Терміново!!!
Розшукується щастя! Хто знайде, приносьте!

Яка винагорода? Обіцяю поділитися… Чим? Як чим? Щастям! Ну, звичайно, в подвійному розмірі.

Ой, здається, щойно промайнуло!!! Я вловила його в погляді закоханої пари! Воно було таким справжнім та безмежним, що і я його відчула, хоча воно мене не стосувалося.

Яке воно, Щастя? Та, напевно у кожного своє…

Як вимірюється? Та, по-різному: миттєвостями, моментами, частинками, хвилинами, навіть роками…

Де його шукати? Воно повсюди. Лише потрібно розгледіти. Досить часто ми його не помічаємо, просто проходимо повз.
Я зустрічала його осінньої погожої днини в залитому сонцем парку, я знаходила його в погляді таких рідних закоханих очей, я відчувала його займаючись малярством, читала у продиктованих моєю Музою віршованих рядках, воно часто сидить поруч за нашим родинним столом та надає теплоти нашим нехитрим розмовам, воно ходить за мною на зустрічі з друзями, воно ховається в кутиках уст усміхненої малечі, воно пахне першим поцілунком та подарованими квітами, ароматною кавою та бабусиними пиріжками…

Як його придбати? Воно не продається. Його можна лише вловити, відчути, принести, подарувати, а також побажати.
Щастя може принести гроші, а от гроші щастя? Не знаю…
Хочеться вірити, що існує така закономірність: чим більше щастя ти приносиш іншим, тим більше отримуєш взамін…

Я була щасливою, коли писала ці рядки. А Щастя стояло поруч та мені всміхалося…


серпень 2010 року