ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Верховинка Василина Іванина. І знову обіцяють дощі...


Найвища оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-10-26 13:24:11
Переглядів сторінки твору 14213
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.695 / 5.38  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.548 / 5.25  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 13:26:13 ]
Верховинка Василина Іванина. І знову обіцяють дощі...
...Лови летючу мить життя...
Олександр Олесь
..............
Перечекаю дощ в оцій кав’ярні,
скраєчку сяду, сумно помовчу.
Забуті мрії, сподівання давні
озвуться під мелодію дощу.
Вся суєта і клопоти щоденні,
буденності набридливий мотив
розтануть, щезнуть маревом непевним.
(А чом би й ні? На світі стільки ж див!)
Самотності холоднувате сяйво
мене огорне трепетним крилом.
Як затишно одній! І чашка кави,
і музика дощу – усе на славу...
Що ж, доля не завжди карала злом.
Чоло гаряче опущу в долоні:
дорогоцінні хвилі забуття.
Але шепочуть краплі монотонні:
немов цей дощ, закінчиться життя...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 14:39:40 ]
І знову не вгадала, видно, нікудишній я психолог
:(( цей вірш
ОК, дякую-предякую :)
найбільше сподобалися два останні рядки :))
деякі слова, здається, звучать якось не по-російськи? чи це я не той
ну, буду перечитувати :)))
І хто би міг подумати –


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 14:50:24 ]
скраюшку - скраешку
озвуться - отзовутся, откликнутся
рутина ежедневна - тут "ежедневная", бо це означення, а не присудок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 14:51:37 ]
горячье...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 15:46:10 ]
Прав Юрію, прав.
З "горячье", що невже ніяк. Наче, хоча правильно, думати слід. Дещо зараз, а щось Чорнявка допоможе-скаже?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 18:26:30 ]
1) "сИдя" - в русском только такое ударение.
2) "исчезнут, сгинут будто в полдень тени –
на свете ведь бывают чудеса!" (тут лучше вместо точки тире)
3) "Прохлада одиночества так падко..." - не гуд. Как можно падко охватить?
4) "Лицо горячее вкладу в ладони" - "вкладу" - украинизм.
Подумаю над вариантами - скажу :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 19:26:03 ]
Варианты:
1) Пережидаю дождь в кофейне этой,
и чтобы не терялось время зря,
Мечтаний давних и надежд приветы
нахлынут под мелодию дождя (ну, знаю, что не ой-ой-ой :)
4) "лицо горячее уткну в ладони".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 21:45:00 ]
А ще можна: "вложу в ладони"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 07:01:39 ]
ну от, можна працювати далі :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-27 09:58:19 ]
Все ти бачиш, Чорнявко! Серцем відчуваєш.
Спасибі хоч "на час" і "рутины накопленье" не зарубала. :) Та і "в полдень тени" не бог зна який оборот.
А зараз що скажеш, Чорняв?
Пане Ярославе "вложу" приймається зразу. А потім глянув на "в ладони". Та і є від Чорнявки... може ще хто що скаже?
Ось так всім миром... Всім подяка! Василино, як нині?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 15:45:58 ]
... все краще і краще :))
може, в кафешке ?
щоб не так серйозно, бо аж страшно :))
ну, напр.
дождь переждать смогу в кафешке єтой ?
нє, шось не так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 15:47:44 ]
ОК, ти чо не на роботі?
я тут сиджу, не можу дочекатися, а тебе вже нема :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 15:42:04 ]
Преступление и наказание, тобто,
не можна карати по-російськи.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-28 16:04:28 ]
Можно. "Карать" вполне употребляется в русском ("Кара небесная", карать).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-29 09:40:47 ]
Кофейня Василино погано? Щоб не було східних мотивів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-30 16:15:12 ]
Ні, ОК, не те що погано, якось занадто серйозно виходить, тобто, наче трохи штучно, я не знаю, чи в Росії це слово вживається тепер :))) у нас точно не почуєш
але це не біда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-30 16:16:27 ]
дорога Любо і шановний Іване, дякую вам гарненько :))
і ще щось скажіть, будь ласка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-30 18:35:52 ]
и скажу, а ты что думала? :)
"пережду на час" - не по-русски.
("Пересижу я дождь в кофейне этой")?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 11:44:12 ]
От всевидящего глаза Чорнявки не скроется ничто...
И отсебятину не погонишь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 11:47:13 ]
Василино, може серед вишуканиго середовища винятково кафе чи кофє, а між роботяг кофєйнєй не погордують. Правда не знаю чи між жіночого товариства так проходить.