якого складено паперового змія запросто лягає на подушку, де спить коханий... Бо коханий... Бо біль минув... І тепер хочеться його розбудити... після напруги неспілкування. Ой, що ж там далі буде... :))))
Отакої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:21:44 ]
На подушку, де спить коханий???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:30:43 ]
Ну, типу дрімає... Не в тому суть... :))) Бо, може, він тільки прикидається - хто його знає? - вимір домислів і фантазій. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-15 11:38:52 ]
цікаво... особливо чітко виписаний перший катрен. На нього й головна увага припадає. У другому чогось бракне, хоч і чорні нитки згадані і сум. Технічно чогось бракне. Третій катрен вималюваний рівніше. Такий задум авторки? Яблука летіли долі.... яблука летіли Долі...
;)