ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Сила світанку
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Негода
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
* 128 *
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Українська народа пісня
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 10)
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
* * *
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Фонтан Салмакіс (Genesis)
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
Крим
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Полон лісів
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Зіник (1980) / Вірші

 „СУМБУРНІ РОЗДУМИ ДОРÓГОЮ ДОДОМУ”
Образ твору День закінчився робочий, та додому йти не хочу…
Сіро, мокро, дощ іде, з транспорту лиш «двійка» йде.
Я крадусь неначе кішка, хвилин двадцять йтиму пішки,
Ще зайду в бібліотеку, почитать візьму «Гобсека»…
Попросила дощ:
- Не йди, он скільки кругом води!
Дощ мене послухав, стих і … перетворився в сніг.
Сніг пішов такий лапатий! Ну скоріше б вже до хати!
Осінь, жовтень надворі, чому сніг о цій порі?!
Лиш подумала про це, знову дощ січе в лице…
Снігодощ та дощесніг, підганяв мене як міг.
Що ж, я швидкості додала і сусіда наздогнала.
Йшов сусід собі поволі, мокрий весь, без парасолі.
- Добрий вечір.
- Добрий й вам.
- Я вам парасолю дам.
Та сусід всміхнувсь про себе:
- Парасолі вже не треба…
Йшли, калюжі обминали, про погоду розмовляли…
Кілька теплих, добрих слів - на прощання. Мов зігрів!
…Йду вже радісна, поволі. Заважка, щось, парасоля.
Зупинюся на хвилинку. Світло рідного будинку
Ллється з вікон. Там п’ють чай… Мамо, дочку зустрічай!
Сніг струшу із парасолі і пірну в під’їзд поволі…

15.10.2009


P.S.: із громадського транспорту, крім «двійки», у нас по місту ще «ходять» «пішкаруси»)(




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-20 22:04:24
Переглядів сторінки твору 7324
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.690 / 5  (4.237 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 3.690 / 5  (4.237 / 5.06)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.670
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.05.05 09:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 22:33:50 ]
Як приємно отак повернутися з теплом у серці до теплого дому :)
Зігріли Ви нинька нас усіх, Оксанцю.
От тільки сусіда даремно відпустили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 23:52:38 ]
А більше Вам нічого сказати автору, Ярославе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 23:00:02 ]
Оксано, якось так вийшло, що цей Ваш текст Ви вже постили. при тому зовсім нещодавно. можливо на те є вагомі причини, але повірте (поривається вкотре рвати на грудях тєльняжку), читач на ПМі пильний і чуйний. він практично одразу знаходить і розпізнає "свого" автора. тому зайвої потреби у перепощенні просто немає. ба, навіть якщо Ви ненароком - ну, з ким не буває - видалили свій текст, наступного разу його можна пускати поза анонсуванням на головній, аби під час чергового перепосту довірливий і наївний читач, сам того не помітивши, бува не вивчив текст напам*ять!
хай краще свої пише, а не чужі декламує :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-21 09:28:29 ]
Чорнявко, Ви ж знаєте, що у такого прискіпливого доктора, як я, - завжди є що сказати авторові. :)
Але дозвольте мені самому вирішувати, коли і що говорити, домовились?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-21 13:35:44 ]
Звісно, дохторе, домовились :) Було б здорово, якби всі самі вирішували, кому і що говорити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Зіник (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-21 10:34:50 ]
Дякую, що відвідали мою сторінку )!

Ніко, так, дійсно я публікувала цей вірш 15.10. біля 24.00 год., а перечитавши, вирішила знищити, оскільки вірш мені видався надто „сирий”. Переглядів твору було 6. Перепрошую, що Вам прийшлось перечитувати його ще раз. Я не так часто публікуюсь у ПМ, можливо, зробила щось не так, ще раз перепрошую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 00:25:26 ]
що Ви, навіщо ж вибачатись. робота над удосконаленнм тексту - першочергова і надважлива!
тому - успіху і тільки успіху Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Зіник (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-21 10:42:19 ]
24.00 год. - читати 00.00 год. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 00:26:38 ]
єсть, 24:00 читати як 00:00! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Зіник (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 10:16:20 ]
Дякую! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:34:45 ]
Цей твір непоганий, задушевний.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Зіник (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 14:21:09 ]
Душевна дяка Вам, пане Іване.