ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Сливчук (1966) / Вірші

 * * *
(найперший вірш)

СВІТЛІЙ ПАМ'ЯТІ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА

На Личакові стояла стара мати,
Батько похилився у журбі.
Скільки міг би ти ще написати,
Та лежиш давно в сирій землі.

На Личакові стояла стара мати,
Батько задивився вдалину.
Мав ти, СИНУ з нами зустрічати
Тридцять першу сонячну весну...

І не раз підпалено могилу.
А навколо – квіти і весна.
Не помер. Кати тебе убили!
Бо любов – провина і вина...

...Із тих пір пройшло часу немало,
Знов шумить рікою «Водограй».
Знов „Червона рута” зазвучала
І пісні лунають на весь край.












© Богдан Сливчук, 1989 р. м. Івано-Франківськ (Станіслав)





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-26 22:10:53
Переглядів сторінки твору 2741
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.826 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.677 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.03.20 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 22:30:27 ]
Шановні шанувальники творчості В. Івасюка!

У вівторок 27 жовтня , о 23 год. 40 хв. на "ІНТЕРІ" фільм про ІВАСЮКА - "ІДЕАЛЬНЕ ВБИВСТВО," , фільм вже показували...
але,

можливо когось це зацікавить ? ДЯКУЮ.
З поваго Б.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-27 08:47:36 ]
Недарма ж говорять - кращі ідуть першими... Вічна та світла йому пам'ять. Проба пера вдала, пане Богдане.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-27 13:25:43 ]
Дякую , Патарочко!
Йдуть і такі молоді , а то й зовсім ЮНІ. Івасюк... Симоненко...Антонич...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-27 13:52:48 ]
Дякую, Богдане. Знав і батька Володимира, дуже поважаю його сестру Оксану. З гуртом "Смерічка" у нас взагалі чудові творчі стосунки (пісні "Жовті квіти" та "Казка весна"). От жили б зараз Володимир Івасюк, Назарій Яремчук... Не було б тієї безхребетної безідейної хохлівської попси. Добра, Миру, Світла і Віри!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-27 22:41:24 ]
ІГОРЕ, дякую щиро!
Саме у Івано-Франківську, бачив світлої пам’яті Михайла Івасюка. Прослухав його спогади про СИНА, на вечорі пам’яті Володі, побачив , як плакали люди, слухаючи Михайла Григоровича… Десь через три – чотири години написав і цього вірша. З того часу пишу , пишу коли пишеться…
Зо два роки вже минуло, як був на похороні досить молодої людини. Священик (греко-католик) сказав, приблизно, такі слова: ГОСПОДЬ ЗАБИРАЄ ВПЕРШУ ЧЕРГУ ЦВІТ, НАМОЛОДШИХ, НАЖАЛЬ. ЗАБИРАЄ ТИХ – ЩО СВІТЯТЬ, ЦЕ НАПЕВНО, ТОМУ ЩОБ ТИМ КОТРІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ВИДНІШЕ БУЛО ЖИТИ І ЙТИ ДО ЯКОЇСЬ МЕТИ, ЗАБИРАЄ , ЯКБИ ТО НЕ БУЛО БОЛЯЧЕ РІДНИМ І ВСІМ НАМ…
А МИХАЙЛО ІВАСЮК НАПИСАВ НПИСАВ:
У мене вже немає болю,
У мене вже немає слів.
Я вже не той , що був раніше,
Я вже повік закам’янів…
Нехай земля їм буде пухом…