ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди авторів/користувачів):

Володимир Тимчук
2010.02.24

Світлана Майя Залізняк
2009.11.23

Ярослав Нечуйвітер
2007.02.07

Редакція Майстерень
2006.12.10

Ігор Павлюк
2006.09.28

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Огляди авторів/користувачів

 Акції на форумі
Жорж Дикий : Під керівництвом ресурсу розуміємо адміністрацію та редакцію. З ними на цій сторінці і розмовляємо.

Що робиться у нашому світі
  • Чути гуркіт гармат і безладну стрілянину, фронт бойових дій все далі віддаляється від істини, і від нас з вами.
    Всі, хто бажає долучитися до воєнних дій супроти нашого ресурсу і його керівництва, долучайтесь до проекта започаткованого ВКВ - Володимиром Вакуленком http://www.ukrcenter.com/forum/message.asp?message_id=71317#71317 на "Українському Форумі", там вас очікують і знані поети (наші переможці різних років) Василь Терещук (Мефодій), Ірина Новіцька (dementyeva), Дана Рудик (ardea)... Ми сподіваємось, що УкрЦентр всіма силами підтримає їх починання.
    Просимо наших авторів та читачів не виступати на наш захист на сторінках "Укрцентру", брудні плями на тілі - це тільки проблеми "Укрцентру" і нічиї більше.
    Зі свого боку адміністрація "Майстерень" і далі протистоятиме войовничо налаштованій сірості одних і зловмисності інших.
    Поезія понад усе.
    Розробник і керівник "Майстерень" - В.Ляшкевич
    ___________________________________________________________

  • Див. також "Про стосунки із Львівською владою, або чому наші конкурси невдовзі припиняться"
    _______________________
    Актуальні коментарі:
    _______________________

  • Що то за акції на форумі "Укрцентру"? Що за спам у нас?

    Жорж Дикий : Отже, що робиться сьогодні на сайті? Одні кажуть революція, інші "припиніть цей дурдом", ще інші - "скоро закінчиться модернізація".

    В.Л.: Жорже, якщо говорити про фундаментальні речі, то ми завершили наш черговий конкурс, оголосили імена наших нових лауреатів. Це Наталя Білецька, Лариса Вировець, Тетяна Мельник, Сергій Татчин. Не дивлячись на сезон відпусток, троє з них вже виказали свою згоду приняти запропоноване нами Лауреатство. Це головне.

    Жорж Дикий : Так, так, ще раз вітаємо! Але якийсь шум стоїть на сайті і довкола нього, з якого приводу?

    В.Л.: З Нового 2006 року "Самвидав Поетичних Майстерень" працює у піддослідному режимі. Близько 70 суттєвих вдосконалень незабаром фундаментально модернізують сайтове життя в кращу сторону. Це технічний фактор. Є ще людський. До нас записалося багато авторів і поціновувачів поезії, навіть не дивлячись на строгі попередження щодо особливості правил тутешнього сайтового існування. Є автори, які не хочуть дослухатись до цих, наших правил, ми їх попереджаємо про порушення, а далі розлучаємось.

    Жорж Дикий : Тимчасово чи назавжди розлучаємось?

    В.Л.: Із природженими революціонерами і анархістами - назавжди, з іншими тимчасово. Революціонерів та анархістів сьогодні у нас, схоже, тільки двоє, - Ірина Новіцька та Володимир Вакуленко. Вони хочуть необмеженої свободи на наших сторінках, вони активно публічно протидіють ідеології, закладеній у розвиток ресурсу, вони не знають іншої форми спілкування, окрім постійних публічних образ адміністрації та частини редакції, - така поведінка не припустима - не подобається щось, звертайся до адміністрації мейлом, намагайся спокійно організувати громадське обговорення, але знову ж таки, у максимально коректній формі. Хочу Жорже привести аналогію - у вас є власний будинок, це ваш будинок, і все у ньому зроблено вами. Ви запрошуєте гостей, будинок достатньо великий і гості тут можуть бувати коли завгодно, можуть займати кімнати для відповідного перебування. Але одного разу ви помічаєте, що дехто із гостей хуліганить, лається, ламає меблі, переплановує щось у загальних кімнатах, збирається зносити деякі стіни, при чому всіляко сварить вас і вимагає віддати ваш дім народу, кращим представником якого є саме він (вони). Що ви робите з такими?

    Жорж Дикий : За вухо і геть. Інші ж, звані мною, коректні "гості" мають механізм вирішення проблем, і де він (окрім мейлування)?

    В.Л.: На сторінці домовленостей редакції та адміністрації http://www.ukrart.lviv.ua/redaktoru.html. Ці "інституції" будуть вирішувати всі проблеми.

    Жорж Дикий : Подивимося. як це спрацює. Але повертаюся до "скандалу", тобто до Ірини Новіцької, я так розумію, що її стаття "Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії..." свідчить про те, що Ірина Новіцька ображена на нас за її невизнання серед інших достойників?

    В.Л.: Щоби відповісти на це питання потрібно подивитися, яким чином Ірина Новіцька публікувалася, і, по-друге, торнутися теми її "роботи оглядачем" на нашому сайті. Але скажу, що я прикро вражений її поведінкою, не розумію її, і не бачу можливості для будь-яких подальших контактів з нею.
    Отож, зареєстрована в "Майстернях" на самвидаві -
    04.02.2006 року "Іриною Дементьєвою"
    20.02.2006 року "Іриною Новіцькою",
    09.03.2006 року "Волею Любою"
    Від цих трьох авторів (таке творче існування абсолютно нормальне і в, більшості випадків, корисне) перша заявка на участь в конкурсі "Майстерень" прийшла тільки від "Ірини Новіцької" 2006-07-18 20:25:17 , тобто після того, як склад лауреатів вже визначився (конкурс офіційно закінчився першим півріччям 2006 року).
    Так, редакція практикує пошук лауреатів і серед тих, хто не зазначає своєї участі в конкурсі "Майстерень", але це вже далеко не обов'язковий розгляд кандидатур і тут потрібно зважати на багато різних тонкощів.
    Про тонкощі. За для прочитання і більш-менш об'єктивного оцінювання усіх авторів на сайті у перші місяці його самвидав -життя, особисто мною (В.Л.) була запрошена Ірина Новіцька, - колишній переможець, а також випускниця філфаку Універу. Про жодний контракт, чи оплату праці не йшлося. А тільки про одне, про компенсацію її затрат при перебуванні в Інтернеті задля оцінювання наших авторів. Фактично співпраця тривала до середини липня 2006 року, коли і вийшла стаття про "Заклющиків...", а потім і купа всіх тих текстів і коментарів, які паплюжать як мене особисто, так і "Майстерні". Цікаво, що ми ніколи не сварилися при зустрічах, і ніколи не обговорювали того, що Ірина Новіцька ставить нам у вину.
    Отож, тонкий момент - у поданні на лауреатство автора, який самостійно у конкурсі участі не бере, і "співпрацює" із адміністрацією, має постійне невеличке фінансування задля оцінювання інших. Цього, напевно, досить, аби адміністрація не задумувалась щодо кандидатури Ірини Новіцької, як лауреата.

    Жорж Дикий : До речі, маю нагадати нашим авторам, що існуючі в нас рейтинги - це далеко не тільки орієнтири для визначення переможців конкурсів, конкурси - повна дрібниця в порівнянні з постійним моніторингом динаміки особистих авторських майстерень. Моніторингом народним і редакційним. Думаю, що Ірина Новіцька це розуміє і не подобається їй наша стратегія, але це вже не Ірині підвладна річ.
    Ось обвинувачування від Новіцької, опубліковані нещодавно на "Укрцентрі", що скажеш про них - по пунктах?
    (Новіцька І) 2dementyeva 31/ 7/ 2006
    1. Оцінювання особи тим самим редактором, зареєстрованим під кількома логінами.
    - В.Л.: Редактори у нас, в "Майстернях", формують рейтинг "Майстерень", де тільки вони мають право голоса, а також беруть участь у формуванні рейтингу "Народний". До модернізації сайту кожен редактор має і логін простого користувача, тобто має в додаток до статусу редактора і статус простого користувача для голосування в рейтингу "Народний". Після модернізації сайту редактор зможе голосувати в обох рейтингах одночасно, не змінюючи статусу та свого імені. Тобто наші правила тут жодним чином не порушені. Редактор ставить одну оцінку, як редактор і ще одну оцінку (якщо має час і бажання) як простий користувач.

    (Новіцька І) 2dementyeva 2. Навмисне збивання оцінки редактором із метою відвадити людину від сайту або ж скасувати ідейно "невхожу" публікацію (дехто собі нагадає випадок із Хвильовим, і це не поодинично).
    Тут інформація надумана і, водночас, перекручена. Ми організовуємо ресурс аби дати собі, та і ншим авторам орієнтири, самі організовуємо все, в тому числі і конкурси, самі їх оплачуємо, фактично, до нещодавна тільки ми з вами, Жорже, і ставили оцінки, тож як ми їх самі собі збиваємо? Рейтинг "Майстерень", як головний - показує нашу, редакторську думку, і ми її збиваємо? Не зрозуміло. Щодо ігр із завищенням рейтингів окремим особам, то за це полетіли В. Вакуленко, М. Устенна, Кривава Мері. Павло Малкович покинув нас навпаки, за "1", та "2".
    Щодо ситуації із Миколою Хвильовим, то в редакції і серед читачів склались діаметральні погляди стосовно особи автора і його творчості. Пройшли, так звані, "Хвильові" війни, після яких у "Майстерень" і у Ляшкевича Володимира з'явилися декілька ніби "ворогів", що сповіщають на форумах, які ми тут всі графомани і вороги справжньої української культури. Даремно, звичайно, вони себе так ведуть. Але як уміють, як виховали, в якому середовищі постійно знаходяться...

    Д.Ж.: читаємо далі
    - (Новіцька І) 2dementyeva3. "Дискваліфікація" (себто недавання спромоги людині відповісти на коментарі під час дискусії).
    4. Видалення коментарів без погодження з їх автором.
    5. Видалення публікацій без погодження з їх автором.
    6. Видалення самого автора (звісно, без погодження з ним).


    В.Л.: Тобто Ірина вважає, що вона може вести бойові дії, а ми повинні допомагати їй це робити? Тобто не зважати на Моську, що чомусь люто розпочала шуміти? Ми ж не слони. А щодо недавання спромоги відповісти, то це теж - неправда. Закривають тільки доступ до старої сторінки під старим авторським іменем. Але ви прекрасно користуєтесь "новим старим" іменем, зареєструвавшись по новому. Вас видаляють тільки з-за продовження наново агресивної своєї поведінки.

    - (Новіцька І) 2dementyeva 7. Останнім часом узагалі неможливо було зареєструватися ні під яким логіном - аби не допустити створення нового профайлу людиною, яка хоче відповісти на несправедливі зауваження.
    Ось як просто з сайту з непоганою побудовою (заслуга програмістів) зробити сайт для мазохістів, конформістів і угодовців


    В.Л.: Так, поки що, у зв'язку із посиленою партизанською діяльністю юних революціонерів, вночі зареєструватися неможливо.
    Реєструйтесь удень.
    Щодо сайту з непоганою побудовою, то дякую і приймаю комплімент, - все зроблено під моїм безпосереднім наглядом і керівництвом.
    І на останок цієї негарної теми - "мазохістів, конформістів і угодовців". Читаючи вас, Новіцька, ніби повертаєшся в часи полум'яних проповідей марксистів-ленінців, що "так жадали добра для всіх", - вищої аніж є "справедливості, рівності, братства". Відомо чим все закінчилося, - у нас на сайті цього не відбудеться.

    Жорж Дикий : Ось ще одне твердження Ірини Новіцької, з того ж джерела: "Я неодноразово наголошувала Л., що НЕ ХОЧУ бути редактором на сайті, бо а) це мене тільки дискредитувало б... ; б) повноцінно співпрацювати навіть на технічному рівні з ВЛ досить складно. Не знаю, якою мірою ви відчули це на собі (і не моє це діло, я компроматів не збираю), але особисто я не можу довго протягти з особою, яка будує одні фантастичні плани, а на ділі проводить зовсім інші зміни. Тому я просто намагалася залучити до сайту людей, які вміли б добре і професійно коментарити, постачати інформацію, рухати, словом, акцію на сайті..."

    В.Л.: На жаль, акція Ірині цілком вдалась. Цікаво чути про таку її далекоглядну підготовку. Стосовно "Л", котрому Ірина Новіцька "неодноразово наголошувала, що НЕ ХОЧУ бути редактором на сайті..." - то така особа мені невідома, у мене з Іриною таких розмов не було. Щодо фантастичних планів - то ми збиралися долучити серйозних львівських меценатів до поетичного життя міста, допомогти видавати книжечки тим талановитим авторам, які раніше не видавались і нині самостійно це зробити не можуть. В основному йдеться про вік 25-40 років, так? І це все дуже непросто, а особливо складно втілювати такі проекти, коли відбуваються різні акції, коли навіть нашу скромну спробу розпочати поетичні зустрічі для широкого кола авторів у хорошому місці, у можливого мецената, активно торпедували, як своїми вульгарними коментарями, так і, цілком можливо, діями деякі посадовці Львова.
    І знаєш, так цікаво, коли коментар такого високопосадовця на "УкрЦентрі" стає неактуальним, або йому самому кидається дещо у вічі, і коментар зникає, що без тісної співпраці із "УкрЦентром" зробити неможливо. Але давай про це поговоримо окремо.

    Жорж Дикий : На цьому поки і закінчимо? Тут - Поезія, яка понад усе! А війни і революції десь інде!

  • Текст твору редагувався.
    Дивитись першу версію.



    Найвища оцінка Жорж Дикий 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії
    Найнижча оцінка Михайло Севрук 4 Любитель поезії / Любитель поезії

          Можлива допомога "Майстерням"


    Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
      видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

      Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
    не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




    Про публікацію
    Без фото
    Дата публікації 2006-08-02 14:18:49
    Переглядів сторінки твору 5608
    * Творчий вибір автора: Любитель поезії
    * Статус від Майстерень: R2
    * Народний рейтинг 2.974 / 4.25  (0.591 / 5.25)
    * Рейтинг "Майстерень" 3.149 / 4.5  (0.591 / 5.25)
    Оцінка твору автором -
    * Коефіцієнт прозорості: 0.783
    Потреба в критиці щиро конструктивній
    Потреба в оцінюванні
    Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
    Автор у цю хвилину відсутній

    Коментарі

    Коментарі видаляються власником авторської сторінки
    Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-05 12:32:49 ]
    Думаю, що цілком коректно дати читачам ознайомитись із цікавим коментарем Ірини Новіцької, написаним заздалегідь до ініційованих нею прикрих для всіх нас подій.
    http://ukrart.lviv.ua/samvydav/publication.php?id=3066#comments
    " Новіцька Ірина [2006-05-30 19:47:41]
    Та це смішно. Вам так залежить на майстеренських рейтингах? "Аби люди читали" (Стефаник). Зрештою, верлібри іноді оцінюються навіть "Майстернями". Але добре, що написали. Може, совість прокинеться. Або відчуття, що живемо таки з верлібром, ось уже від часів Уїтмена."
    Цей коментар, як я те зауважив, абсолютно точно передає свідомо перекривлене відношення Новіцької до "Майстерень".
    Хочеться їй повторити її ж слова "Та це смішно. Вам так залежить на майстеренських рейтингах?", але чому ж у вас у самої виникло це "залежить"? Може і весь подальший конфлікт із цієї ж причини?

    Спробую пояснити своє бачення

    Проблема не в тому, що нині багато хто з юних наших авторів хоче досягнути усього і відразу. Для молоді це характерно, - вони вибудовують свій уявний світ і беззастережно вірять в нього і в тому світі одне велике "Я", все інше губиться на периферії. Ось як, наприклад, пише один з таких, як то мені видається, талантів:
    у "Відозві"
    "ти є і в тобі був сенс
    попри всі глюки недобачання сліпими
    тож чи доцільно
    знімати на догоду іншим
    з рахунку себе
    себе єдиного такого
    себе істинного
    бо ти є істина
    якій завжди довіряєш найбільше."

    Питання зняття себе з рахунку "єдиного такого себе істинного бо ти є істина"? Ось тут вона, проблема - якщо життя почалося в умовах не надто високого культурного, інтелектуального оточення. Молодій людині, навіть із посереднім рівнем таланту, на тому фоні вже здається, що вона одна в бездонному небі. Вона сонце для усієї тієї пітьми внизу. Такі юні таланти заходять до вас додому, у ваш світ, у суспільство, як до себе - вони ж просвітлені, вони генії, а ви хто? Звісно, все що зробили корисного ви, відтепер належить їм, а інше, непотрібне, - мотлох - викинути. Бо так треба! Про це написав Деріда і, здається, Ніцше. Вони про це чули і хтось з них навіть то все перечитав.
    А далі реальність, яка молоді зовсім не по зубам. А довкола ще світи усіляких творчих закаменілостей, що закрили собою небо. Нема місця генію, ніхто його не бачить. Війна. Звичайно переможна, як їм здається.