ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші / Країнами світу

 ***
Образ твору Де в ріках струменіє молоко,
Земля у папороті і ліани низько,
На пальмі по цей день під холодком
Висить цивілізації колиска.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-22 15:40:56
Переглядів сторінки твору 4750
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.361 / 5.5  (4.934 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 15:57:58 ]
Ух, як несподівано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 16:16:16 ]
Віталію, мені дуже приємно, що змогла вас вразити. Не розумію чому, але якось підсвідомо приміряю до себе оті ваші "болотисті очі", намагаюсь довести, що "мілких" жінок не буває. То ж залишаємось один для одного несподіваними!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 16:20:50 ]
Ні в якому разі! Забороняю таку примірку! У Ваших, Олено, очах тільки й тонути, як і у віршах! А "мілкі" вони, на жаль, бувають - і жіночі, і чоловічі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 16:35:30 ]
Віталію, так приємно, навіть не знаю що й говорити після таких компліментів. Краще промовчу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 15:59:39 ]
Ти , Олено, десь недавно, мабуть, з відпочинку приїхала?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 16:09:13 ]
Нєа, мрію, мріююююю... Хоча, мрії інколи і не здійснюються... Тоді це мета - подорожувати. Тань, зустрінемося в Індії, а може в Саудівській Аравії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 16:20:33 ]
Я мрію тільки про Францію, де, до речі, була. Ліпше ти приходь до моєї мрії!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 16:24:17 ]
Домовились! Завтра. Під Ейфелевою Вежею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 00:19:05 ]
Дуже і дуже! Несподівано і влучно. На пальмі - цивілізації колиска. Колиска страшного монстра,
який на 90 відсотків зруйнував природу на планеті.
А природа - це середовище, де поетам найкраще пишуться вірші.
Щоб вона розбилась, та колиска! А Вашої поезії колиска хай висить і народить такого еко-воїна, який переможе того монстра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 13:18:45 ]
Я впевнена, що людство схаменеться, кожен відмовиться від звичних благ заради життя... Тільки не було б запізно, тільки б не добралися до колиски.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-23 08:05:21 ]
Ви знаєте, пані Олено... читав нещодавно книгу Персі Фоссета "Незакінчена подорож" про його експедиції на початку ХХ ст. в район Болівії і витоків Амазонки. Там він описував непоодинокі випадки, коли білі європейці з радістю йшли в джунглі, жили там разом з індіанцями (добровільно) і відмовлялися від благ "цивілізації", представники якої вбивали дітей індіанців та підтримували рабство в цьому районі аж до 1930-30 р.р.
Підтримую думку пана Ярослава про монстра. Але у вас такий ніжний, "домашній" образ колиски, котрий не може не "підкупити" :))) Дуже гарно вийшло і оригінально. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 13:32:42 ]
Та колиска далеко, але ж до неї постійно наближаються варварськими шляхами, як у кліпі М.Джексона на "Пісню Землі". Тут, мабуть, теж той випадок, коли починати потрібно з себе, і якщо отримуване благо несе заргозу для планети, то просто відмовитись від нього. Та чи зможемо?
Дяку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 21:18:04 ]
Казкарка!
Тобі треба підручник історії дітям написати - у віршах та образах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-02-24 15:01:34 ]
Дякую, Іро. У мене семирічна донька вже мріє Японією, Єгиптом, Індією, розкопками, скарбами, муміями... Моя школа! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-31 11:25:56 ]
як коротко про головне! і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 13:18:34 ]
І справді, рідненька, колиска - це головне. Дякую, що помітила!