ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.19 04:20
Пару слів про "патріотизм" гундарєва, і сором на ПМ!
Открытое письмо Артуру Курдиновскому Артур Дмитриевич, меня смутили и даже весьма огорчили Ваши последние по времени публикации. Несколько цитат. О русском языке - «свинособача мова» («Народу, отрезающему головы»). Однако в миру, как говорится, Вы об

Артур Курдіновський
2024.05.19 02:31
У колгоспі "Червоне дишло"
У колгоспі "Червоне дишло"
Вся свідома громадськість вийшла.
Уперед понесли їх ноги,
Перекрили усі дороги.

Транспорант несе дядя Юра,
Визначна й відома фігура.
І кричить він, хоча й не хлопчик:

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
***
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом

Тетяна Левицька
2024.05.18 18:30
Я виходжу зі гри...
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.

Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом

Микола Соболь
2024.05.18 11:26
До редакції майстерень
Шановна редакція майстерень! Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
* * *
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
Перший стрибок
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Невгасиме кохання (сонет)
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Поцілунок донни
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
***
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
Межа неможливого
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…
Пересижу я дождь в кофейне этой,
в печаль молчанья сердце уводя.
Мечтаний давних и надежд приветы
озвуться мне в мелодии дождя.
Вся суета, рутины накопленье
и бесконечных будней полоса
исчезнут словно предрасудков тени -
на свете ведь бывают чудеса!
На холод одиночество так падко,
меня охватит трепетным крылом
уютно как одной! И кофе сладкий
и музыка дождя – души загадка…
судьба ведь не всегда карала злом.
Уткну лицо горячее в ладони:
бесценные минуты забытья.
Но шепчут капли, шепчут монотонно:
как этот дождь, проходит жизнь твоя.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Верховинка Василина Іванина. І знову обіцяють дощі...


Найвища оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-10-26 13:24:11
Переглядів сторінки твору 12551
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.695 / 5.38  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.548 / 5.25  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 11:01:21 ]
ОК, Ти знову десь пропав, сподіваюся, грип до вас не добрався і ти не хворієш.
гадаю, може бути і кофейня, якщо роботяги не погордують :))
я теж роботяга, не належу до вишуканого середовища :)
але мої знайомі зазвичай кажуть кав’ярня, рідше кафе; та для вірша це зовсім не має занчення, думаю.
Не сердись, будь ласка, але може, щось із тінями зробити? а то, кажуть, фільм такий є про них – і виникають непотрібні асоціації в декого :)
Сердечно і з подякою




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 13:02:31 ]
Та і я ж Василино про те саме. Треба покумекати.
А що нам грип каліфорнійський - ми на наших паралелях живемо. В нас своїх клопотів стільки, ми навіть нерви порою не зберігаєм.
А кофейня эта не мною придумана. Чув такий вислів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 13:12:20 ]
Доброго дня! нарешті зустрілися!!!
я теж чула кофейня, хай залишається :))
рада, що ти грипу не боїшся:)
ми на роботі в масках сидимо :))
бо раптом хтось зайде
Нерви, нерви – якби вони піддавлися зберіганню :((
але все-таки сокотися, по можливості
думай, що життя одне – як не банально, але факт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 13:22:06 ]
Здравствуй Василино! І нам маски тикають і навіть заставляють одягати. Шефи в масках ходют так би вовити власним прикладом, а нам що - переживем.
Василино, а мені зараз бігти треба як назло - виробництво, працювати слід. Дефекти обладнання:(
Але я повернусь, не знаю чи сьогодні. Як управлюсь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 13:33:45 ]
Чекатиму. шефа нема :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 22:43:26 ]
... я ждала и верила –
сердцу вопреки,
мы с тобой два берега
у одной реки :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 14:47:42 ]
Василино той Комаров не варт таких слів. Але йому приємно дуже.
А з "тенями" щось буде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 23:37:03 ]
Може, й не варт, тобі видніше.
але знай на всяк випадок: людина щаслива, коли має кого чекати.
(на жаль, розумні думки приходять запізно – це ж банально)
"я повернусь" – це дуже дорогі слова, факт. З дефектами успішно впорався?
.............
оляля – щось надто пафосно вийшло, не смійся.
мабуть, грип мене залякав :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-13 16:30:37 ]
Старі дефекти обладнання усунули, Василино, щоб зайнятися новими. То я про роботу.
Це не все, Василино.
Можливо:
Дождь (краткий, дробный, летний) пережду...
Перший і третій не є добре з точки зору авторства, в другому перебір, сама бачиш.
Василино, я тут не все зберіг, прости.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:29:27 ]
може
я ливень пережду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:30:56 ]
не переймайся – все зберегти ніколи не виходить,
твої переклади для мене багато значать,
і люди хвалять :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-13 16:30:57 ]
Василино, твій район Тячівський?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:20:37 ]
Ні, я з Міжгір’я :)
У Тячеві ніколи не була.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 12:20:57 ]
Дождь і ливень в даному контексті не одне й те саме буде.
А Міжгір'я це де саме?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 13:17:13 ]
Привіт! шеф дав одну термінову роботу, яку я не хочу робити :((
і вирішила зробити собі перерву трішки – дивлюсь: Ти тут. Зраділа так, бо маю Тобі признатися, що зробила одну річ, не порадившись із Тобою – і тепер мене совість мучить, але частково Ти сам мене наштовхнув на це. :)
ТИ здогадуєшся, про що йдеться? тільки не тримай зла, будь ласка. Я повинна була Тебе попередити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 13:21:13 ]
Якщо Ти знаєш, де Тячево :))
Міжгір’я – ну, за 30 км від Синевирського озера, за 60-70 від Воловця, за 70 від Хуста, невеличке поселення між горами вздовж берега Ріки, яка впадає у Тису :)))
одна центральна вулиця – кругом гори, залізниці нема
краса була б, якби не знищили ліси


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 13:24:35 ]
так, дощ і злива не зовсім – зміниться тривалість чекання:), але інколи хочеться, щоб дощ закінчувався скорше і тоді тут злива може й підійде, можливі різні інтерпретації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 13:39:24 ]
Василино, я зараз повернусь, тут шеф взбісився. На кілька хвилин відлучусь, треба роботу одну зробити. А ти про що, не розумію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 13:49:48 ]
та я про переклади :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 14:05:04 ]
Переклади, а що переклади?
Міжгір'я це назва населеного пункту? Там де Янукович маєток взяв собі?
Ліси вирубали значить... так кругом, нова українська буржуазія потребує ресурсів. Та чого журитись, владу люди самі собі обирають. А ліси відростуть. Не скоро. але виростуть нові смереки і буки. Для збагачення нового покоління бариг.
Кажуть в повоєнні роки тоже ліс рубали, але не так поголовно. Залишали щось, щоб між старими молодь виростала. бук мабуть інакше і не може рости.